Новини

Українські вчені зробили свій внесок і в розробку окремих вузлів конструкції колайдера. Як відомо, експериментатори спробують у кільцевій трубі колайдера розігнати пучки елементарних частинок у зустрічних напрямках до швидкості, близької до швидкості світла, і зіштовхнути їх між собою. Набуті в результаті експерименту дані зчитуватимуться та аналізуватимуться в кількох детекторах, установлених навколо точок зіткнення пучків протонів. – Українські науковці працювали над створенням трьох із чотирьох детекторів: CMS, LHCb і ALІCE, – каже директор Інституту сцинтиляційних матеріалів НАНУ академік НАНУ Борис Гриньов. У проекті ВАК брали участь також Інститут мікроприборів (Київ), Київський національний університет ім. Т.Шевченка і Харківський національний університет ім. В.Каразіна. Слід зазначити, що за весь цей час наша держава на реалізацію проекту витратила близько одного мільйона швейцарських франків при вартості всього проекту понад п'ять мільярдів доларів США, тобто усього 0,02%.