Новини

Всього : Фотографія :

6 лютого 2021 року – визначальна дата для України й української науки, оскільки саме в цей день виповнюється 25 років Антарктичній станції «Академік Вернадський». Чверть століття тому Україна повернулася до Антарктики, отримавши у дар від Великої Британії справжню перлину з-поміж антарктичних станцій – станцію «Фарадей», яка згодом отримала ім’я академіка Володимира Вернадського, і над нею замайорів український прапор.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка взяв безпосередню участь у цій визначній науковій події, адже саме університетський вчений, доктор фізико-математичних наук Геннадій Міліневський 6 лютого 1996 року прийняв антарктичну станцію від останнього бейз-коммандера «Фарадея» Данкана Хейга та підняв на її щоглі український прапор.

З того часу розпочалася перша українська зимівля в Антарктиці під керівництвом Геннадія Міліневського – начальника і геофізика станції «Академік Вернадський». Ця подія дала змогу українським вченим продовжити наявні та започаткувати низку нових, найбільш актуальних наукових досліджень світового рівня у таких галузях знань, як фізика атмосфери, зміни клімату, геофізика, геологія, біологія.

Починаючи з 1947 року, довготривалі спостереження озонового шару та озонової діри, іоносфери та магнітного поля Землі, дослідження з метеорології та змін клімату, які були продовжені на станції українськими вченими, і насамперед науковцями Університету, мають неоціненне значення, оскільки дають змогу контролювати і прогнозувати майбутні стани нашої планети. Наукові працівники Університету впродовж чверть століття працювали і продовжують працювати на антарктичній станції «Академік Вернадський» під час зимівлі та літнього сезону.

У числі наших університетських зимівників варто згадати фізиків Миколу Леонова, Олександра Колесника і Володимира Лозицького, біолога Михайла Головушкіна, геолога Анатолія Чернова, а також виконавців сезонних досліджень – біологів Ірину Козерецьку та Володимира Безрукова, геолога Валерія Морозенка.

Університет продовжує здійснювати супровід унікальних і майже цілодобових спостережень на станції «Академік Вернадський» за озоновою дірою у стратосфері над Антарктикою. Результати наукових досліджень опубліковані у високорейтингових міжнародних наукових часописах квартилю Q1. Одне з останніх: Milinevsky, G., Evtushevsky, O., Klekociuk, A., Wang, Y., Grytsai, A., Shulga, V., Ivaniha, O. Early indications of anomalous behavior in the 2019 spring ozone hole over Antarctica. International Journal of Remote Sensing. 2020. 41(19). 7530—7540; https://doi.org/10.1080/2150704x.2020.1763497

Від перших антарктичних експедицій і до нині вагомий внесок у розвиток досліджень флори і фауни Антарктики здійснюють наукові і науково-педагогічні працівники ННЦ «Інститут біології та медицини». Співробітники Інституту безпосередньо брали участь у зимівлях: доцент Сергій Лопарев працював у складі п’ятої української антарктичної експедиції у 2000-2001 рр.; науковий співробітник Михайло Головушкін – у складі шостої української антарктичної експедиції у 2001-2002 рр.; доцент Владлен Трохимець – у складі дванадцятої української антарктичної експедиції у 2007-2008 рр.; доцентка Ірина Козерецька також працювала у складі тридцятої Польської антарктичної експедиції у 2005 р. У роботі сезонних експедицій брали участь доцент Вадим Алексієнко (1997), професор Володимир Войціцький і доцент Володимир Безруков (2003), доцентка Ірина Козерецька (2005), професор Валерій Поліщук (2005, 2008), доцент Владлен Трохимець (2020). 

Тривалі дослідження флори та фауни Антарктики вченими Інституту біології та медицини мають як наукові, так і практичні здобутки. Так, у результаті досліджень пігментованих форм мікроорганізмів прибережної Антарктики професоркою Тетяною Береговою виявлено перспективні для фармацевтичної промисловості біологічно активні речовини. Дослідницькою групою професора Олексія Савчука розроблено нові підходи до отримання перспективних біотехнологічних продуктів білкового походження з морських гідробіонтів антарктичного регіону. У результаті досліджень професора Дмитра Лукашова надано оцінку ступеня і джерел забруднення токсичними хімічними елементами о. Галіндез, де розташовано антарктичну станцію «Академік Вернадський». Дослідницькою групою професорки Наталії Таран для з’ясування стратегій формування стрестолерантності рослин за умов глобальних кліматичних змін проводяться дослідження адаптаційних реакцій фотосинтезуючих систем двох видів судинних рослин (Deschampsia antarctica E.Desv. та Сolobanthus quitensis (Kunth) Bartl.), які існують у суворому кліматі Антарктики.

Дослідження університетських науковців привертають увагу світового наукового товариства, актуалізовані і багатолітні наукові результати, і новітні спостереження. Адже озонова діра останніми роками стала мало передбачуваною – то швидко руйнується планетарними хвилями, як це було 2019 року і що було прогнозовано дослідницькою групою Геннадія Міліневського, то навпаки – має унікальну часову протяжність, як це сталося 2020 року, коли вона затягнулася лише 28 грудня замість листопадового періоду затягування.

Важливість антарктичних спостережень для України як наукової держави (лише тридцять країн світу проводять такі спостереження) підкреслює продовження на 2021-2023 роки Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці, у межах якої наукові працівники Університету виконуватимуть спостереження і наукові дослідження за трьома напрямами – з гідрометеорології, біології та геокосмічних досліджень.

В антарктичних наукових розвідках беруть активну участь молоді дослідники. Так, результати наукових досліджень випускника аспірантури ННІ «Інститут геології», а нині наукового співробітника Національного антарктичного наукового центру Анатолія Чернова відображені у його дисертації доктора філософії «Георадарний метод при вирішенні задач інженерної геофізики, гідрогеології, гляціології», яку виконано під науковим керівництвом професора Сергія Вижви, захист якої відбудеться у лютому 2021 року. У цій роботі вперше застосовано георадарний метод для вивчення потужності льодовиків у районі антарктичної станції «Академік Вернадський».

Цими днями аспірантка фізичного факультету Університету Оксана Іваніга прямує до станції «Академік Вернадський» для оновлення програми спостережень та супроводження досліджень озонового шару, що буде відображено в її майбутній дисертації доктора філософії. Побажаємо їй спокійної протоки Дрейка, коли судно 7 лютого 2021 року з сезонною експедицією має відправитись з порту Пунта Аренаса (Чилі) до Антарктиди.

Utilitas, Honor et Gloria!

Фото з особистого архіву Геннадія Міліневського

За інформацією Геннадія Міліневського, Дмитра Лукашова, Сергія Вижви, Оксани Жилінської