Новини

 

Останнє засідання Вченої ради у 2019-2020 навчальному році

30.06.2020

Онлайн-засідання Вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка за участю ректора, проректорів, деканів факультетів, директорів інститутів, керівників структурних підрозділів та членів найвищого колегіального органу Університету відбулося 30 червня 2020 року.

Голова вченої ради, ректор Леонід Губерський звернувся до учасників із вітаннями та оголосив про початок засідання Вченої ради Університету, перевіривши наявність кворуму. Леонід Васильович нагадав, що це – останнє засідання Вченої ради у старому складі, який пропрацював 5 років. 25 червня 2020 року на онлайн-зборах Конференції трудового колективу відбулося обрання виборних представників до складу Вченої ради, повноваження якої розпочнуться з 1 липня 2020 року.

У зв’язку з ускладненням ситуації з COVID-19 та продовженням адаптивного карантину члени Вченої ради Університету прийшли до рішення:

  • перенести доповідь «Завдання Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2019/2020 навчальний рік у світлі виконання Стратегічного плану розвитку Університету на період 2018-2025 рр.» від 03.06.2019 р.;
  • інформацію про хід виконання ухвали розіслати всім підрозділами університету для ознайомлення.

Про акредитацію освітніх і науково-освітніх програм доповідав проректор Володимир Бугров. За словами проректора, з 2019 року освітні програми підлягають акредитації у кардинально новому форматі для України. Нова процедура змістовно та ідейно відрізняється від попередньої, де основною була перевірка наявності документів. Нині мета передбачає ще й допомогу закладам освіти у визначенні слабких і сильних сторін своєї діяльності за відповідними програмами. Університет цього року виступив найбільшим замовником у Національного агентства із забезпечення якості освіти щодо акредитації. Так, 2019-2020 році було подано на акредитацію 66 освітніх програм: 8 – рівня бакалавра, 24 – бакалавра і магістра, 34 – доктора філософії. КНУ має досвід проходження акредитації як у звичному форматі, так і дистанційно. Володимир Анатолійович відзначив злагоджену роботу адміністрації університету та представників відповідних служб, які були залучені до кожної акредитації.

Практика проходження університетом акредитації підтвердила високу якість ключових документів рівня університету про забезпечення освітнього процесу: Положення про організацію освітнього процесу; Положення про систему внутрішнього забезпечення якості освіти; Положення про порядок реалізації студентами права на вільний вибір дисциплін. Багато експертів відзначали, що візьмуть за основу документи КНУ у своїй діяльності. Відтак найбільш переконливою під час акредитації була освітня діяльність тих факультетів та інститутів, де й адміністрація, і викладачі, і здобувачі освіти знають вимоги відповідних положень і керуються ними.

«Університет має не лише забезпечувати високий рівень якості освіти, а й демонструвати це», – зазначив проректор.

У ході обговорення цього питання було висловлено ряд пропозицій з оптимізації роботи над акредитаціями.

 

Другим питанням розглядалося подання Інституту права щодо його реорганізації.

Ректор Леонід Губерський зазначив, що відповідно до регламенту, пропозиції Інституту права було передано на розгляд Постійній комісії Вченої ради з питань організації освітнього процесу (голова комісії директор ННЦ «Інститут біології та медицини», професор Остапченко Людмила Іванівна)

У своєму виступі Людмила Остапченко зазначила, що комісія уважно вивчила пропозиції Інституту права і одноголосно їх підтримала.

Перший проректор Олег Закусило поінформував членів Вченої ради про документи, які супроводжують питання реорганізації (реформування кафедр та центрів).

З питання порядку денного доповіла виконувачка обов’язків директора Інституту права Олена Орлюк, яка зокрема зазначила, що наразі проведені:

  • зустрічі з колективами усіх кафедр з метою обговорення шляхів розвитку Інституту; розробки спільної стратегії; виявлення проблем, що існують в колективах. Серед основних пропозицій для кафедр, зокрема: розробка міждисциплінарних та міжгалузевих магістерських програм; підвищення якості практичної компоненти для підготовки юристів. Цьому має сприяти подальша активна співпраця з практиками, що залучаються до освітнього процесу; із професійними асоціаціями, з якими наразі здебільшого успішно працюють окремі кафедри;
  • онлайн-зустріч зі старостами всіх курсів із метою інформування про зміни, що відбулися; про вироблення форм ефективного спілкування. Серед студентів було проведено анкетування щодо виявлення корупційних практик у діяльності факультету. За словами Олени Орлюк, «це стало корисним для нашого викладацького корпусу та було враховано при прийнятті конкретних рішень щодо реорганізації структурних підрозділів Інституту». Планується моніторинг студентства щодо шляхів удосконалення освітнього процесу й запровадження практик, які сприятимуть якості їхньої підготовки;
  • засідання Вченої ради та трудового колективу, на яких одноголосно було підтримано відповідні структурні зміни;
  • обговорення планових кроків зі старійшинами факультету. 

Як зазначила Олена Орлюк, «нами поставлені глобальні цілі – підняти рівень конкурентоздатності Інституту на ринку освітніх юридичних послуг не лише на національному, але й міжнародному рівні; підвищити якість юридичної освіти, поєднуючи класичну базу юридичних знань та сучасні тренди компетентностей юристів, яких потребує ринок не лише сьогодні, але й через 5-10 років; виправити репутацію й відновити академічний дух; сприяти розвиткові професійного викладацького корпусу; так відбудувати освітньо-науковий процес, аби усунути виявлені корупційні фактори та максимально знизити корупційні ризики; підняти рівень впливу Інституту у розвиткові юридичної науки; створити середовище академічної доброчесності. Поставлені цілі не досягаються самотужки, це лише колективна, наполеглива, щоденна праця.

Однак я хочу й надалі мати можливість й підстави пишатися нашою alma mater. Хочу, щоб цим пишалося наше студентство. І наші випускники були дійсно підготовленими й конкурентоздатними. Це фундамент успішного суспільного розвитку, і для України це нині актуально як ніколи».

Виступаючі, члени Вченої ради Університету: проректор Олександр Рожко,  директор Інституту міжнародних відносин Валерій Копійка та декан економічного факультету Анжела Ігнатюк підтримали пропозиції Інституту права та Постійній комісії Вченої ради і запропонували їх затвердити.

Ректор Леонід Губерський також підтримав ініціативи Інституту права та рішення Постійній комісії Вченої ради, відзначивши важливість і своєчасність дій спрямованих на корінну перебудову організації навчального процесу, наукової роботи, кадрової політики, подолання проявів порушення академічної доброчесності, поліпшення моральної-психологічної атмосфери в колективі та відновлення довіри і поваги між викладачами та студентами. Всі ці заходи повинні мобілізувати колектив Інституту на сталий розвиток задля підготовки висококваліфікованих юристів, – порядних та відповідальних громадян! Сьогодні для Інститут настав момент істини! А адміністрація і  Вчена рада Університету будуть надавати Інституту права необхідну допомогу та підтримку.

В підсумку питання, члени Вченої ради одноголосно підтримали розглянуті пропозиції щодо Інституту права.

Далі Вчена рада затвердила пропозиції факультетів/інститутів про визнання кращими викладачами Університету.

 

Під час засідання було заслухано й інші питання.

Проректорка Оксана Жилінська доповіла про Порядок проходження документів у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, які подаються на здобуття ступеня доктора філософії. Документ було розіслано всіма підрозділами для ознайомлення. У ході обговорення свої думки з цього питання висловили члени Вченої ради, які в цілому схвалили документ.

Також Оксана Іванівна повідомила про попередні результати участі університетських дослідників у першому конкурсі Національного фонду досліджень. Усього представниками КНУ було подано 77 проєктів (це 8% від загальноукраїнського результату) – 39 проєктів у конкурсі «Наука для безпеки людини та суспільства»; 38 проєктів у конкурсі «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». Результати експертизи очікуються до кінця липня.

Уже є перші результати міжнародних білатеральних проектів. Зокрема в українсько-литовському визначилося 12 переможців, серед яких 2 – із нашого університету: фізичний факультет та інститут права. Очікуються результати й інших міжнародних конкурсів.

Оксана Іванівна також повідомила, що вперше цього року статтю наших дослідників-гуманітаріїв прийнято в родину Natura. Це стаття авторства Івана Данилюка – декана факультету психології, перша стаття гуманітаріїв університету, яка буде надрукована у журналі квартикля Q1.

Проректор Володимир Бугров доповів про іменні стипендій студентам Університету за результатами літньої сесії на І семестр 2020-2021 н.р. та академічних стипендій імені державних діячів першого українського уряду студентам Університету. Вчена рада затвердила список претендентів.

Наостанок ректор підбив підсумки засідання, подякував усім за участь, плідну та конструктивну роботу, побажав міцного здоров’я.

 

 

Рішення Вченої ради буде оприлюднено на сайті Вченої ради Університету відповідно до встановленого порядку.

 

 Центр комунікацій

 

Information and Computer Centre of University

© All rights reserved 1995-2024