Новини

 

170 років Київському національному університету імені Тараса Шевченка: здобутки та перспективи

15.09.2004
З 15 по 18 вересня 2004 року свій 170-річний ювілей святкує найкращий, найбільший та найстаріший вуз України Київський університет імені Тараса Шевченка. Заснований у 1834 році, університет пройшов великий і складний шлях, зробив неоціненний внесок у розвиток духовності України. За 170 років свого існування він став осередком, де плекаються передові ідеї і готується національна інтелігенція, де панує волелюбний дух. За роки свого існування університет підготував понад 300 тис. фахівців та понад 25 тис. кандидатів і докторів наук.

Розпочалося святкування з покладання квітів керівництвом університету до пам’ятника Тарасу Шевченку і Меморіального знака студентам і викладачам, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни 1941-45 рр. та урочистого відкриття пам’ятної дошки, присвяченої композитору Миколі Лисенку, життя та творчість, якого було тісно пов’язане з Київським університетом.

Урочисте засідання святкової Вченої ради зібрало викладачів, студентів та багато гостей, які зібралися, щоб поздоровити зі святом свою Alma Mater. Від імені Президента Грузії, Михайла Саакашвілі, випускника Київського університету, присутніх привітав Надзвичайний та Повноважний посол Республіки Грузії Григол Шалвович Катамадзе. За наказом Президента Грузії за особистий внесок в підготовці грузинських фахівців в Київському університеті, ректор Київського університету був нагороджений Орденом “Честі” Грузії.

З початку заснування Київського університету існує гарна традиція, надавати звання Почесного доктора Київського університету видатним культурним, політичним та науковим діячам світового значення. До 170-річниці звання Почесного доктора Київського університету особисто з рук ректора університету отримали: професор Університету Опен у Оксфорді, біолог Дафна Дж. Осборн, доктор фізико-математичних наук, професор, академік РАН Володимир Георгійович Кадишевський, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, академік, ректор Національного університету Узбекистану імені Мірзо Улугбека Турабек Нугманович Далімов, професор університету Поля Сабатьє в Тулузі, хімік Жан-Жак Боне. Зі святом університет привітав митрополит Митрофан, і від імені владики Володимира нагородив Орденом “Преподобного Нестора Літописця” проректорів Олега Васильовича Третяка, Валерія Петровича Гондюла, та директора Інституту міжнародних відносин Леоніда Васильовича Губерського.

По закінченню урочистого засідання ректор Київського національного університету Віктор Скопенко провів прес-конференцію, розповів про сучасний стан Київського університету, його досягнення та перспективи, також відповів на питання журналістів

Нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка – багатогалузевий навчально-науковий комплекс, який об’єднує 14 факультетів (біологічний, географічний, геологічний, економічний, історичний, кібернетики, механіко-математичний, радіофізичний, соціології та психології, фізичний, філософський, хімічний, юридичний, підготовчий), 5 навчальних інститутів (військовий, журналістики, міжнародних відносин, післядипломної освіти, філології). Навчаються в університеті за 73 спеціальностями та 157 спеціалізаціями понад 20 тисяч студентів, 1600 аспірантів. Професорсько-викладацький склад нараховує близько 2 тисяч чоловік.

Велику увагу в Київському національному університеті приділяється комп’ютерному забезпеченню для співробітників та студентів. Зараз усі підрозділи університету мають можливість користування мережею для виконання своїх службових обов’язків. Корпоративна мережа університету відноситься до однієї із найбільших мереж в Україні (кількість робочих станцій становить близько 3 тисяч). Зовнішні канали університету дозволяють отримувати швидкий та якісний доступ до освітньої та наукової інформації.

Важливе місце відводиться забезпеченню умов для навчання студентів у гуртожитках. Для цього розроблено білінгову систему (http://bill.univ.kiev.ua) доступу студентів до інформаційних ресурсів університету та світу з гуртожитків. Це дозволяє забезпечити неперервність навчального процесу, оскільки студенти можуть вчитись не тільки в лабораторіях та аудиторіях університету, але й за їх межами.

Значна увага приділяється розвитку сучасних засобів навчання. Створено та підтримується сервер для дистанційної освіти. Упровадження засобів дистанційної освіти у навчальний процес дозволяє підвищити його ефективність та забезпечити студентам доступ до навчальних матеріалів.

Лабораторія мультимедійних технологій розробила методику та впровадила сервер відеотрансляцій. Цей ресурс дозволяє проводити в університеті лекції з використанням технології Internet-трансляцій як в режимі реального часу, так і користуючись архівом лекцій, які вже відбулися (http://www.electure.kiev.ua).

4 червня цього року було відкрито Академію впровадження інформаційних технологій в Освіту. Для цього повністю перебудовано приміщення (ауд.204) та оснащено самим сучасним комп’ютерним та мережевим обладнанням.

Продовжується розвиток Регіональної мережевої академії CISCO. За минулий рік в академії пройшли навчання більше 100 студентів та слухачів. Академія пройшла сертифікацію на рівень CCNP (Cisco certified network professional) та стала провідною академією у СНД.

У минулому році було продовжено втілення передових технологій в адміністративну та управлінську діяльність за допомогою двох систем АСУ: “Студент” та “Абітурієнт”. Ці проекти впроваджено у співпраці з групою автоматизації навчального процесу. Вони дозволяють забезпечити автоматизований контроль за проведенням вступних іспитів в університеті та електронне супроводження студентів під час навчання в університеті. Це зумовлює значне зниження непродуктивних затрат праці методичних працівників та проведення якісного контролю й аналізу за ходом навчального процесу в університеті.

Велика увага приділяється розвитку міжнародним відносинам, за минулий навчальний рік загальна кількість укладених міжуніверситетських угод про наукову та культурну співпрацю становила 77 вищих навчальних закладів з 39 країн світу. У 2003–2004 навчальному році були укладені двосторонні угоди про наукову та культурну співпрацю: Університет Найробі (Кенія); Університет Гуачжоу (КНР); Університет Газі Анкара (Туреччина); Санкт–Петербурзький університет (Російська Федерація); Самаркандський державний університет (Республіка Узбекистан); Ліонський національний інститут прикладних наук (ІНСА) (Франція); Університет імені Етвеса Лоранда (Угорщина).

Звання “Почесний доктор Київського університету” присвоєно більше 53 вченим і політичним діячам. Серед них: Індіра Ганді, Тур Хейєрдал, Уільям Клінтон, Борис Патон, Віктор Садовничий, Гельмут Коль, Юрій Митропольский та інші.

В минулому навчальному році факультети та інститути працювали за удосконаленими навчальними планами, в яких тижневе аудиторне навантаження студентів не перевищувало 30 годин і значна увага приділялася їх самостійній роботі під керівництвом викладача. Обсяг самостійної роботи студентів збільшився до 24 годин, а у магістрів – до 30 годин.

Відомо, що тенденція на зменшення аудиторної роботи студентів та збільшення їх самостійної роботи є необхідною умовою нашого входження в Болонський процес і вона буде продовжуватись і на далі. Ще однією необхідною умовою входження в європейський освітянський простір є те, що факультети та інститути переходять на процес підготовки фахівців на основі державних стандартів, у розробці яких самі беруть безпосередню участь. Тобто, мова йде про якісно новий рівень підготовки фахівців.

В Інституті журналістики у 2003-2004 н.р. відкрили екстернатну форму навчання для осіб, які понад 10 років працюють в засобах масової інформації, але не мають спеціальної освіти.

Сьогодні загальний фонд наукової бібліотеки університету нараховує 3,5 млн. примірників. За своїм змістом це універсальний фонд: 1,7 млн. наукової, 1,09 млн. навчальної, 437 тис. художньої, 349 тис. прим. видань зарубіжної літератури. Здійснюється комплектуванню документів на електронних носіях. За навчальний рік отримано 513 електронних носіїв. Беручи до уваги світовий досвід бібліотечної справи, проведено роботу на зменшення паперових носіїв в технологічному процесі. Для цього введено пластикове читацьке посвідчення з унікальним кодом читача. Таке посвідчення дозволяє користуватися електронним абонементом – замовляти, отримувати та вести облік літератури, не заповнюючи ніяких папірців. Зараз близько двох тисяч читачів наукової бібліотеки отримали такі читацькі квитки. Введено також штрихове маркування книжок.

Зусилля колективу науковців університету спрямовано на виконання пріоритетних досліджень за напрямами, визначеними в основних положеннях Стратегії економічного та соціального розвитку України “Шляхом європейської інтеграції” на 2004-2015 роки. Наукові дослідження ведуться за 13 комплексними науковими програмами університету.

Враховуючи сучасний світовий стан розвитку науки та виробництва, в університеті відкрито ряд перспективних спеціальностей. Серед них: “управління навчальним закладом”, „педагогіка вищої школи”, „прикладна економіка”, „архівознавство”, „археологія”, „міжнародний бізнес”, „фольклористика”, „туризм”, „геодезія”, „фотограмметрія”, „землевпорядкування та кадастр”, „геоінформаційні системи і технології”. Крім того, з’явилося й чимало нових спеціалізацій. У межах спеціальності „ядерна фізика” введено підготовку фахівців на базі атомних станцій України. Підготовка фахівців з нових напрямів в університеті проводиться не тільки за сучасними вимогами, але й з урахуванням їхніх перспектив. Постійно розширюється номенклатура мов в Інституті філології.

Високе визнання Київського національного університету імені Тараса Шевченка підтверджене рядом нагород, а саме дипломами переможця конкурсу „Золота торгова марка - 2003”, національними преміями “Бізнес Олімп” і “Суспільне визнання”, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та орденом Святого Станіслава й іншими, і це лише за минулий навчальний рік.

Протягом останніх років Київський національний університет імені Тараса Шевченка є однією із найбільш показових організацій в Україні щодо стабільності, своєчасності, відкритості виплати заробітної плати, стипендій та проведення розрахунків за різноманітні освітянські послуги. Наші колеги з інших вищих навчальних закладів м. Києва та України завжди із заздрістю говорять про наявність цілого спектру соціальних програм для співробітників та студентів, які протягом багатьох років реалізуються в нашому університеті. Питання соціального захисту працівників та студентів університету знаходиться під постійною увагою ректорату та профспілкового комітету, регулярно включаються до планів роботи Вченої ради університету, вчених рад факультетів (інститутів, підрозділів).

Нині університет продовжує жити повнокровним життям. Викладачі постійно підвищують свій професіоналізм, створюють у студентському загалі відповідний психологічний настрій, несуть нове мислення, яке дає можливість не лише об’єктивно оцінювати наше минуле, а й пізнавати сьогодення, орієнтуватися на майбутнє. Культ знань, висока ерудиція, загальна культура, прагнення творити, примножувати блага на користь свого народу, незалежної України – таким є сьогоднішній день Київського національного університету імені Тараса Шевченка.


Наталія Кеуш,
Прес-центр
Information and Computer Centre of University

© All rights reserved 1995-2024