Новини

Всього : Фотографія :

Викладачі, студенти й науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка, представники світового українства, дослідники-іноземці й усі, зацікавлені у встановленні історичної правди та відновленні історичної пам’яті, взяли участь у обговоренні екзистенційних питань вибору під час Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні.

Однойменна Міжнародна науково-практична конференція була проведена в головному навчальному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка 20 листопада 2019 року. Співорганізаторами важливої події виступили такі навчальні, наукові й дослідницькі організації та інституції, як:

• Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
• Національний музей Голодомору-геноциду,
• Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса»,
• Інститут дослідження Голодомору,
• Світовий конгрес українців,
• Фундація українського Голодомору-Геноциду (Чикаго, США),
• Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні.

Іван Патриляк, декан історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, у своєму вітальному слові до учасників конференції наголосив на важливості організації подібних заходів: «Щиро дякую всім колегам-співорганізаторам! Саме завдяки вашим зусиллям дискусія такого високого рівня про важливі націєтворчі та державотворчі питання, а також питання відновлення української історичної пам’яті стала можливою».

Від імені керівництва й усього науково-педагогічного колективу КНУ до присутніх із вітальною промовою звернувся проректор Володимир Бугров. Проректор зауважив: «Цей захід для всіх нас є надзвичайно важливим, його би навіть можна було вважати не тільки науково-практичною конференцією, а й історико-меморіальною подією державного значення. І представники КНУ, і українська світова спільнота проводять подібні події регулярно, не тільки до певних ювілеїв чи пам’ятних дат. Про трагедії таких масштабів усі ми маємо пам’ятати повсякчас, бо тільки цим зможемо вберегтися від повторення таких жахливих подій в Україні». Також Володимир Бугров виступив із пропозицією об’єднати зусилля всіх свідомих українців, щоб звернутися із спільним клопотанням до Міністерства освіти і науки України, аби події часів Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні вивчалися окремою дисципліною ще зі школи, бо саме в підлітковому віці варто й можливо прищепити українській молоді повагу  й шану до непростого історичного минулого власного народу.

Упродовж офіційного відкриття конференції із промовами виступили шановані науковці, дослідники проблематики Голодомору-геноциду, зокрема: Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду; Микола Кочерга, президент Фундації українського Голодомору-Геноциду (Чикаго, США); Сергій Касянчук, директор Представництва Світового конгресу українців в Україні; Богдан Моркляник, заступник голови правління Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса»; Віктор Брехуненко, директор Інституту дослідження Голодомору.

Окрім пленарних і секційних засідань, під час конференції було проведено й урочисті нагородження шанованих науковців, дослідників проблематики Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні. Подякою від Національного музею Голодомору-геноциду за багаторічну підтримку Музею і всіх його заходів, за поширення у світі об’єктивної інформації про Голодомор-геноцид, за самовіддану працю членів Фундації із вшанування пам’яті українців, жертв Голодомору-геноциду було відзначено Миколу Кочергу. Почесну відзнаку, медаль імені журналіста Ґарета Джонса, було вручено таким науковцям і журналістам, які є дослідниками Голодомору в Україні:

• Володимирові Сергійчуку – завідувачеві кафедри історії світового українства історичного факультету КНУ;
• Ларисі Івшиній – випускниці Інституту журналістики КНУ, головній редакторці газети «День»;
• Василеві Марочку – співробітникові Інституту дослідження Голодомору;
• Ярославі Приході – викладачці кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики, ініціаторці й керівникові видавничого проекту «Журналіст Ґарет Джонс».

Після урочистостей і привітань нагороджених колег-дослідників учасники конференції ґрунтовно аналізували умови, в яких за часів Голодомору-геноциду доводилося робити екстраординарний вибір кожному українцеві; обговорювали історичний вплив етнопсихологічних екзистенційних уявлень української спільноти 1920–1930-х років на українське сьогодення; визначали проблеми актуалізації й аналізу джерельної бази досліджень екзистенційного вибору українців першої третини двадцятого століття; досліджували контекст і мотивацію головних співучасників злочину Голодомору-геноциду та низових виконавців такого злочинного рішення тоталітарного режиму; аналізували стратегії й практики виживання всіх тих, хто став жертвою цілеспрямованої політики винищення підкореного радянською владою українства.

Центр комунікацій