Новини

Всього : Фотографія :

Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» спільно з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Фундацією українського Голодомору-Геноциду (Чикаго, США), Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років в Україні, Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України та Українським інститутом національної пам’яті

16 листопада 2017 року на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка проводять Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми дослідження Голодомору

у ХХІ ст.: цифри, джерела, висновки».

У 2018 році Україна і весь світ будуть вшановувати 85-роковини злочину геноциду – Голодомору. Одним із напрямків роботи зовнішньополітичного відомства Президентом України визначена робота з урядами та парламентами інших держав щодо продовження визнання Голодомору геноцидом української нації. На чому має робити акценти Україна? Якими є відповіді на питання, до маніпуляції якими вдаються політики та держава-опонент – Росія? Адже применшення кількості жертв рівнозначне запереченню злочину геноциду і продовженню радянської брехні. Ба більше, дослідження і публічні обговорення на високому науковому рівні в жодному разі не перешкоджають процесу визнання Голодомору геноцидом української нації, адже згідно з Міжнародним правом злочин геноциду визначається не кількістю жертв, а спеціальним наміром знищення нації або її частини. Саме тому темою першої панелі є «Правовий аспект визнання геноциду українців: виклики сьогодення».

До роботи у другій панелі – «Демографічні втрати України в 1932 – 1933 рр.: нові дослідження» запрошені історики, демографи, судмедексперти та політичні психологи. Адже запитання: «Кого вважати жертвами Голодомору» і «Скільки їх» – є такими, до яких активно привернена увага в інформаційному та науковому просторі останніх років, а російська пропаганда паралельно веде інформаційну війну, з одного боку розмиваючи часові рамки, причини і сутність, з іншого – приховуючи наслідки злочину, вчиненого державою, правонаступницею якої вона є.

Третя дискусійна панель – «Джерела для вивчення історії Голодомору і докази злочину геноциду» – об’єднає дослідників різних категорій джерел з історії геноциду українців: офіційних документів режиму, що збереглися в архівах, даних усної історії, щоденників очевидців, документів іноземних спецслужб і дипломатичних представництв, закритої внутрішньовідомчої документації – партійних і каральних органів тощо.

До участі в дискусіях на кожній панелі запрошуємо всіх, хто досліджує і кого цікавить тема геноциду українців – Голодомору 1932-1933 років.  Для реєстрації, пов’язаної з допуском на територію Університету, просимо зголошуватися: memoholod@ukr.net (044) 254-45-12.

Детальна програма заходу з локаціями та часом за посиланням.

Меморіал Жертв Голодомору

 Центр комунікацій