Нарада за участі ректора Володимира Бугрова, проректора з науково-педагогічної роботи Андрія Гожика та редакторів українських медіа відбулася в Інституті журналістики.
Загальна тема зустрічі: «Якого журналіста потребує сучасний національний медіаринок?». Відповідно, якою має бути сьогодні журналістська освіта у національних ЗВО? Загалом під час дискусії обговорювалися можливі шляхи розвитку кадрового потенціалу медійної галузі, актуальні проблеми підготовки молодих журналістів та перспективи впровадження дуальної освіти в галузі, власне, яка також є розбалансованою та не формує запит на фахівця відповідного рівня і гатунку.
Так, Андрій Куликов (Громадське радіо) висловися категорично, що журналіст без освіти – неможливий, а у своїй редакції не практикує брати «діючих» студентів на роботу. «Пропорції практики й освіти у підготовці журналіста можуть бути різним, але цей тандем – нерозривний», – зауважив він.
Олена Фроляк (ICTV) вважає, що на цьому етапі й ЗВО, й редакціям варто більш відповідальніше ставитися до виробничої практики, що її проходять студенти часом відверто формально. Саме практика має необхідний потенціал для інтеграції студента-журналіста до професії.
Олександр Харченко (Укрінформ) вказав на потребу в підготовці «глибоких» журналістів, хоча він і презентував інформаційну агенцію, де, задавалося б, саме новинарі мають бути найбільш затребуваними.
Жанна Міщерська (Radio Ukraine International) упевнена, що підготувати фахівця для роботи за її напрямом – іномовлення – без класичної університетської освіти неможливо. Тільки вона дає належні знання, цінності та світогляд.
Представники регіональних медіа – Василь Чепурний («Сіверщина», м. Чернігів) та Анатолій Гаркуша («Великодимерська громада», Київська область) поставили майже риторичне запитання: чому трапляється так, що вихованці факультетів журналістики не дістаються редакцій далі міст-мільйонників?
Щодо питання дуальної освіти, про досвід впровадження якої в КНУ докладно поінформував проректор Андрій Гожик, то тут думки представників медійної спільноти були доволі контроверсійними. Одні готові були розглянути таку можливість, інші керівники редакцій не побачили у цьому перспективи, відверто зауважуючи на «некомерційності» та ризику подібної діяльності. Зокрема, відсутні гарантії того, що фахівець, у освіту якого обопільно вкладалися кошти, одразу по закінченні не полишить редакцію.
Представники освітянської галузі, зокрема директор ІЖ Володимир Різун, натомість переконували, що підвищення якості освіти фахівців медіагалузі можна було б досягати за допомогою впровадження пілотних програм дуальної освіти, що передбачають постійне поєднання академічного навчання з практикою.
Ректор Володимир Бугров переконаний, що запровадження експерименту з дуальною освітою для початку на одній із магістерських програм із журналістики, у форматі однієї редакції чи консорціуму, має бути спільним усвідомленим рішенням всіх сторін. Університет зі свого боку готовий докласти до цього зусиль із методологічної та нормативної підтримки.
Якщо узагальнити зауваження представників журналістського цеху, то їх побажання до медіаосвіти полягали у тому, що у редакціях чекають на фахівців, що володіють українською (фахове володіння якою нині шкутильгає) та іноземною мовою, і не лише про англійську йдеться, мають широкий кругозір, опанували основи роботи з теле- та радіообладнанням, здатні працювати з великими базами даних, а то й мають навички програмування.
У результаті учасники наради, серед яких близько 20 редакторів провідних медіа України, погодилися продовжити діалог між представниками освітянської спільноти та редакторами провідних українських медіа.
У заході також взяли участь Сергій Даниленко, в.о. завідувача кафедри міжнародних медіакомунікацій і комунікативних технологій Інституту міжнародних відносин, де відкрито дві магістерські програми – «Міжнародна журналістика» та «Міжнародні комунікації (Міжнародна журналістика)», й Сергій Бондаренко, в.о. завідувача кафедри журналістики та соціальних комунікацій Донецького національного університету імені Василя Стуса ( м. Вінниця).
Захід відбувся за підтримки фундації «Суспільність».
Центр комунікацій
Інформаційно-обчислювальний центр університету
