Новини

 

«Шевченкознавчі студії» (1994–2009)

03.03.2010
196 років з дня народження Т.Г.Шевченка. Університетське шевченкознавство на початку нинішнього століття збагатилося новими монографічними виданнями: Ю. Дядищева-Росовецька «Фольклор і поетичне слово Тараса Шевченка» (2001); «Інтеграція позитиву в творчості Шевченка (аспекти символу, аксіології, онтології, міфу, психології і стилю» (2002); «Гайдамаки Т.Г.Шевченка» /Передмова і переклад корейською мовою Кім Сук Вона/ (2003); О.Боронь «Поетика простору в творчості Тараса Шевченка» (2005); М.Назаренко «Поховання на могилі. Шевченко, якого знали» (2006) – найповніше зібрання народних переказів про Т.Шевченка; А.Мойсієнко «Слово в аперцепційній системі поетичного тексту. Декодування Шевченкового вірша» (2006, друге видання); Н.Слухай, Ю.Мосенкіс «Мовна символіка і міфопоетика текстів Тараса Шевченка» (2006). Побачила світ також колективна монографія: «Л.Задорожна, Г.Семенюк, С. Росовецький, Я. Вільна, С.Задорожна, В.Гнатенко. Шевченкознавство у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (1860–2003)» – К., Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. – 322с. Ця книжка стала першою спробою наукового коментаря шевченкознавчих праць в університеті.
Треба зазначити, що зі створенням кафедри історії української літератури і шевченкознавства (від 2 липня 1999 року) шевченкознавство в навчально-науковому процесі університету значно активізувалось. 9–12 березня, коли в університеті урочисто вшановуємо найбільшого духовного батька українців Тараса Шевченка, кафедра історії української літератури і шевченкознавства традиційно проводить міжнародні та всеукраїнські наукові шевченківські конференції – «Спадщина Т.Шевченка як націєтворчий чинник» (2003); «Тарас Шевченко: загальнолюдські та національні виміри творчості» (2004); «Сенсова та естетична природа вартісних орієнтацій у Т.Шевченка» (2005); «Тарас Шевченко: контекст європейський і національний» (2006); «Образ світу в творчості Т.Шевченка: бачення національного і загальнолюдського» (2007) та ін.
За матеріалами шевченківських конференцій в Інституті філології виходить наукове фахове видання «Шевченкознавчі студії», затверджене ВАК України від 2000 р. Голови редакційної колегії у різні роки – проф. М.Наєнко, проф. Г.Семенюк, відповідальні редактори – доц. С.Задорожна, доц. Я.Вільна. Перший випуск цього видання присвячений 180-річчю (1994), а другий – 185-річчю від дня народження Т. Шевченка (1999). Від 2001 року друкується щорічно. Усього маємо 12 випусків.
«Шевченкознавчі студії» в університеті мають новаторський підхід у висвітленні актуальних проблем з шевченкознавства. Тут заявлені праці викладачів, студентів, магістрантів, аспірантів Інституту філології, вищих навчальних закладів та інституцій України. На сторінках «Шевченкознавчих студій» розглядаються різні аспекти творчості Т.Шевченка: історіографічного, філософського, психологічного, педагогічно-просвітницького, порівняльного, мовознавчого, перекладацького характеру. Орієнтири Шевченкової творчості, зокрема символіку, філософський і національний аспекти досліджує проф. Л.Задорожна, психологію і проблему Шевченкового романтизму – доц. С.Задорожна, текстологічні спостереження – проф. С.Росовецький, художню історіографію аналізує проф. Ю.Ковалів. Проф. Н.Костенко у низці праць відтворює специфіку Шевченкового віршування.
Значна кількість праць присвячена художній мові Т.Шевченка. Міфопоетичний і текстолінгвістичний аспекти Шевченкової поезії висвітлює проф. Н.Слухай, доц. Б.Галас (Ужгород) відстежує мову рукописної збірки «Три літа». Глибокі спостереження над текстом Шевченка з позиції фонетики досліджують доц. Н.Плющ, доц. В.Чемес, доц. Д.Тєряєв. В лінгвістичному аспекті розглядає рослинну і кольорову символіку проф. Л.Шевченко. Концепцію фольклоризму в творчості Т.Шевченка розглядають проф. С.Росовецький, доц. Ю.Дядищева-Росовецька, доц. Н.Лисюк, проф. І.Павленко, доц.Л.Копаниця.
У колі наукових інтересів привертає увагу тема «Шевченко в контексті європейської і світової культур». Особливості англомовного перекладу поетичних творів Шевченка досліджують проф. Л.Коломієць і ст. викл. Т.Зарицька. Автор монографії «Шевченко й корейська література (1997) доц. Кім Сук Вон уперше представив твори українського поета на матеріалі їх корейської інтерпретації. Відображення образного світу в творах Шевченка японськими перекладачами розглядають проф. І.Бондаренко та асп. І.Рябоволенко. Звучання китайською мовою Шевченкового триптиху «Доля», «Муза», «Слава» простежила к.ф.н. Н.Ісаєва. Іспанську шевченкіану вивчають студенти О.Дорохова, В.Терещенко, І. Купченко, італійську шевченкіану досліджує к.ф.н. В.Вдовиченко, французьку – доц. М.Венгренівська і доц.А.Гнатюк, німецьку –– асп. Р.Бушта. Звертають увагу публікації про переклади Т.Шевченка хорватською (асп.Н.Білик, О.Ткаченко) і чеською мовами (доц. А.Любченко). Низку досліджень присвячено українсько-польським літературним зв’язкам (проф. Р.Радишевський, доц. С. Задорожна, доц. І.Петриченко, студ. О.Сегеда, к.філол.н. М.Юревич). Із шевченкознавчими студіями в Румунії знайомлять к.філол. наук Т. Носенко і доц. С.Лучканин. Перекладацьку сторінку творчості Т.Шевченка в болгаристиці вивчає доц. О.Коваль-Костинська.
Високий рівень філологічної підготовки засвідчують статті аспірантів А. Шестак, А. Гудими, Є.Лебідь, О. Гудзя, М. Тарасової (Кіровоград), Н. Перевертень, К.Бусел, О. Заруцької, Л. Жванії, А. Шкрабалюк, О. Косянчук, О. Паращук, К. Миц. К. Осадци.
І це далеко неповний огляд «Шевченкознавчих студій». У межах даної публікації неможливо осягнути всіх авторів дванадцяти випусків. Насамкінець скажемо, що таке потрібне видання дає змогу побачити, в яких головних напрямках розвивається шевченкознавство в нашому університеті.

Валентина Ігнатенко,
зав. навчальною лабораторією шевченкознавства
Інституту філології


Прес-центр
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2019