Новини

Всього : Фотографія :

 Про незламність, силу духу й беззастережну віру в Перемогу України йшлося під час пам’ятної церемонії на честь загиблого вояка Збройних сил України, випускника й викладача-кореїста Дениса Антіпова.

Захід було зініційовано керівництвом Університету, друзями й бойовими побратимами українського солдата-оборонця. Подію було приурочено до 33-го Дня народження Дениса Антіпова, який для вояка так і не настав.

Ушанувати пам’ять сина, побратима і колеги зібралися батьки, рідні й близькі відважного вояка, адміністрація Університету, керівництво ННІ філології, представники Посольства Республіки Корея в Україні, студенти й викладачі, із якими Денис працював за свого життя.

Директор Навчально-наукового інституту філології КНУ Григорій Семенюк під час офіційного виступу поділився спогадами про загиблого і зауважив, що Денис мав за бойовий позивний прізвисько «Бук», тож у дворику Інституту філології висаджено привезене із батьківщини полеглого воїна саме таке деревце на його честь. Також відсьогодні ім’я Дениса буде увіковічене у назві Центру корейської мови та літератури.

Ректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров щиро подякував батькам і рідним Дениса Антіпова за українця, що сплатив за свободу своєї держави найвищу ціну – власне життя. Ректор наголосив: «Денис – був справжнім воїном, викладачем та інтелектуалом. Колектив Університету дійсно буде пам’ятати про свого колегу, для нас – це не просто слова. Денис Антіпов був гідним чоловіком, мужнім захисником, видатним сином України, достойним нащадком своїх батьків і мужніх предків-українців! Знати Дениса для мене було почесно й відповідально: він завжди сміливо дивився правді у вічі, повсякчас був готовий підставити плече. Сьогодні разом із університетською громадою виконаємо символічну місію на згадку про нього: відкриємо іменні дошки, принесемо квіти на його честь і вклонимося світлій пам’яті Героя-українця. Уже звично говоримо про полеглих українських вояків, як про Небесний легіон, що захищає Україну десь звідтам. Кожному з нас щиро би хотілося, щоб якнайбільше таких оборонців, як Денис Антіпов, були живими й залишалися серед нас. Новітні українські герої могли б іще багато корисного й доброго зробити, щоб Україна була кращою, щоб наша держава процвітала й була такою, як мріяли наші загиблі вояки! Перед громадським прощанням із Денисом на Аскольдовій могилі я особисто переглядав знімки з ним – на жодному не побачив його сумним. Закликаю всіх нас, коли будемо згадувати про нашого загиблого колегу, усміхатися й дякувати Богові, долі й Денисовим батькам за те, що якусь частину свого життєвого шляху ми мали честь простувати з ним пліч-о-пліч. Вірю: усе, що зробив Денис Антіпов зі світлою вірою в перемогу України, – неодмінно завершиться переможним українським парадом на червоній площі».

Зі слізьми на очах згадувала дитячі, підліткові, студентські й викладацькі роки рідного сина Марія Антіпова. Мама ділилася споминами про синову любов до читання, про пошану до національної символіки й видатних історичних діячів; розповідала, як усією родиною долучалися до щорічної смолоскипної ходи на честь Степана Бандери; згадувала, як шестикласником Денис в один із примхливих березневих днів вирушив із однокласниками на Чернечу гору в Каневі, аби вшанувати читанням віршів і співами пам’ять про Тараса Шевченка; говорила, яким щастям променилися синові очі, коли розповідав про успіхи своїх студентів або ж тішився вдячними відгуками замовників щодо розробленої ним патріотичної сувенірної продукції. Вдячність за синове професійне зростання Марія Антіпова окреслила словами подяки до колективу КНУ імені Тараса Шевченка: «Усі знають, що вища освіта є цінністю, а Шевченків університет для нашої родини й самого Дениса був і залишатиметься символом престижу, гордості й радості!».

Від імені Посольства Республіки Корея в Україні зі словами щирої підтримки українському народові, що потерпає від російської агресії, виступив заступник голови місії, радник-посланник посольства. «Сподіваюся, що ця війна найближчим часом завершиться Перемогою України», – підсумував звернення до громади Шевченкового університету пан Кім Чонйон. Спогадами про Дениса Антіпова ділилися його побратими й колеги. Жалобні псалми на честь дочасно загиблого іменинника виконував український фольклорний ансамбль «Гуляйгород». Бойові патріотичні композиції заграли українські музики-фольклористи. Наприкінці відбулася церемонія відкриття іменної дошки Дениса Антіпова, на честь якого відтепер називатиметься Центр корейської мови та літератури ННІФ КНУ. Завершенням символічних подій стала промова завідувачки кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії, професорки Наталії Ісаєвої: «Денис творив для нас, для процвітання України. Він творив позитивний образ України у світі. Його мужність і героїзм буде увічнено спогадами про нього. Денисове ім’я в назві цього Центру завжди символізуватиме любов до України. А ми всі – мусимо продовжувати тримати освітній фронт і продовжувати те, що робив наш героїчний колега!».

Науково-педагогічний і студентський колективи КНУ імені Тараса Шевченка низько вклоняються пам’яті загиблого Дениса Антіпова й докладуть усіх зусиль, аби наблизити Перемогу України!

Відео – Ельдар Якушин

Центр комунікацій