До 200-ліття Тараса Шевченка:
Університет готується до знаменної дати

9 березня 2014 року Україна відзначатиме 200 років від дня народження Тараса Шевченка. Ця дата безпосередньо пов’язана з формуванням нової гуманітарної політики України, оскільки в її контексті протягом найближчого часу домінантною стає саме  Шевченківська ідея. Вона покликана виконати місію духовного єднання української нації шляхом актуалізації творчості Кобзаря в різних контекстах. Тож в основі гуманітарної політики України протягом найближчого часу лежатиме стратегія відзначення 200-ліття Шевченка. За тим, як Україна відзначатиме ювілей свого національного генія, стежитиме весь світ. За тим, як мине цей ювілей, буде визначено духовний вектор України в європейському й світовому просторах. Шевченківська ідея, шляхи її утвердження в Україні визначають як внутрішню гуманітарну політику, так і її репрезентацію на міжнародному рівні.

Визначальна тенденція сучасної світової гуманітарної політики – пошук і розвиток напрямків, які сприяють інтеграції різних національних гуманітарних просторів в один світовий контекст при збереженні особливостей кожного з них. Саме врахування історико-культурної традиції та гуманізація суспільних відносин мають лежати в основі нової гуманітарної політики. Гуманітарна політика безпосередньо визначається державною політикою, будучи її складником, а також національною специфікою, перебуває в їхньому контексті, завершує їх як цілісність,  деталізує та віддзеркалює визначальні їхні положення. Шевченківська ідея, по-перше, покликана єднати націю, утверджувати в ній почуття національної єдності та ідентичності. По-друге, вона репрезентуватиме духовне обличчя нації в світі. По-третє, визначає тяглість і безперервність національної традиції в контексті світової.

Освітня сфера тісно й безпосередньо пов’язана з гуманітарною політикою. Наука, і університетська зокрема, виробляє ті цінності, які максимально швидко доносяться до суспільства через студентську аудиторію. Це забезпечує динаміку вишівської науки, її тісний контакт із суспільством, дискусії та розвиток. Так, особливо значущими є нові пошуки на теренах вивчення та нового осмислення спадщини генія – Тараса Шевченка.  Актуалізація певних ідей і положень із творів Шевченка, як правило, співвідноситься з тими проблемами, необхідними на даний момент в українському суспільстві. Наприклад, у часи незалежності України незаперечний інтерес викликає ідея державності в інтерпретації митця, розуміння ним стосунків між Україною та її сусідами, взаємовідносин між самими українцями тощо. Зокрема, цікавим є витворений Шевченком ідеал Духовної Держави, який по суті віддзеркалює вікові традиції національного політичного й духовного державотворення. Потребують дослідження передусім ті питання в творах Тараса Шевченка, які тією чи іншою мірою торкаються проблем, що найбільше хвилюють сучасників. Таким чином формуються визначальні тенденції суспільного мислення, відповіді на які повинна нести в собі гуманітарна політика держави. Все це свідчить про вагому роль вишів, зокрема провідних, у формуванні гуманітарної політики.

У квітні 2012 року вийшов Указ Президента України «Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка». Цей документ закладав базу для формування стратегії загальнодержавного відзначення ювілею Кобзаря, ним визначається важливий складник гуманітарної стратегії України. Накреслені тут завдання й шляхи реалізації їх фактично на два роки вперед визначають динаміку гуманітарної сфери України. Оголошення 2014 року Роком Тараса Шевченка свідчить про пріоритетність Шевченківської ідеї в національному гуманітарному просторі. На державному рівні створено Координаційну раду й Організаційний комітет із підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка,  заплановано провести низку ювілейних заходів не лише в Україні, а й у Російській Федерації, в Республіці Казахстан, у Литовській Республіці та в Республіці Польща. Зокрема, заплановано проведення в 2014 році всеукраїнського Шевченківського форуму «Свою Україну любіть!» та Шевченківського міжнародного літературного конгресу, що заявить контакт із українською діаспорою в усіх куточках світу, через яку Україна має можливість презентувати свою нову гуманітарну політику в світі. Визначено розроблення й затвердження державної цільової програми «Шевченківський дім», що потребує обговорення в суспільстві, залучення провідних освітніх і наукових установ. Об’єднавчим для України покликаний стати гуманітарний проект «Шевченківські читання». Врешті, планується завершення видання повного зібрання творів Т. Шевченка у 12 т. і «Шевченківської енциклопедії» в 6 т., факсимільного видання рукописних збірок творів, альбомів та листів Шевченка, видання «Кобзаря» іноземними мовами, зокрема англійською, німецькою, французькою, російською, польською, казахською, литовською, літопису життя і творчості Шевченка, альбому репродукцій його художніх творів. Цікавою є ідея про створення музею Кирило-Мефодіївського товариства. Виконання цих заходів об`єднає Україну шевченківською ідеєю.

Важливим і фактично ідейно продуктивним центром відзначення ювілею Кобзаря стає Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Указом ректора академіка Л. В. Губерського створено Оргкомітет і Робочу групу на чолі з проректором С. А. Вижвою  з відзначення ювілею. Вчена рада університету затвердила план заходів із підготовки й відзначення 200-літнього ювілею Тараса Шевченка. План ураховує Указ Президента, а також пропозиції всіх структурних підрозділів університету, Інституту літератури НАН України, Національного музею Тараса Шевченка в Києві щодо відзначення ювілею Кобзаря.

Місія цього плану заходів полягає насамперед в утвердженні Шевченківської ідеї, піднесенні її до рівня загальнодержавної значущості, а також виведенні на міжнародний рівень. Шевченківська ідея в університетському плані утверджується в двох визначальних аспектах: освітньому й науковому, кожен із яких передбачає внутрішній і зовнішній рівні реалізації. Тут чітко визначені участь КНУ в заходах міжнародного рівня, а також загальноуніверситетського рівня. Заплановано низку міжнародних і всеукраїнських конференцій, круглих столів тощо, на яких будуть озвучені  найновіші досягнення в галузі сучасного шевченкознавства. Планується забезпечити оновлення, реставрацію та впорядкування художніх зображень Т. Шевченка, розташованих у приміщеннях і на території університету. Масштабні заходи й студентського самоврядування. Слід наголосити, що студентський парламент КНУ активно відгукнувся на Шевченківську ідею, запропонувавши низку цікавих акцій. Представницькою є видавнича й рекламна діяльність, що передбачає видання творів Шевченка, зокрема «Кобзаря» і «Захалявної книжки», видань, покликаних представити сприймання творчості Шевченка в світі, ряду посібників і монографій, які відповідають читаним в університеті навчальним курсам і дисциплінам. Буде представлено, зокрема, історію Шевченківської премії КНУ. Системно проводитимуться культурно-просвітницькі заходи в усіх структурних підрозділах університету.

Наприкінці 2012 року розпочато реалізацію цього плану. Так, Інститут філології разом з Національним музеєм Тараса Шевченка провів міжнародну наукову конференцію «Святої правди голос новий…». На конференції виступили науковці з Російського державного гуманітарного університету, а також голова правління східноєвропейського Інституту розвитку Мрідула Гош з Індії. Ректор університету Л. В. Губерський підписав угоду про співпрацю КНУ з Національним музеєм Т. Г. Шевченка. Стратегічно важливим у здійсненні затвердженого плану буде 2013 рік, на який і заплановано виконання більшості його пунктів. 

   

Власне, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка розроблено комплексну стратегію відзначення ювілею Тараса Шевченка. Вона кореспондує з державними документами, позиціями провідних освітніх і культурних центрів, а також студентською громадськістю. Університет надає особливо великого значення як вивченню і популяризації творчості Тараса Шевченка загалом, так і підготовці до відзначення його ювілею зокрема, засвідчуючи таким чином свою активну участь у формуванні гуманітарної політики держави.

        
О. СЛІПУШКО,
професор, в.о. завідувача
кафедри історії української літератури і шевченкознавства

Information and Computer Centre of University

© All rights reserved 1995-2017