Новини

Всього : Фотографія :

За підсумками 2019 року науковці-хіміки Київського національного університету імені Тараса Шевченка опублікували результати своїх досліджень на сторінках найавторитетнішого наукового журналу у галузі природничих наук Nature.

Журнал Nature – один із найстаріших (видається з 1869 року) та найавторитетніших загальнонаукових журналів світу, в якому друкуються всі важливі й навіть революційні роботи. Саме на його сторінках обмінюються думками, оприлюднюють ідеї, ведуть наукові дискусії про проблеми, що хвилюють людство.

Публікації журналу вважаються є найпрестижнішими для науковців, критерії відбору матеріалів у Nature надзвичайно жорсткі, а якість статей – на найвищому рівні.

На початку 2019 року в журналі Nature було опубліковано статтю співробітника хімічного факультету Юрія Мороза у співавторстві з науковцями США, Китаю та України «Ultra-large library docking for discovering new chemotypes», що присвячена застосуванню віртуального скринінгу до ультра великих бібліотек органічних молекул. Авторами було проведено молекулярний докінг бібліотеки що містить 170 мільйонів сполук. У результаті докінгу було знайдено нові інгібітори AmpC β-лактамази та D4 дофамінового рецептора.

А наприкінці 2019 року в Nature опубліковано статтю доцента хімічного факультету Павла Михайлюка у співавторстві з науковцями Scripps Research (US), Prizer (US), BMS (US), Enamine (UA) «Hindered dialkyl ether synthesis with electrogenerated carbocations», у якій описано новий хімічний метод, що значно спрощує створення важливого класу сполук під назвою третинні ефіри, які є невід’ємною частиною багатьох лікарських засобів. Новий метод, про який йдеться, також може допомогти ввести «електрохімію» в основний потік сучасної лікарської хімії.

Наукова група розробила власну універсальну методику, яка використовує низький електричний струм, дешевий вуглецевий електрод та вдосконалені розчинники й електроліти.

Нагадаємо, що в 2014 році в журналі Nature Chemistry було опубліковано статтю Юрія Мороза та співробітниці хімічного факультету Олесі Мороз у співавторстві з науковцями із Сіракузького університету (США) «Short peptides self-assemble to produce catalytic amyloids», яка присвячена опису каталітичних властивостей пептидних агрегатів в реакціях гідролізу естерів.

Університет пишається здобутками науковців хімічного факультету і зичить подальших наукових звершень.

Центр комунікацій