Новини

 

Концептуальні засади виховної роботи на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка

12.07.2011

Київський національний університет імені Тараса Шевченка – вищий навчальний заклад, який готує фахівців із різних сфер та проводить наукові дослідження. Він був відкритий 1834 р. як Імператорський університет Святого Володимира і з того часу залишається центром вищої освіти та прогресивної думки в Україні.
Першим факультетом, на якому 62 студенти розпочали своє навчання в університеті, був філософський, який складався із двох відділень. До складу історико-лінгвістичного відділення входили кафедри філософії, грецької, римської, російської словесності, всезагальної та російської історії та статистики. Друге – фізико-математичне – включало кафедри математики, географії, хімії, ботаніки, біології та фізики. Впродовж усієї історії факультет завжди відзначався духом вільнодумства і свободолюбства. Вчені філософського факультету ще від заснування університету намагалися виробити власний стиль у здійсненні досліджень, підтвердженням чого були різноманітні наукові школи і напрямки, які виникали та розвивались на факультеті.
Філософський факультет завжди виховував людей високоосвічених, глибоко ерудованих, здатних творчо і нестандартно мислити. Варто згадати таких викладачів і випускників факультету як Сільвестр Гогоцький, Олексій Гіляров, Орест Новицький, Георгій Челпанов. Всесвітньо відомі філософи Валентин Асмус, Микола Бердяєв, Михайло Драгоманов, Дмитро Чижевський, Лев Шестов, Густав Шпет та чимало інших видатних постатей також навчалися на філософському факультеті університету. Невипадково багато випускників посіли високі державні посади, очолюють вищі навчальні заклади, факультети і кафедри, стали відомими журналістами та представляють нашу державу за кордоном.
Беззаперечно, усі великі звершення беруть свій початок ще на студентській лаві та стали можливими, серед іншого, і завдяки цілісній концепції виховної роботи, яка завжди існувала на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Від вміння викладачів виховати у студентів справжній патріотизм, любов до правди, до науки залежить цілісний процес розвитку особистості. Тому сьогодні зберігаються та продовжуються кращі традиції попередників, і виховна робота посідає вагоме місце в житті філософського факультету.
Провідною ідеєю виховної роботи на філософському факультеті є поєднання кращих традиційних методів виховання та прогресивних сучасних підходів, покликаних застерегти студентство від впливу негативних факторів на їхній фізичний і морально-психологічний розвиток та сформувати духовний світ на основі гуманістичних цінностей. Це дозволяє забезпечити реалізацію потреб майбутніх представників української еліти у національному, моральному, правовому, економічному, фізичному, екологічному та валеологічному вихованні.
Головна мета виховного процесу – забезпечення розвитку суспільно активної молодої людини, яка поєднує у собі високу професійну компетентність дослідника та викладача філософських чи соціально-політичних дисциплін, культурну ерудицію, глибоку духовність, моральну чистоту і особисту відповідальність. Адже дійсність сприймається не тільки розумом, але й через власні переживання економічних, соціально-політичних, загальнокультурних трансформацій у суспільстві, на підґрунті чого і формується світогляд та характер особистості. Проблеми розвитку здібностей, почуттів, світогляду, уміння спілкуватись і самоорганізуватись – все це питання виховання. Тому основними завданнями, які факультет ставить перед собою у системі виховної роботи з молоддю, є:
- заохочення студентів до самостійної творчої роботи, яка формує навички самоорганізації та загартовує індивідуальну волю;
- формування в процесі виховання національної свідомості та почуття патріотизму;
- прищеплення загальнолюдських моральних і естетичних норм;
- підвищення дисципліни студентів шляхом формування професійної ідентичності;
- сприяння розвитку необхідних практичних навичок у процесі засвоєння студентами фундаментальних основ їх майбутньої професії;
- формування правової свідомості шляхом надання студентам ґрунтовних знань про їхні права та обов’язки перед суспільством, державою, колективом.
Ефективним фактором виховання студентів на філософському факультеті є вивчення фундаментальних дисциплін, які своїм змістом, методологією та методикою дослідження формують і виховують студента не тільки як майбутнього фахівця, але і як особистість з широкою загальною ерудицією і чіткою системою моральних поглядів і світоглядних орієнтирів. Тому головними напрямками виховної роботи на філософському факультеті є:
- надання гуманітарної, фундаментальної та професійної освіти, що є основою високого рівня навчальної, науково-дослідницької та соціальної активності молодих спеціалістів;
- морально-естетичне виховання, яке базується на високих гуманістичних моральних цінностях, вироблених загальнолюдським суспільним розвитком;
- національно-патріотичне виховання, складовими якого є почуття поваги до історичного досвіду українського народу та формування у молоді кращих рис громадянина української держави.
Під час навчання на факультеті студенти оволодівають фундаментальними знаннями у галузях природничих та гуманітарних наук, спеціалізованими знаннями з традиційної та сучасної логіки, аналітичної філософії, теорії аргументації та риторики, теорії пізнання, історії філософії. Тут навчають соціальній філософії та філософії історії, історії української філософії та культури, культурології, філософії та методології науки, історії, психології та соціології релігій, філософії релігії, теоретичній та прикладній етиці, теорії політики, політичному менеджменту, політичному аналізу та прогнозуванню. Плідна наукова та освітня робота здійснюється завдяки активній діяльності 11 кафедр факультету, що готують фахівців із спеціальностей “філософія”, “політологія”, “релігієзнавство” та “культурологія”. Використання сучасних технічних засобів навчання, можливість користування лінгафонною лабораторією, оснащеною спеціальною апаратурою для зручного та пришвидшеного вивчення мов, сучасним комп’ютерним класом, літературною базою філософського кабінету створює всі можливості для залучення студентів до науково-дослідної роботи та оволодіння необхідними навичками наукового пошуку. Навчання на філософському факультеті ґрунтується на кращих вітчизняних традиціях філософської освіти і науки, що сформувалися та отримали розвиток в Київському університеті.
Сьогодні навчальний процес на факультеті забезпечує понад 120 викладачів, серед яких 35 професорів та докторів наук, 80 доцентів та кандидатів наук. Студенти факультету беруть активну участь у всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, мають публікації у вітчизняних та зарубіжних наукових виданнях, 5 із яких функціонують на філософському факультеті. Вже традиційним стало проведення міжнародної наукової конференції “Дні науки” філософського факультету Науковим товариством студентів та аспірантів (голова – Гончарова Олександра – член Вченої ради філософського факультету) та деканатом філософського факультету, в рамках якої відбувається тісна співпраця професорсько-викладацького складу зі студентами з України та близького і далекого зарубіжжя. Проведення зустрічей з провідними фахівцями сприяє діалогу поколінь.
Сучасна методологія гуманітарних дисциплін, яка виходить з принципів плюралізму і толерантності наукових підходів, пріоритету особистості, її автономії та відповідальності, відкритості для критики, вдосконалення через використання інноваційних методик, діалогової форми пошуку істини виховує такі якості людської особистості як людяність, доброзичливість, повага у стосунках між поколіннями, терпимість, оптимізм, що є важливими рисами вихованої людини.
Важливими аспектами морально-естетичного виховання молодого покоління є формування культури особистої поведінки та вироблення світоглядних орієнтирів, які базуються на вищих гуманістичних моральних цінностях. Мотиви поведінки людини у значній мірі характеризують її моральну культуру. Потреба у сумлінному виконанні громадських, трудових, сімейних зобов’язань є складним синтезом цілеспрямованого процесу виховання з одного боку, і особистої свідомої мотивації з іншого. Зміст морального виховання базується на світоглядних орієнтирах Конституції України, естетичних та моральних цінностях, вироблених загальнолюдським суспільним розвитком, повазі до особи молодої людини в процесі її підготовки до участі у професійній діяльності, громадському і культурному житті.
Оскільки виховання студентів на філософському факультеті здійснюється передусім через навчальний процес, розпорядженням декана філософського факультету призначено щотижневе проведення нарад зі старостами груп, де розглядаються всі поточні питання навчального процесу, трудової дисципліни та громадського життя факультету. Виховання моральних переконань студентів не тільки підчас, а й поза навчальним процесом на факультеті, здійснюється в атмосфері високої вимогливості, принциповості, чесності, відповідальності та взаємодопомоги, яка створюється спільно викладачами та студентами. Допомагають цьому такі органи студентського самоврядування як Студентський парламент (голова – Курінна Анна – член Вченої ради філософського факультету), Профбюро студентів (голова – Задоянчук Оксана – член Вченої ради філософського факультету) та Студентська рада гуртожитку № 2 (голова – Шейгис Дмитро). . . . . .
Оскільки формування естетичної свідомості здійснюється шляхом засвоєння студентами системи естетичних знань, національних естетичних цінностей, набуття загальнокультурного кругозору, за підтримки деканату філософського факультету щорічно проводяться фотовиставки та виставки картин, на яких студенти мають змогу продемонструвати свій талант. Це дає чудову можливість самореалізації та виховує почуття шани до прекрасного.
Сприяння розвитку духу факультетського патріотизму в житті та роботі, підтримка обґрунтованого рівня фізичної підготовки студентів, формування здорового способу життя забезпечується фізичним вихованням. Наприкінці кожного навчального року проводиться футбольний турнір “Кубок декана філософського факультету”. Його учасниками є студенти, аспіранти та викладачі, всі команди-призери отримують цінні подарунки. Неодноразово студенти факультету ставали переможцями Спартакіади та окремих змагань з волейболу, футболу, плавання, важкої атлетики та шахів, які проводяться в університеті. Окремо варто згадати про спортивний зал в гуртожитку № з сучасним тренажерним комплексом, тенісним столом, музичним центром та всіма необхідними атрибутами для тренування, використання яких є запорукою відповідального ставлення до власного здоров’я. Можливість оздоровлення студентів та їх відпочинок під час канікул забезпечується путівками в ОСК КНУ ім. Тараса Шевченка в с. Берегове в Криму влітку та на гірськолижний курорт в Буковелі взимку.
Максимально ефективній реалізацій талантів, творчих потенціалів та духовних прагнень студентів гуртожитку сприяє проведення різноманітних заходів у студентському клубі. Піклуватися про чистоту навколишнього середовища та оберігати природу від шкідливого втручання людського ресурсу допомагають студентам суботники та екологічні акції. Так відбувається засвоєння різнобічних знань про навколишнє середовище та вироблення здатності аналізувати негативні наслідки природоперетворюючої діяльності людини.
Важливе місце в організації виховної роботи на філософському факультеті займають куратори академічних груп. Розпорядженням декана філософського факультету кураторами призначаються викладачі, які мають досвід педагогічної роботи і користуються повагою серед студентів. Практична діяльність кураторів допомагає в оволодінні студентами професійними навиками, сприяє адаптації студентів молодших курсів до навчання в університеті. На початку року куратори академічних груп складають плани виховної роботи у відповідності до вимог про роботу куратора в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Куратори всіх спеціальностей мають журнали роботи, в яких вони відображають всі види роботи зі студентами, ведуть облік екзаменаційних сесій.
Серед кращих кураторів факультету впевнено можна назвати проф. Кирилюка Ф. М., доц. Батрименка О. В., доц. Вареницю О. П., доц. Бокал Г. В., ас. Крикуна В. Ю., які протягом року проводять зі студентами різноманітні заходи виховної роботи, мають налагоджені стосунки зі студентами, їх батьками і виконують свої обов’язки як досвідчені педагоги. Так, наприклад проф. Кирилюк Ф.М. та доц. Батрименко О.В. організовують для студентів спеціальності “Політологія” зустрічі до урочистих подій та свят, на які запрошують представників політичної еліти України. Зокрема, на одній із таких зустрічей був присутній перший президент України Л. М. Кравчук. На кафедрі релігієзнавства стали традиційними відвідування кураторів зі студентами Володимирського собору, Фроловського монастиря, Печерської Лаври, Софіївського собору та ін. На початку навчального року за допомогою кураторів деканат проводить опитування (анкетування) студентів першого курсу на предмет їх інтересів і зацікавлень. Ця інформація потім використовується при залученні студентів до різних напрямків суспільної, наукової, культурно-мистецької роботи студентської молоді.
Питання про роботу кураторів академічних груп постійно знаходиться в колі уваги Вченої ради філософського факультету, двічі на рік на засіданнях Вченої ради в присутності всіх запрошених кураторів заслуховується доповідь заступника декана з виховної роботи про роботу кураторів академічних груп та виховну роботу на кафедрах факультету. Це сприяє мотивації кураторів та забезпечує більш уважне ставлення до цієї роботи завідувачів кафедр. Серед форм роботи для кураторів обов’язковими є: роз’яснення вимог кредитно-модульної системи навчання, підтримка у самостійній науковій та творчій роботі студентів, їх участі в наукових гуртках, проведення виховних заходів з порушниками дисципліни, сприяння активності студентів у громадському та культурному житті факультету та університету тощо. Поряд з цим, куратори здійснюють поїздки разом з групами у різні куточки України, проводять консультації з приводу підготовки до складання зимової та літньої екзаменаційної сесій. Таким чином розвивається взаємна повага у стосунках викладачів і студентів та відбувається активне залучення професорсько-викладацького складу до всіх форм виховної роботи зі студентами.
Національно-патріотичне виховання – це засвоєння молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних відносин, формування кращих рис громадян української держави. Пріоритетними напрямами національно-патріотичного виховання є:
- формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати на благо держави;
- виховання готовності захищати рідну землю;
- розвиток високої мовної культури, шанобливого ставлення до української мови та мов інших народів;
- підтримка дбайливого ставлення до культурних традицій держави та готовності до примноження її культурної спадщини;
- підготовка студентів до активної участі у виборі майбутнього місця роботи із врахуванням як власних бажань та здібностей, так і потреб ринку праці, що є вимогою часу та запорукою працевлаштування випускників.
Проявом пошани до подвигів наших земляків була участі студентів філософського факультету у покладанні квітів до пам’ятника у день святкування Великої перемоги. На факультеті поновлено стенд “Вони захищали Батьківщину”, де розміщено фотографії ветеранів Великої вітчизняної війни, які працювали на філософському факультеті.
Виховання глибокої поваги до Конституції України та її державної символіки відбувається шляхом надання студентам ґрунтовних знань про їхні права та обов’язки перед суспільством, державою, колективом за допомогою вивчення основ конституційного ладу України, політичної організації суспільства, виборчої системи, організації державної влади. Усвідомлення сучасною молоддю свого місця в системі суспільного розподілу праці породжує активне свідоме ставлення до власної професійної діяльності.
Відтак, виховна робота на філософському факультеті базується на принципах гуманізму, глибокої поваги до особистості, науковому обґрунтуванні основних принципів виховання, які підкреслюють автономію приватної сфери життя студентів та їх особисту зацікавленість і самореалізацію в публічній сфері соціального життя, а також передбачають свідому індивідуальну відповідальність.
Заступник декана філософського факультету з виховної роботи доцент Д.В. Неліпа


Прес-центр
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2018