Новини

 

НА ЧЕСТЬ 70-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ РИБАЛЬЧЕНКА ВОЛОДИМИРА КОРНІЙОВИЧА

02.10.2011



П’ятого вересня 2011 року виповнилось 70 років талановитому вченому, заслуженому діячеві науки і техніки України, доктору біологічних наук, професорові Рибальченку Володимиру Корнійовичу. Народився він в селянській родині у Шевченковому краї. У суворі повоєнні роки відмінно закінчив Кайтанівську семирічну школу, далі – з відзнакою Звенигородський сільськогосподарський технікум і у 1961 р. вступив до біологічного факультету Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. 1964 року він як кращий студент (стипендія ім. О.О. Богомольця) був переведений з кафедри біохімії і біофізики Київського університету на кафедру біофізики Московського державного університету імені М.В.Ломоносова для продовження навчання зі спеціальності біофізика. Зі студентських років захоплювався науковими дослідженнями під керівництвом академіків В.А. Беліцера і П.Г. Богача (Київ) та С.Є. Северіна і О.С. Спірна (Москва). Перша робота «Чи існують антикодони?» опублікована у 1964 р.
По закінченні з відзнакою університету у 1966 році – перший диплом біофізика в Україні – В.К. Рибальченко обійняв посаду асистента Київського університету. У Київському університеті пройшла його наукова і педагогічна кар’єра від асистента до професора і декана факультету. З 1966 року і до сьогодні він читає лекції і проводить практичні заняття на біологічному факультеті, яким притаманні оригінальність, багатогранність і сучасний рівень досягнень мембранології і фізико-хімічної біології. Його навчальна і навчально-методична робота знаходять схвальні відгуки серед студентів та науковців. В 1972-1974 роках – заступник декана, а в 1978-1979 роках – декан біологічного факультету. З 1985 року він професор біологічного факультету, провідний і головний науковий співробітник, завідувач лабораторії мембранології (тепер – науково-дослідний сектор «Мембранології і цитології») та науковий керівник міжфакультетської НДЛ «Біологічно активні речовини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 1994 по 2007 рік – завідувач кафедри медичної біології Медичного університету (за сумісництвом). У 1970 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю біофізика, а у 1988 – докторську дисертацію за спеціальностями біохімія і фізіологія людини і тварин.
Професор Рибальченко В.К. – талановитий викладач і один з провідних в Україні і за кордоном вчених-біологів в галузі мембранології і фізико-хімічної біології. Ним і під його керівництвом одержано пріоритетні результати щодо фундаментальних досліджень АТФ-азних і транспортних властивостей клітинних мембран гладких м’язів тонкого кишечника. Вивчена регуляція Са-насосу плазматичних мембран (ПМ) гладком’язових клітин кальмодуліном і окситоцином, запропонований новий маркерний фермент окситоцин-чутлива, Mg-залежна, Са-активна АТФаза. Розроблений спосіб імплантації фрагментів ПМ у штучні ліпідні бішари (БЛМ) і вперше реконструйована калієва і кальцієва провідності. Встановлена електрогенність і зворотність натрій-кальцієвого обміну. Вперше показана поверхнева активність блокатора Са-насоса окситоцином, утворення гормоном потенціал залежних іонних каналів як в БЛМ, так і у функціонально активному комплексі «ПМ-БЛМ» . Запропонована гіпотеза зв’язування окситоцину з ПМ (стаття опублікована в ДАН СССР за рекомендацією П.Г.Костюка): молекула гормону, взаємодіючи з ліпідами ПМ, набуває єдиної фізіологічно активної конформації. Йому і його науковій школі з мембранології належать відкриття безрецепторної хімічної міжклітинної сигналізації і створення сучасної моделі молекулярної організації клітинних мембран. Ці два близьких напрямки є пріоритетними в світовій науці, мають як фундаментальне, так і прикладне значення, в першу чергу, в медицині. Модель молекулярної організації клітинних мембран Рибальченка В.К. і механізм безрецепторної міжклітинної сигналізації дають можливість зрозуміти еволюційно давній тип міжклітинної хімічної сигналізації без участі рецепторних структур, які утворилися після синтезу клітинами біологічно активних речовин (гормонів, нейромедіаторів тощо). До утворення мембранних білкових рецепторів міжклітинна хімічна сигналізація відбувалася через ліпіди пра-мембран. Цей шлях міжклітинної сигналізації через ліпіди мембран як генералізований ліпідний рецептор не втратив свого значення і на нинішньому етапі еволюційного розвитку живого.
Творчий доробок Рибальченка В.К. складає понад 550 наукових і навчальних праць (одноосібних і у співавторстві). Серед яких три підручники, чотири монографії, 12 патентів і авторських свідоцтв на винаходи та 15 навчальних посібників з грифом МОН України, за які Вчена рада Київського університету у 2008 р. присудила йому премію імені Тараса Шевченка. Окремі з навчальних посібників («Биохимическая кинетика», «Структура и функции мембран», «Физиология и биохимия пищеварения животных и человека») використовуються і у навчальних процесах університетів країн СНД, зокрема у Московському університеті ім. М.В. Ломоносова, випускником якого і є сам автор.
Значний внесок В.К. Рибальченка в підготовці та атестації науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Під його науковим керівництвом підготовлено і успішно захищено 26 кандидатських і три докторські дисертації, вперше в Україні створив і тривалий час очолював спецраду з захисту докторських дисертацій з цитології, є членом кількох спецрад, бере участь в організації і роботі республіканських і міжнародних наукових симпозіумів, конференцій і з’їздів біофізичного, біохімічного, токсикологічного і фізіологічного товариств України. Протягом багатьох років він є членом редколегій кількох наукових часописів і головним редактором фахового видання «Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології», яке видається спільно Київським національним університетом імені Тараса Шевченка і Луганським державним медичним університетом.
Висока цілеспрямованість і воля, принциповість і професіоналізм, добропорядність і доброзичливість, а також високе почуття гумору (протягом короткого періоду нашого «тверезого» життя сам випускав стінгазету «Алкогольдегідрогеназа») у спілкуванні з колегами, студентами і з учнями здобули Володимиру Рибальченку заслужений авторитет у науковій спільноті України та світі. Його особистий внесок у науку сприяв розвитку біохімії і біофізики мембран кінця ХХ – початку ХХI сторіч.
Визнанням вагомих результатів наукової і педагогічної діяльності професора Рибальченка В.К. є достатній індекс цитування його робіт, членство в International Academy of Cardiovascular Sciences та The New York Academy of Sciences, призначення вченим секретарем, заступником голови і головою експертної ради з біологічних наук Вищої атестаційної комісії України, нагородження трьома медалями і почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України».

Хай здоров’я, радість і достаток
Сиплються немов вишневий цвіт,
Хай малює доля з буднів свято
І дарує Вам багато літ!

Колеги, співробітники та учні


Information and Computer Centre of University

© All rights reserved 1995-2024