Новини

Астрономічній обсерваторії КНУ імені Тараса Шевченка – 175 років!	21.02.2020
Всього : Фотографія : 21 лютого 1845 р. – 9 лютого за старим стилем – завершилось будівництво Астрономічної обсерваторії Київського університету Святого Володимира, яка стала однією з перших заснованих на території України. На той час діяли лише астрономічна обсерваторія у Львові й морська обсерваторія в Миколаєві, а в Харківському університеті існував астрономічний кабінет. Цьогоріч Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка відзначає свій 175-річний ювілей. Про історію обсерваторії та найвагоміші досягнення її науковців із гордістю розповідає її керівник Володимир ЄФИМЕНКО. – Кому належить ідея створення у Києві астрономічної обсерваторії? – Першим директором обсерваторії у 1838 – 1855 роках був Василь Федоров – учень засновника Пулковської обсерваторії Василя Струве. Під керівництвом Федорова для обсерваторії було обрано місце, архітектор Вікентій Беретті розробив проект, побудовано головний корпус, замовлено основні астрономічні інструменти обсерваторії. Наступним видатним керівником Астрономічної обсерваторії КНУ став професор Митрофан Хандриков, який очолював установу від 1870 до 1901 року. У цей період було замовлено в Німеччині першокласний меридіанний інструмент, із яким протягом сторіччя пов’язані спостереження зірок для створення високоточної системи координат на небі, особливо інтенсивні у 70-х – 80-х роках ХІХ ст. та на початку ХХ ст. Ці спостереження стали вагомим внеском української астрономії у те, що ми тепер називаємо небесною системою координат. – Якими науковими здобутками Ваших колег – попередників і сучасників – може пишатись не лише Україна, а й світ? – Астрометристи Університету виконали сотні тисяч спостережень за зірками, кометами й планетами, створили десятки позиційних каталогів, зокрема сучасних високоточних каталогів координат позагалактичних радіоджерел – носіїв міжнародної системи відліку на небі. Університетські геліофізики від 1930 року й до сьогодні виконали низку високоякісних спостережень сонячної корони, споряджали численні експедиції в райони повних сонячних затемнень, від островів Полінезії до арктичних пустель узбережжя Льодовитого океану. Наковці КНУ стояли біля витоків безлічі наукових відкриттів у царині астрономії. Зокрема, Сергій Всехсвятський, Євген Пономарьов та Геннадій Нікольський у 50-х роках минулого століття уперше розробили концепцію розуміння природи сонячної корони як динамічної. Згодом американський астроном і геофізик Юджин Паркер опрацює й обґрунтує подібні припущення як явище «сонячного вітру». Разом з тим, наші вчені стали родоначальниками поняття «космічна погода», що закріпилося за Київською корональною школою. У 1960 роки професор Сергій Всехсвятський завдяки спостереженням із обсерваторії робить припущення про наявність у Юпітера кілець, подібних до Сатурнових. І польоти американських міжпланетних космічних апаратів «Voyager-1» та «Voyager-2» підтвердили цей висновок українського вченого, а наземні спостереження Урана й Нептуна засвідчили наявність кілець і в них. – У чому секрет такої далекоглядності українських науковців? – Напевно, в тому, що працівниками обсерваторії у всі часи були й залишаються науковці-ентузіасти, які по-справжньому цінують свою справу й прагнуть розвивати астрономічну науку. В астрономічних дослідженнях, які провадяться в нашій обсерваторії, поєднується досвід старшого покоління астрономів із новітніми підходами молодшої когорти науковців, що й забезпечує успішність світових астрономічних колаборацій за участі українських дослідників. – Наскільки успішною є взаємодія з колегами у європейському та світовому вимірі? – Рівень визнання професійного рівня українських фахівців та залучення до міжнародних проектів демонструє такий приклад. Астрономи Університету брали участь у наземному забезпеченні космічних місій до комети Галлея (ВЕГА) і до Марса (Фобос). Науковці Астрономічної обсерваторії КНУ, Клим Чурюмов і Світлана Герасименко, відкрили дві комети. За рішенням Європейського космічного агентства від серпня 2014 року до вересня 2016 року комета Чурюмова-Герасименко (67P/Churyumov–Gerasimenko) досліджувалась за допомогою посадки на неї зондів космічного апарата «Rozetta», запущеного у 2004 році Європейським космічним агентством. Відомо, що у 2024 році NASA розпочне місію «Caesar» з дослідження відкритої українцями комети й шукатиме на ній ознаки життя. Обсерваторія університету братиме участь у підготовці цієї місії і спостерігатиме за кометою. До речі, станція в Лісниках із 2014 по 2018 рік утримувала перше місце серед станцій, які ведуть спостереження за кометами. Крім того, виготовлені астрономами університету прилади працювали на борту космічних апаратів серії «Інтеркосмос» і «Метеор». КНУ успішно брав участь у роботах за космічними проектами «Попередження», «Інтербол» і подібних. – А яку оцінку мають здобутки Ваших колег на Батьківщині? – Докази такого визнання можна наводити довго. Наприклад, за отримані результати в ході досліджень із релятивістської астрофізики й фізики високих енергій, які були частиною цільової комплексної програми НАН України «Астрофізичні і космологічні проблеми прихованої маси і темної енергії Всесвіту», у 2014 році колектив науковців було удостоєно Державної премії України з науки і техніки. Серед нагороджених – і співробітник астрономічної обсерваторії КНУ Валерій Жданов, який разом із колегами виконав фундаментальне наукове дослідження «Будова та еволюція Всесвіту на галактичних та космологічних масштабах, прихована маса і темна енергія». Двома преміями Президента України для молодих вчених було нагороджено співробітниць обсерваторії Олену Федорову (у 2012 році) й Ольгу Мельник (2014 рік). – Які напрями науковці досліджують сьогодні? – Основні напрями наукових досліджень, а відповідно й структура обсерваторії, остаточно сформувалися в 90-ті роки. Наразі наші науковці займаються розробкою фундаментальної астрометрії та малих тіл сонячної системи, астрофізикою, вивченням сонячної активності та сонячно-земних зв’язків. Починаючи з 2015 року фахівці нашої обсерваторії беруть участь у програмі Cherenkov Telescope Array (CTA). Це інтернаціональний проект побудови нового покоління наземних інструментів для дослідження космічного простору в діапазоні гамма-випромінювання. Наші співробітники задіяні відразу у двох його напрямах: у створенні програмного забезпечення для синхронної роботи низки телескопів та в оптичному спостереженні активних ядер галактик. Зауважмо, що ця програма розрахована щонайменше на наступні двадцять років. У 2006 році в рамках проекту «Створення та підтримка комп’ютерного центру обробки даних супутникових спостережень місії «Інтеграл», спільно з кафедрою астрономії, кафедрою квантової теорії поля фізичного факультету КНУ, Інститутом теоретичної фізики НАНУ, Женевською обсерваторією та Integral Science Data Center (Швейцарія) в нашій обсерваторії створено ВІРГО-обсерваторію. Вона забезпечує доступ до сучасних спостережень космічних рентгенівських та гама-телескопів і відкриває можливість використання даних космічних місій для наукових досліджень у галузі космомікрофізики, астрофізики високих енергій. А за допомогою телескопа, розміщеного в Лісниках, ведуться спостереження за вкритим льодом супутником Юпітера – Європою, на якому можливе життя, бо в його розломах знайдено воду. – Дуже хочеться, щоб громадськість могла більше дізнаватись про вашу діяльність. – Окрім наукової роботи, співробітники університетської обсерваторії всіляко популяризують науку й ведення астрономічних досліджень. Зокрема, проводять екскурсії для школярів, студентів і всіх охочих, у приміщенні обсерваторії читають тематичні публічні лекції й організовують цікаві науково-пізнавальні заходи. За рік у нас буває до півтори тисячі відвідувачів. – Як плануєте святкувати ювілей обсерваторії? – Серед найважливіших заходів, які ми проведемо впродовж ювілейного року, – травнева наукова конференція, публікація ювілейного видання і навіть випуск спеціальної поштової марки. Свій 175-річний ювілей університетська астрономічна обсерваторія – далеко не найбільша серед подібних – зустрічає у статусі всесвітньовідомої наукової установи із сучасними напрямами досліджень, із кваліфікованим колективом науковців, які спроможні вирішувати актуальні проблеми сучасної астрономії і ділитися досвідом з провідними астрофізичними закладами по всьому світу. Центр комунікацій Фото Руслана Канюки та Астрономічної обсерваторії КНУ

Астрономічній обсерваторії КНУ імені Тараса Шевченка – 175 років!

21.02.2020

Всього : Фотографія :

21 лютого 1845 р. – 9 лютого за старим стилем – завершилось будівництво Астрономічної обсерваторії Київського університету Святого Володимира, яка стала однією з перших заснованих на території України. На той час діяли лише астрономічна обсерваторія у Львові й морська обсерваторія в Миколаєві, а в Харківському університеті існував астрономічний кабінет.

Цьогоріч Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка відзначає свій 175-річний ювілей. Про історію обсерваторії та найвагоміші досягнення її науковців із гордістю розповідає її керівник Володимир ЄФИМЕНКО.

– Кому належить ідея створення у Києві астрономічної обсерваторії?

– Першим директором обсерваторії у 1838 – 1855 роках був Василь Федоров – учень засновника Пулковської обсерваторії Василя Струве. Під керівництвом Федорова для обсерваторії було обрано місце, архітектор Вікентій Беретті розробив проект, побудовано головний корпус, замовлено основні астрономічні інструменти обсерваторії. Наступним видатним керівником Астрономічної обсерваторії КНУ став професор Митрофан Хандриков, який очолював установу від 1870 до 1901 року. У цей період було замовлено в Німеччині першокласний меридіанний інструмент, із яким протягом сторіччя пов’язані спостереження зірок для створення високоточної системи координат на небі, особливо інтенсивні у 70-х – 80-х роках ХІХ ст. та на початку ХХ ст. Ці спостереження стали вагомим внеском української астрономії у те, що ми тепер називаємо небесною системою координат.

– Якими науковими здобутками Ваших колег – попередників і сучасників – може пишатись не лише Україна, а й світ?

– Астрометристи Університету виконали сотні тисяч спостережень за зірками, кометами й планетами, створили десятки позиційних каталогів, зокрема сучасних високоточних каталогів координат позагалактичних радіоджерел – носіїв міжнародної системи відліку на небі.

Університетські геліофізики від 1930 року й до сьогодні виконали низку високоякісних спостережень сонячної корони, споряджали численні експедиції в райони повних сонячних затемнень, від островів Полінезії до арктичних пустель узбережжя Льодовитого океану.

Наковці КНУ стояли біля витоків безлічі наукових відкриттів у царині астрономії. Зокрема, Сергій Всехсвятський, Євген Пономарьов та Геннадій Нікольський у 50-х роках минулого століття уперше розробили концепцію розуміння природи сонячної корони як динамічної. Згодом американський астроном і геофізик Юджин Паркер опрацює й обґрунтує подібні припущення як явище «сонячного вітру». Разом з тим, наші вчені стали родоначальниками поняття «космічна погода», що закріпилося за Київською корональною школою.

У 1960 роки професор Сергій Всехсвятський завдяки спостереженням із обсерваторії робить припущення про наявність у Юпітера кілець, подібних до Сатурнових. І польоти американських міжпланетних космічних апаратів «Voyager-1» та «Voyager-2» підтвердили цей висновок українського вченого, а наземні спостереження Урана й Нептуна засвідчили наявність кілець і в них.

– У чому секрет такої далекоглядності українських науковців?

– Напевно, в тому, що працівниками обсерваторії у всі часи були й залишаються науковці-ентузіасти, які по-справжньому цінують свою справу й прагнуть розвивати астрономічну науку. В астрономічних дослідженнях, які провадяться в нашій обсерваторії, поєднується досвід старшого покоління астрономів із новітніми підходами молодшої когорти науковців, що й забезпечує успішність світових астрономічних колаборацій за участі українських дослідників.

– Наскільки успішною є взаємодія з колегами у європейському та світовому вимірі?

– Рівень визнання професійного рівня українських фахівців та залучення до міжнародних проектів демонструє такий приклад. Астрономи Університету брали участь у наземному забезпеченні космічних місій до комети Галлея (ВЕГА) і до Марса (Фобос). Науковці Астрономічної обсерваторії КНУ, Клим Чурюмов і Світлана Герасименко, відкрили дві комети. За рішенням Європейського космічного агентства від серпня 2014 року до вересня 2016 року комета Чурюмова-Герасименко (67P/Churyumov–Gerasimenko) досліджувалась за допомогою посадки на неї зондів космічного апарата «Rozetta», запущеного у 2004 році Європейським космічним агентством. Відомо, що у 2024 році NASA розпочне місію «Caesar» з дослідження відкритої українцями комети й шукатиме на ній ознаки життя. Обсерваторія університету братиме участь у підготовці цієї місії і спостерігатиме за кометою. До речі, станція в Лісниках із 2014 по 2018 рік утримувала перше місце серед станцій, які ведуть спостереження за кометами.

Крім того, виготовлені астрономами університету прилади працювали на борту космічних апаратів серії «Інтеркосмос» і «Метеор». КНУ успішно брав участь у роботах за космічними проектами «Попередження», «Інтербол» і подібних.

– А яку оцінку мають здобутки Ваших колег на Батьківщині?

– Докази такого визнання можна наводити довго. Наприклад, за отримані результати в ході досліджень із релятивістської астрофізики й фізики високих енергій, які були частиною цільової комплексної програми НАН України «Астрофізичні і космологічні проблеми прихованої маси і темної енергії Всесвіту», у 2014 році колектив науковців було удостоєно Державної премії України з науки і техніки. Серед нагороджених – і співробітник астрономічної обсерваторії КНУ Валерій Жданов, який разом із колегами виконав фундаментальне наукове дослідження «Будова та еволюція Всесвіту на галактичних та космологічних масштабах, прихована маса і темна енергія». Двома преміями Президента України для молодих вчених було нагороджено співробітниць обсерваторії Олену Федорову (у 2012 році) й Ольгу Мельник (2014 рік).

– Які напрями науковці досліджують сьогодні?

– Основні напрями наукових досліджень, а відповідно й структура обсерваторії, остаточно сформувалися в 90-ті роки. Наразі наші науковці займаються розробкою фундаментальної астрометрії та малих тіл сонячної системи, астрофізикою, вивченням сонячної активності та сонячно-земних зв’язків.

Починаючи з 2015 року фахівці нашої обсерваторії беруть участь у програмі Cherenkov Telescope Array (CTA). Це інтернаціональний проект побудови нового покоління наземних інструментів для дослідження космічного простору в діапазоні гамма-випромінювання. Наші співробітники задіяні відразу у двох його напрямах: у створенні програмного забезпечення для синхронної роботи низки телескопів та в оптичному спостереженні активних ядер галактик. Зауважмо, що ця програма розрахована щонайменше на наступні двадцять років.

У 2006 році в рамках проекту «Створення та підтримка комп’ютерного центру обробки даних супутникових спостережень місії «Інтеграл», спільно з кафедрою астрономії, кафедрою квантової теорії поля фізичного факультету КНУ, Інститутом теоретичної фізики НАНУ, Женевською обсерваторією та Integral Science Data Center (Швейцарія) в нашій обсерваторії створено ВІРГО-обсерваторію. Вона забезпечує доступ до сучасних спостережень космічних рентгенівських та гама-телескопів і відкриває можливість використання даних космічних місій для наукових досліджень у галузі космомікрофізики, астрофізики високих енергій.

А за допомогою телескопа, розміщеного в Лісниках, ведуться спостереження за вкритим льодом супутником Юпітера – Європою, на якому можливе життя, бо в його розломах знайдено воду.

– Дуже хочеться, щоб громадськість могла більше дізнаватись про вашу діяльність.

– Окрім наукової роботи, співробітники університетської обсерваторії всіляко популяризують науку й ведення астрономічних досліджень. Зокрема, проводять екскурсії для школярів, студентів і всіх охочих, у приміщенні обсерваторії читають тематичні публічні лекції й організовують цікаві науково-пізнавальні заходи. За рік у нас буває до півтори тисячі відвідувачів.

– Як плануєте святкувати ювілей обсерваторії?

– Серед найважливіших заходів, які ми проведемо впродовж ювілейного року, – травнева наукова конференція, публікація ювілейного видання і навіть випуск спеціальної поштової марки.

Свій 175-річний ювілей університетська астрономічна обсерваторія – далеко не найбільша серед подібних – зустрічає у статусі всесвітньовідомої наукової установи із сучасними напрямами досліджень, із кваліфікованим колективом науковців, які спроможні вирішувати актуальні проблеми сучасної астрономії і ділитися досвідом з провідними астрофізичними закладами по всьому світу.

Центр комунікацій

Фото Руслана Канюки та Астрономічної обсерваторії КНУ