Новини

Всього : Фотографія :

На захист країни у часи російської навали стали найкращі вихованці університетської спільноти. Вшановуючи пам’ять Героїв, які зі студентської лави пішли у ЗСУ та віддали життя за Україну, а також курсантів ВІКНУ, загиблих під час виконання службових обов’язків, у Парковій частині двору Головного навчального корпусу КНУ імені Тараса Шевченка висадили туї та калини.

Так почалося облаштування Місця Тиші.

До акції, що відбулася 19 квітня, долучилися студенти, курсанти та викладачі Університету. 

«Дерева – символ вічного життя, – наголосив ректор КНУ Володимир Бугров, – і наша акція глибоко символічна, адже імена цих Героїв житимуть у нашій пам’яті».

«Понад 10 років на нашій землі точиться війна, – нагадав Володимир Бугров, – і перші імена в скорботному списку полеглих шевченківців з’явилися 2014 року». Тоді в пам’ять про загиблого студента ННІ філології японіста Святослава Горбенка висадили сакуру. Вже у 2022-му у дворі Інституту висадили бук на згадку про загиблого викладача кафедри мов і літератур Далекого Сходу Дениса Антіпова, який мав позивний «Бук». Цю традицію продовжили висадкою кримських ялин і канадських кленів на Виставковому кампусі Університету.

«Цим ми й відрізняємося від російських окупантів: вони палять книжки, а ми відбудовуємо бібліотеки, вони знищують природу, а ми висаджуємо дерева й кущі, бо це символ життя. І де б не були українці, вони завжди висаджують там сади», – наголосив ректор.

Як зазначила модераторка заходу, перша заступниця голови Студпарламенту Марія Ярош, висаджені сьогодні дерева – 17 туй та дві калини – поклали початок облаштуванню «Місця Тиші» – меморіального простору, що має стати місцем для роздумів, самозаглиблення і пам’яті. «А ще вони знаменуватимуть нашу вдячність тим, які на момент загибелі були студентами університету, – відзначив Володимир Бугров. – Єдине, чого б мені хотілося, щоб ця алея не продовжувалася ніколи».

У своїй промові проректорка Олена Добржанська наголосила, що «на захист країни стали найкращі представники університетської спільноти. І наш обов’язок – зберігати пам’ять про героїчний вчинок цих людей, які мали стати елітою нації, але поклали свої молоді життя заради цінностей і незалежності України».

Люди, які не вагаючись віддали життя за Україну, мають жити у нашій пам’яті. Про це говорила наречена загиблого випускника філософського факультету КНУ, головного сержанта штурмової чоти Олексадра Сердюкова Карина, студентка Філософського. «Олександр дуже любив гори, казав, що все мине, а природа вічна. Висадити дерева на честь загиблих героїв – залишити їх у нашій пам'яті», – дякуючи за акцію, зауважила Карина.

Спогадами про своїх побратимів ділилися курсанти Військового інституту КНУ. Голова студентського парламенту ННІ філології Олександра Люшин розповіла про своїх одногрупників, двох японістів, які загинули в бою за Україну, – Анастасію Мар’янчук з позивним «Троя» та Ігоря Воєводіна з позивним «Стіч». «Це дуже велика втрата для нашої японістської спільноти. Ми свідомі того, що японісти – це люди які здатні жертвувати собою. Оскільки вони наслідують японську філософію самопожертви. Доказом є й загибель Святослава Горбенка у 2014-му, який теж був японістом».

Акція відбулася з ініціативи Студпарламенту КНУ та кураторок Віртуального меморіалу пам’яті загиблих шевченківців (Тетяна Василик, Леся Сакаль-Лісніченко, Центр Комунікацій КНУ) за підтримки адміністрації Університету. Зелені насадження дбайливо підібрали співробітники Ботсаду КНУ (під керівництвом Валентини Меньшової), а проєкт ландшафтного дизайну Місця Тиші розробили фахівці кафедри біології рослин (доценти Віктор Шпагін, Олена Вашека) спільно зі студентами освітньої програми «Ландшафтний дизайн та озеленення» ННЦ «Інститут біології та медицини».

Місце Тиші – простір пам’яті про університетську молодь, сильнішу за світ і вищу за життя у своєму прагненні України, пам’яті про «Користь, Честь і Славу» у найповнішому вияві, пам’яті і вдячності. Історії Героїв у Віртуальному меморіалі пам'яті загиблих шевченківців https://knu.ua/ua/virtual-memorial.

Відео Ельдара Якушина

Центр комунікацій