Новини

 

«Науково-дослідна робота в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на 2011 рік»

23.03.2011

Звітна доповідь проректора з наукової роботи В. І. Григорука на засіданні Вченої ради 14 березня 2011року.


Місце університету в науковому секторі України:
Кожен 80-ий науковий співробітник в Україні – працівник нашого університету. Якщо рахувати співробітників з науковими ступенями, то кожний 60-ий, зайнятий у науковій сфері, працює в національному університеті імені Тараса Шевченка. Майже кожна 10-а гривня бюджетного фінансування наукових досліджень в університетах була спрямована в КНУ. Це дозволило у 2010 році всіх співробітників НДЧ зарахувати на повну ставку. Для порівняння: фінансування ВНЗ, що знаходиться на 2-му місці – вдвічі менше. Східноукраїнський університет ім. В.Даля має 100 тис. гривень річного бюджетного фінансування на проведення досліджень. Приклад із зарубіжжя. Частка державного фінансування у бюджеті Оксфордського університету складає всього 24%.
Добре відомо, що у 2011 році виділених державних коштів вистачає на оплату праці співробітників з коефіцієнтом 0,8. Серед ВНЗ України – це найвищий показник. Висновок очевидний: значне зростання ефективності наукових досліджень, в тому числі і їх економічної, фінансової складової – завдання, яке повинно бути розв’язане найближчим часом.
На конференції трудового колективу у грудні 2010 року ректор справедливо критикував НДЧ, науковців університету за мало-результативний пошук нових джерел фінансування наукових досліджень. Затратний механізм використання коштів залишився у минулому.
НАН України прийняла рішення про припинення НДР за умови втрати актуальності, виконання їх на неналежному рівні або неможливістю їх виконання з об’єктивних причин, у т.ч. відсутності фінансування.
Наукова частина кожні півроку проводитиме такий моніторинг. Заслуховуватимуться звіти і про конкретні дії щодо впровадження результатів роботи – вже наявних чи очікуваних.
Розглянемо далі стан досягнутого, причини гальмування і резерви, що їх можна використати краще. Адже восени доведеться підтверджувати статус дослідницького університету.
Науковий потенціал Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2010 році:
2363 науково-педагогічних працівники,
- 1020 штатних співробітників НДЧ,
- 123 докторанти,
- 1691 аспірант.
- В університеті працюють
- 15 академіків та 26 членів – кореспондентів
- Національних академій наук України
- У 2010 році лави науково-педагогічних працівників поповнили: 10 випускників докторантури та 32 випускники аспірантури.
Часова динаміка за останні 5 років практично за всіма категоріями кадрів позитивна, що й дозволяє обґрунтовано зробити висновок: університет володіє значним кадровим науковим потенціалом і здатен на сучасному рівні виконувати найскладніші наукові дослідження.
Разом з тим відомо, що частина співробітників працює з низькою віддачею. Детальний аналіз проведено на загальних зборах працівників НДЧ у квітні 2010 р. на основі розробленої об’єктивної рейтингової системи оцінювання ефективності роботи наукових співробітників. Низка підрозділів університету навчилась застосовувати цей інструмент при формуванні дослідницьких колективів на 2011 рік. Цей досвід показав, що рейтингове оцінювання потребує вдосконалення, так само як і вміння використовувати йогона практиці.
Університет традиційно якісно готує кадри найвищої кваліфікації (докторів наук) для наукових та навчально-наукових установ України (60%) і для власних потреб (40%).
Атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів в університеті за 121 науковою спеціальністю проводили 45 спеціалізованих вчених рад – 5 % від кількості спеціалізованих вчених рад в Україні (з природничих наук – 20, з гуманітарних – 25).
У цих радах відбулося 464 захисти (78 – на здобуття наукового ступеня доктора наук, 386 – на здобуття наукового ступеня кандидата наук).
У спецрадах відбулися захисти:
- з природничих наук – 150 дисертаційних робіт (18 – на здобуття наукового ступеня доктора наук, 132 – на здобуття наукового ступеня кандидата наук);
- з гуманітарних наук – 314 (60 – на здобуття наукового ступеня доктора наук, 254 – на здобуття наукового ступеня кандидата наук).
Кожний 10-й докторант України готується в КНУ. Це і висока довіра, і висока відповідальність. Внесок у 63% середньої ефективності випуску з докторантури в 2010 році зробили факультети: геологічний, географічний, економічний, історичний, радіофізичний та Інститут міжнародних відносин – 100%; механіко-математичний, психології, соціології – 0%. Отже, резерв є.
Кожний 11-й аспірант в Україні навчається в КНУ. Ефективність випуску з аспірантури - 56% - у 2010 році забезпечили: Інститут біології, історичний, економічний, філософський факультети, Інститут міжнародних відносин, Інститут журналістики, механіко-математичний, фізичний, геологічний факультети. Позитивні відгуки і щодо повноіспитового прийому в аспірантуру у 2010 році, який запропонував ректор.
Резерв є: це і зростання ефективності аспірантури, і збільшення кількості контрактних аспірантів ( у 2010 їх було 36 осіб), і залучення до навчання в аспірантурі іноземних громадян ( у 2010 році їх кількість становила 7 осіб). Цілеспрямований пошук і підготовка кандидатур до вступу в аспірантуру повинні підвищити ефективність випуску. Наприклад, чи насправді проводилась серйозна робота з кандидатами до вступу в аспірантуру, якщо лише 43% вступників мали наукові публікації?


Тематичний план наукових досліджень у 2010 році
Дослідження виконувались в рамках 11 загальноуніверситетських комплексних наукових програм, якими керували відомі вчені – професори Івченко, Остапченко, Третяк, Булавін, Парасюк , Слободяник, Вижва, Губерський, Находкін, Олійник, Лещенко. Впеше за останні півтора десятиліття університет звітувався в МОНМСУ за виконання науково-дослідних робіт. Звіт пройшов успішно. Разом з тим (і про це далі) – впровадження результатів наукових досліджень у виробництво, причому з економічним ефектом, - нагальна потреба сьогодення.
Тематичний план наукових досліджень у 2010 році включав: 177 науково-дослідних робіт, 154 з яких завершені у 2010 році, а 23 є перехідними.
Усі наукові дослідження виконувалися в рамках 11 загальноуніверситетських комплексних наукових програм.
За рахунок коштів загального фонду бюджету виконувалися 65 наукових тем.
За рахунок коштів спеціального фонду бюджету (договірні наукові дослідження) виконувалися 112 науково-дослідних тем та 54 договори по наданню платних послуг у сфері науки. 76 науково-дослідних робіт за договорами із замовниками у 2010 році були складовими частинами державних і галузевих програм (планів).
Для визначення актуальних напрямків наукових досліджень за ініціативи ректора аналітичний відділ посилено 4-а аналітиками найвищого рівня (доктори наук).
При плануванні НДР на 2011-2015 рр. підрозділи університету врахували зауваження ректора. Кількість НДР зменшено з 65 до 52.
Найбільш широкий міждисциплінарний підхід до формування наукової тематики здійснив ІВТ.
Найбільш активними замовниками науково-дослідних робіт були:
- Міністерство освіти і науки України (25 тем).
- Державний комітет України з питань науки, інновацій та інформатизації (30 тем).
- Інститути НАН України (9 тем).
- Державна геологічна служба (4 теми).
- Служба зовнішньої розвідки України (4 теми ).
Для наукового забезпечення потреб центральних органів виконавчої влади України університет співпрацював з Міністерствами та Державними комітетами України, іншими державними установами країни, зокрема, з:
- Міністерством фінансів України.
- Міністерством надзвичайних ситуацій.
- Державним комітетом України по водному господарству.
Наукові дослідження проводилися також за міжнародними грантами та за кошти міжнародних фондів, фірм і організацій (УНТЦ, ТЕМПУС-ТАСІС, НАТО, CRDF тощо).
Обсяг коштів на ці дослідження склав 11966,5 тис. грн.
Розрахована ефективність залучення коштів: у 2010 році Sсп / Sбюд = 0,15, а (Sсп +Sгранти) / Sбюд = 0,36.
Щодо залучення підрозділами університету коштів до спецфонду – прогрес очевидний. Якщо у 2009 році не було жодного факультету/ інституту, який би на 1 гривню бюджетного фінансування заробляв не менше 50 коп., то у 2010 році два факультети - економічний і радіофізичний – перейшли цей рубіж. Якщо ж врахувати і отримані гранти, то вище цього рівня знаходяться: структурний підрозділ Інституту біології – Ботанічний сад, історичний, механіко-математичний факультети, факультет соціології, Інститут міжнародних відносин, Інститут філології.
Найбільш вагомі результати НДР за 2010 рік представлені на 12 сторінках Звіту. Це і здобутки наукової спільноти університету, і інформація для тих, хто бажає співпрацювати у відповідних напрямах. Так, наприклад, ННЦ „Інститут біології” представив 12 наукових здобутків, отриманих проф. Остапченко, Демидовим, Позуром, Макарчуком, Мірошниченком, Нурищенком, Береговою, Рибальченком, Поліщуком, Костиковим, Серебряковим, Таран.
На цьому фоні викликає здивування об’єм і якість, представлених за офіційним підписом, результатів наукової роботи з факультету психології.
Особливо слід відзначити тісну співпрацю наукових колективів КНУ з установами НАНУ.
У 2010 році, у порівнянні з 2009 роком, суттєво зросла (на 1300) кількість наукових статей, надрукованих у вітчизняних журналах, і майже на 200 – в зарубіжних. Позитивну динаміку продемонстрував Інститут біології – вийшовши за цим показником на 3 місце в університеті.
Продовжувати збільшувати кількість наукових публікацій у провідних наукових журналах важливо ще і з точки зору підвищення рейтингу КНУ.
У зв’язку з важливістю питання про наукову роботу студентів, аспірантів та молодих вчених ректор запропонував розглянути це питання детально на іншому засіданні Вченої ради, що і буде зроблено. Нині факультети географічний, економічний, історичний, радіофізичний, філософський, інститут журналістики і інститут філології бачать себе організаторами 2-го туру студентських Всеукраїнських олімпіад.
Міжнародні зв’язки науковців університету представлені на 10 сторінках Звіту. Це те, що дозволяє навіть у нинішніх умовах ефективно обмінюватися науковою інформацією, зразками для дослідження, власне, проводити ці дослідження на сучасному обладнанні, організувати спільні запити на виконання грантів. Без такої міжнародної науково-технічної співпраці результати наукових досліджень були б і менш відомими.
Інформаційно-організаційне забезпечення наукової роботи:
У 2010 році організовано та проведено 47 наукових конференцій, з них 39 – за фінансової підтримку держави, серед яких:
28 – міжнародних, 1 – всеукраїнська та 18 конференцій молодих учених і студентів.
Співробітники університету брали участь у 18 виставках; в їх роботі були задіяні 243 автори, якими представлено 237 експонатів. Найбільш потужна із виставок – Міжнародний форум "Інновації та високі технології“ (28 вересня - 01 жовтня 2010 р., м. Київ). Тут були представлені нові пристрої, вироби, системи, електронні презентації, плакати та буклети з описом приладів і технологій, розроблені факультетами та інститутами Університету. З експозицією університету на Форумі ознайомився перший заступник міністра Є.М. Суліма
Інформаційне забезпечення наукової роботи у бібліотеці ім. Максимовича відбувалось і традиційно (закупівля, обмін друкованою продукцією), і через збільшення доступу до баз даних (нині такий доступ є до 18 баз даних).
Дослідницький університет: тут є низка проблем. Це і впровадження, і залучення коштів, і комерціалізація наукових розробок.
Інновація – справа кожного. Приклад: стаття проф. Губерського Л.В. і Третяка О.В. про інноваційний підхід до підготовки магістрів міждисциплінарного профілю.
Організаційно-наукові кроки: створено Громадську наукову раду, Конкурсна комісія під головуванням ректора, з врахуванням експертної оцінки тематики в НДІ НАНУ, рекомендувала на виконання 52 нові теми. Питання наукової діяльності протягом 2010 року розглядалися на 11 засіданнях Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Отримано схвалення відібраних тем в структурах НАН України.
Напрями, за якими ведеться робота з комерціалізації:
- Подальше підвищення рівня знань працівників щодо особливостей захисту об’єктів права інтелектуальної власності, трансферу технологій та комерціалізації наукових розробок (зокрема, через сайт science.univ.kiev.ua.).
- Осучаснення системи внутрішніх регуляторних документів щодо діяльності розробників наукової продукції.
- Вивчення попиту на наукову продукцію, що створюється в університеті (власний та залучений маркетинг).
- Інтенсифікація патентної діяльності, особливо, з продажу та передачі прав на патенти.
Нові організаційні структури, створені у 2010 році:
- У 2010 році засновано науковий парк. Угоду щодо створення корпорації Науковий парк “Київський університет імені Тараса Шевченка” підписано 11 партнерами, серед яких 2 університети та 9 інститутів НАН України.
- Створено навчально-науковий центр «Інститут біології».
- Відкрито низку нових кафедр.
- У 2010 році розпочало діяльність новостворене Управління міжнародного науково-технічного співробітництва та інноваційних технологій.
Об’єкти права інтелектуальної власності (ОПІВ) – є зростання у порівнянні з 2009 роком.
Інтелектуальна власність є головною складовою інноваційного продукту і тому створенню та охороні об’єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ) в університеті приділяється особлива увага.
У 2010 році 41 винахідник за першим пред’явленням отримав охоронні документи на ОПІВ, а 43 винахідники подали заяви на отримання охоронних документів.
Станом на 31.12.2010 р. чинними були 78 охоронних документів на ОПІВ, з яких: патентів на винаходи – 36, на корисні моделі – 41, - торгова марка – 1.
Загальна кількість патентів є невеликою, однак, кількість патентів на винаходи складає близько 46% від загальної кількості охоронних документів, що є задовільним показником.
Партнери для впровадження:
- Підписано угоду щодо співпраці між Університетом і УСПП (Українська спілка промисловців та підприємців), що передбачає взаємні консультації з питань підготовки кваліфікованих кадрів для українських компаній, співпрацю в галузі впровадження науково-дослідних розробок у виробництві, проведення наукових досліджень з актуальних проблем розвитку національного господарського комплексу в умовах модернізації економіки України тощо.
На прохання УСПП Університет подав на розгляд опис 10 наукових розробок, перспективних для впровадження.

- Університет ввійшов до складу консорціуму «EEN -Україна», через який держава приєдналася до Європейської Інтернет-мережі підприємств (EEN).
Університет одержує змогу безплатного доступу до пошуку в мережі партнерів по трансферу технологій тощо.
(Консорціум створили Держкомітет, Торгова палата, 2 підприємства, КНУ та Таврійський університети, Інститут фізики НАНУ.)
Шляхи комерціалізації:
Університет разом із асоціацією “ІТ-Україна” розробляє програму спільної підготовки спеціалістів.
- У 2010 р. підписано Угоду щодо співпраці між Університетом та асоціацією “Інноваційні підприємства України (www.auic.com.ua). Угода передбачає посередницьку місію Асоціації щодо залучення інвесторів до впровадження університетських наукових розробок у виробництво. 20 розробок, перспективних для комерціалізації, наприкінці 2010 року передано до банку даних Асоціації для їх опрацювання і пошуку інвесторів.
- Опрацьовано Угоду щодо співпраці між Університетом та національною мережею з трансферу технологій (NTTN).
- Університет бере участь в ряді європейських проектів TEMPUS, щодо дослідницьких університетів.

Заключні слова вдячності факультетам/інститутам за толерантне ставлення до необхідності надання великого об’єму інформації. Це пов’язане і зі звітністю в МОНМСУ, і з роботою КРУ.
Спасибі всім учасникам підготовки Звіту.
І – головне – спасибі спільноті університету за результати наукової роботи, які можна гідно демонструвати на всіх рівнях.

В.І. Григорук – проректор з наукової роботи
КНУ імені Тараса Шевченка.


Прес-центр
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024