Новини

19 грудня 2011 року в Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка на запрошення директора Польського центру, завідувача кафедри полоністики проф. Ростислава Радишевського відбулася лекція-зустріч з ректором Жешувського університету (Польща) проф., док. габілітованим Станіславом Ульяшем.
Темою зустрічі була література та постаті польсько-українського пограниччя в період міжвоєнного десятиліття. Вчений відзначив, що літературне пограниччя є надзвичайно популярним об’єктом дослідження не лише в Польщі, але й в усьому світі. Зокрема твори письменників ”кресів” вивчаються в таких провідних вузах, як Інститут славістики ПАН, Варшавському, Познанському, Вроцлавському університетах, а також в університеті у м. Бялисток (Польща). Окрім цього, літературу прикордонних теренів досліджують у таких всесвітньовідомих освітніх закладах, як Оксфорд (Англія), університет у м. Ліль (Франція), університет у м. Вільнюс (Литва). В Україні ж цій темі приділяють увагу в університетах Києва, Львова, Черкас та Житомира. Ректор окреслив основну термінологічну базу та наголосив на важливості правильного підбору методологічних основ.
Науковець підкреслив, що особливості літератури пограниччя краще виявляються саме через контраст з іншими літературами. Те, що ця література формувалася на територіях далеких від центру, зовсім не перешкоджає їй бути цікавою та цінною, а подекуди й оригінальнішою та привабливішою, ніж літературні твори, написані в столиці та центральних регіонах.
Атмосфера, яка панувала в Польському центрі, була науковою та творчою, а велика кількість запитань до ректора, які лунали від студентів і викладачів, свідчить про зацікавлення цією темою, її перспективність та актуальність.
Ми дякуємо професору Ростиславу Радишевському за налагодження міжнародних наукових зв’язків та за можливість заглиблення в європейський контекст української проблематики періоду міжвоєнного десятиліття. Подібні зустрічі сприяють ознайомленню студентської аудиторії з культурою ведення наукової дискусії та виступів.
Отже, такі заходи безперечно є важливими та корисними. Сподіваємося, що вони стануть доброю традицією Польського Центру Інституту філології.

к.філол.н. Черняк Марія
к.філол.н. Церковняк-Городецька Олеся
прочитав лекцію ректор Жешувського університету Станіслав Ульяш

19 грудня 2011 року в Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка на запрошення директора Польського центру, завідувача кафедри полоністики проф. Ростислава Радишевського відбулася лекція-зустріч з ректором Жешувського університету (Польща) проф., док. габілітованим Станіславом Ульяшем.
Темою зустрічі була література та постаті польсько-українського пограниччя в період міжвоєнного десятиліття. Вчений відзначив, що літературне пограниччя є надзвичайно популярним об’єктом дослідження не лише в Польщі, але й в усьому світі. Зокрема твори письменників ”кресів” вивчаються в таких провідних вузах, як Інститут славістики ПАН, Варшавському, Познанському, Вроцлавському університетах, а також в університеті у м. Бялисток (Польща). Окрім цього, літературу прикордонних теренів досліджують у таких всесвітньовідомих освітніх закладах, як Оксфорд (Англія), університет у м. Ліль (Франція), університет у м. Вільнюс (Литва). В Україні ж цій темі приділяють увагу в університетах Києва, Львова, Черкас та Житомира. Ректор окреслив основну термінологічну базу та наголосив на важливості правильного підбору методологічних основ.
Науковець підкреслив, що особливості літератури пограниччя краще виявляються саме через контраст з іншими літературами. Те, що ця література формувалася на територіях далеких від центру, зовсім не перешкоджає їй бути цікавою та цінною, а подекуди й оригінальнішою та привабливішою, ніж літературні твори, написані в столиці та центральних регіонах.
Атмосфера, яка панувала в Польському центрі, була науковою та творчою, а велика кількість запитань до ректора, які лунали від студентів і викладачів, свідчить про зацікавлення цією темою, її перспективність та актуальність.
Ми дякуємо професору Ростиславу Радишевському за налагодження міжнародних наукових зв’язків та за можливість заглиблення в європейський контекст української проблематики періоду міжвоєнного десятиліття. Подібні зустрічі сприяють ознайомленню студентської аудиторії з культурою ведення наукової дискусії та виступів.
Отже, такі заходи безперечно є важливими та корисними. Сподіваємося, що вони стануть доброю традицією Польського Центру Інституту філології.

к.філол.н. Черняк Марія
к.філол.н. Церковняк-Городецька Олеся