Новини

Всього : Фотографія :

Університетська спільнота – керівники та представники підрозділів – вшанувала українців, загиблих під час наймасштабнішої фази Другої світової війни, яка розпочалася 22 червня 1941 року.

Мовчазною ходою представники КНУ рушили з Головного корпусу спершу до Пам'ятного знаку викладачам і студентам Університету, загиблим у боях Другої світової війни, а далі до скульптури «Навала» у Ботанічному саду імені О.В. Фоміна, яка присвячена викладачам і студентам Шевченкового університету, що загинули, обороняючи Київ 1941 року. Відбулось покладання квітів – тим, чиї долі так і не змогли розквітнути через війну. Потім всі завмерли у традиційній хвилині мовчання. Тепер в Україні вона щодня, о дев’ятій ранку, на пошану жертв російсько-української війни ХХІ століття.

Проректор Андрій Гожик закликав пам’ятати про оборонців України усіх часів: «Поки жива пам’ять, живі й люди. Ми щороку вклоняємося загиблим захисникам України, зокрема представникам Університету, які поклали життя проти нацизму у Другій світовій війні. Сьогодні ми вшановуємо їх у час нової не менш страшної боротьби. Віримо – Перемога обов’язково буде».

Секретар Ради ветеранів Вікторія Недзельська подякувала представникам факультетів, що долучилися до процесії. Вона зауважила: «Раніше ми приходили цього дня зі студентами, курсантами, а також із ветеранами й свідками Другої світової. На жаль, зараз маємо уже багато ветеранів нової війни».

Професор історичного факультету В’ячеслав Мордвінцев розповів про історію створення пам’ятника «Навала», наголосивши на тій експресії, яку бачимо в застиглій позі бійця в його останні хвилини – перед загибеллю у бою.

Жертви Другої світової війни – у наших серцях і спогадах. Жертви сьогоднішньої кривавої війни не підуть у забуття, а загарбницька, нелюдська в своїх діяннях росія понесе відповідальність, так само як і колись злочинці Третього Рейху.

Центр комунікацій