Новини

З 25 по 26 листопада 2003 року в Інституті післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка проходив міжнародний семінар “Реформування вищої освіти і Болонський процес”.

Пленарне засідання розпочав Міністр освіти і науки України В.Г. Кремень, потім слово надали директору Департаменту вищої освіти та досліджень Генерального Директорату IV – з питань освіти, культури та культурної спадщини, молоді та спорту Ради Європи пану С. Бергану, який розповів про Європейський вищий освітній простір, його реалії та перспективи. На конференції з промовами та пропозиціями про реформування вищої освіти у контексті Болонського процесу виступали В.В. Скопенко - ректор КНУ імені Тараса Шевченка, О.В. Третяк - перший проректор КНУ імені Тараса Шевченка, М.Ф. Степко - заступник Міністра освіти та науки України, М.В. Згуровський - ректор Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” та інші ректори провідних внз України та Росії, представники Комітету Ради Європи по Болонському процесу.

Історія Болонського процесу бере свій початок від 19 червня 1999 року: саме тоді в м. Болонья (Італія) був підписаний документ під назвою “Болонська декларація” 30 міністрами освіти різних країн Європи, який є конкретним міністерським документом, що започаткував кардинальні зміни у розвитку європейської вищої освіти. Це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи. Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування, поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Він включає в себе також створення програм підготовки спеціалістів різного рівня кваліфікації, впровадження системи заліків європейського зразка, поліпшення вільного переміщення студентів і викладачів завдяки структурним реформам. Була також прийнята спеціальна “Болонська декларація студентів”, яка розрахована на вдосконалення студентського фінансування у наданні грантів.

Було підкреслено, що участь України в Болонських процесах має бути спрямована лише на розвиток освіти і набуття нових якісних ознак її вдосконалення та вихід на рівень європейських стандартів. Але головне при цьому не втратити кращі національні традиції й не допустити надмірну перебудову вітчизняної системи освіти.

Система вищої освіти в Україні у своїй більшості не відповідає напрямкам Болонських процесів, тому що вона має свій “внутрішній” характер, і мало орієнтована на європейський простір.

Для вирішення цієї проблеми потрібно, щоб уряд України прийняв свідоме політичне рішення, яке ґрунтувалося б на проведенні відповідних реформ вищої освіти для зближення її з європейським освітнім і науковим простором.

Протягом двох днів представники Ради Європи знайомили керівників українських інститутів, університетів та академій із шляхами реалізації в європейських країнах ідей та цілей Болонського процесу. У свою чергу, ректори вітчизняних ВНЗ показали закордонним учасникам на прикладах роботи провідних університетів України, що оновлення української вищої школи корелюється із ідеями Болонії. Однак, для входження в Болонський процес цього замало, українській вищій школі потрібно ще багато зробити в цьому напрямі, і водночас зберегти кращі традиції, які складались в наших університетах протягом багатьох років, і, навіть, кількох століть їх діяльності.

Щодо входження в Болонський процес, то Україна має намір приєднатись до нього через два роки в Норвегії, під час чергової зустрічі міністрів освіти європейських країн.