Новини

Міжнародна конференція «Мова. Суспільство. Журналістика» в ІЖ	10.04.2017
Всього : Фотографія : 6 квітня 2017 року в Інституті журналістики відбулася 23-я міжнародна конференція із проблем функціонування й розвитку української мови «Мова. Суспільство. Журналістика». Цей захід увінчав собою кількаденний науковий «нон-стоп» в ІЖ, у межах якого пройшли ще дві конференції – студентська і фахова (із соціальних комунікацій), а також круглий стіл із гендерних питань. На цьогорічну конференцію «Мова. Суспільство. Журналістика» прибуло понад 50 делегатів з різних вишів і науково-дослідних установ нашої країни і з-за кордону. Зокрема, міжнародний компонент у складі її учасників було представлено доповідями викладачів Інституту польської філології Жешувського університету (Республіка Польща) професора Ґ. Філіп і доктора М. Кулаковської, професора Інституту філології Київського університету імені Б. Грінченка, італійського мовознавця С. Дель Ґаудіо, магістра журналістики Ю. Ердогду (Турецька Республіка). Слід відзначити, зокрема, надзвичайну актуальність питань, порушених у доповіді доктора Малґожати Кулаковської «Джихадисти, повстанці, урядові сили – хаос чи порядок? Назви учасників конфлікту в Сирії в заголовках повідомлень у польських інтернет-медіа» (нагадаємо, що торік ця польська дослідниця виголосила на конференції «Мова. Суспільство. Журналістика» близьку за тематикою доповідь – про способи номінації учасників збройного конфлікту на Сході України). Відкрив пленарне засідання своїм виступом – як завжди багатим на яскраві приклади й слушні поради щодо культури мови українських телепрограм – знаний мовознавець, заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Пономарів. Про культуру мови телерадіожурналістів говорив і доцент Інституту журналістики Юрій Єлісовенко. Серед інших виступів, що викликали особливий інтерес у присутніх, виокремимо доповіді професора інституту журналістики нашого університету Катерини Серажим «Книга як носій духовних та утилітарних цінностей», старшого наукового співробітника Інституту української мови НАНУ «Памфлети у творчості Івана Дзюби», доцента Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ» імені І. Сікорського Надії Фіголь «Типові помилки на сторінках електронних навчальних видань», доцента Інституту підготовки кадрів Державно служби зайнятості України Мирослави Малиш «Особливості соціально орієнтованої комунікативної активності журналіста», викладача Запорізького національного університету Анни Баранецької «Групові характеристики аудиторії як чинник реалізації масової комунікації», аспірантки ІЖ КНУ Світлани Петренко «Лексико-семантичні варіанти лексеми правда в текстах Біблії: місце та роль у журналістиці», магістранта цього ж інституту Петра Катеринича «Покидьки, негідники чи невдахи? Про деякі особливості озвучення фільмів українською мовою» тощо. Трьома учасниками на чолі зі старшим викладачем Ларисою Копиловою було репрезентовано на конференції у Києві Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Викладачі кафедри мови та стилістики інституту журналістики, на базі якої із 1994 року відбуваються традиційні щорічні конференції з проблем функціонування й розвитку української мови, представили цілу низку виступів, присвячених різним аспектам мовної проблематики в галузі соціальних комунікацій. Окрім уже згаданої доповіді професора О. Д. Пономарева, назвемо ще деякі: «Звуки міста в студентській інтерпретації» (проф. Наталія Шумарова), «Конотація як засіб комунікативної організації публіцистичного тексту» (доц. Людмила Шевченко), «Інтертекстуальність у системі сучасного онлайн-медіатексту» (доц. Владислав Михайленко), «Міський сленг як засіб увиразнення тексту в романі Юрія Винничука «Цензор снів» (канд. філол. наук Олександр Григор’єв), «Декомунізація і дерадянізація урбанонімікону в соціокомунікаційному аспекті» (доц. Дмитро Данильчук). Непрості питання мовної політики в Україні сьогодні й у минулі роки висвітлено в доповідях професора Ніжинського державного університету імені М. Гоголя Тетяни Дзюби, викладачів ІЖ КНУ імені Тараса Шевченка Людмили Хоменко і В’ячеслава Швеця. Серйозною заявкою на подальші кроки в науці можна вважати повідомлення першокурсниці ІЖ Юлії Колісник «Мовна ситуація в інституті журналістики» (науковий керівник – доц. Л.М. Хоменко) за результатами анкетування студентів. Означення «науково-практична» в назві конференції відображає не лише чітку спрямованість більшості її доповідей на застосування в діяльності мас-медіа, а й безпосередню участь журналістів-практиків у роботі цього наукового форуму. Так, повідомлення турецького журналіста Юнуса Ердогду, який з огляду на політичну ситуацію в його країні вже не один рік працює в Києві, було присвячене темі переслідувань опозиційних мас-медіа з боку авторитарних режимів. Про вкрай непросту, без перебільшення, подвижницьку працю проукраїнських журналістів Донбасу в умовах російської агресії аудиторія дізналася зі співдоповіді доцента ІЖ КНУ Алли Кобинець і головного редактора видання «Часопис Донеччина» (з 2014 року виходить на контрольованих Україною територіях) Ігоря Зоца. Традиційно в межах конференції «Мова. Суспільство. Журналістика» відбувається Всеукраїнський науково-практичний семінар для працівників ЗМК «Культура мови – культура нації», що його у співпраці з інститутом журналістики КНУ організовує благодійний фонд «Журналістська ініціатива» (президент – заслужений журналіст України Людмила Мех). Цього року в його роботі взяли участь чільні представники національних творчих спілок – НСЖУ і НСПУ, керівники й провідні журналісти телеканалів (філія Національної суспільної телекомпанії України «Центральний канал» (м. Київ і Київська обл., ТРК «Веселка» з м. Світловодськ), радіостанцій («Голос Києва»), друкованих (газети «Культура і життя», «Донеччина») та інтернет-видань («Black Sea News»), а також викладачі інституту журналістики (проф. Леонід Мужук, доц. Ірина Мариненко). Таким чином, 23-я міжнародна науково-практична конференція «Мова. Суспільство. Журналістика» стала ще однією віхою на шляху наукового осмислення процесів функціонування української мови в сучасному інформаційному суспільстві, в надскладних умовах «гібридної війни» проти нашої держави. Усі охочі детальніше ознайомитися з матеріалами конференції можуть зробити це на інтернет-сторінці кафедри мови та стилістики інституту журналістики КНУ в розділі «Конференції». Дмитро Данильчук Фото – Олени Русанової Центр комунікацій

Міжнародна конференція «Мова. Суспільство. Журналістика» в ІЖ

10.04.2017

Всього : Фотографія :

6 квітня 2017 року в Інституті журналістики відбулася 23-я міжнародна конференція із проблем функціонування й розвитку української мови

«Мова. Суспільство. Журналістика».

Цей захід увінчав собою кількаденний науковий «нон-стоп» в ІЖ, у межах якого пройшли ще дві конференції – студентська і фахова (із соціальних комунікацій), а також круглий стіл із гендерних питань. На цьогорічну конференцію «Мова. Суспільство. Журналістика» прибуло понад 50 делегатів з різних вишів і науково-дослідних установ нашої країни і з-за кордону. Зокрема, міжнародний компонент у складі її учасників було представлено доповідями викладачів Інституту польської філології Жешувського університету (Республіка Польща) професора Ґ. Філіп і доктора М. Кулаковської, професора Інституту філології Київського університету імені Б. Грінченка, італійського мовознавця С. Дель Ґаудіо, магістра журналістики Ю. Ердогду (Турецька Республіка). Слід відзначити, зокрема, надзвичайну актуальність питань, порушених у доповіді доктора Малґожати Кулаковської «Джихадисти, повстанці, урядові сили – хаос чи порядок? Назви учасників конфлікту в Сирії в заголовках повідомлень у польських інтернет-медіа» (нагадаємо, що торік ця польська дослідниця виголосила на конференції «Мова. Суспільство. Журналістика» близьку за тематикою доповідь – про способи номінації учасників збройного конфлікту на Сході України).

Відкрив пленарне засідання своїм виступом – як завжди багатим на яскраві приклади й слушні поради щодо культури мови українських телепрограм – знаний мовознавець, заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Пономарів. Про культуру мови телерадіожурналістів говорив і доцент Інституту журналістики Юрій Єлісовенко.

Серед інших виступів, що викликали особливий інтерес у присутніх, виокремимо доповіді професора інституту журналістики нашого університету Катерини Серажим «Книга як носій духовних та утилітарних цінностей», старшого наукового співробітника Інституту української мови НАНУ «Памфлети у творчості Івана Дзюби», доцента Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ» імені І. Сікорського Надії Фіголь «Типові помилки на сторінках електронних навчальних видань», доцента Інституту підготовки кадрів Державно служби зайнятості України Мирослави Малиш «Особливості соціально орієнтованої комунікативної активності журналіста», викладача Запорізького національного університету Анни Баранецької «Групові характеристики аудиторії як чинник реалізації масової комунікації», аспірантки ІЖ КНУ Світлани Петренко «Лексико-семантичні варіанти лексеми правда в текстах Біблії: місце та роль у журналістиці», магістранта цього ж інституту Петра Катеринича «Покидьки, негідники чи невдахи? Про деякі особливості озвучення фільмів українською мовою» тощо. Трьома учасниками на чолі зі старшим викладачем Ларисою Копиловою було репрезентовано на конференції у Києві Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

Викладачі кафедри мови та стилістики інституту журналістики, на базі якої із 1994 року відбуваються традиційні щорічні конференції з проблем функціонування й розвитку української мови, представили цілу низку виступів, присвячених різним аспектам мовної проблематики в галузі соціальних комунікацій. Окрім уже згаданої доповіді професора О. Д. Пономарева, назвемо ще деякі: «Звуки міста в студентській інтерпретації» (проф. Наталія Шумарова), «Конотація як засіб комунікативної організації публіцистичного тексту» (доц. Людмила Шевченко), «Інтертекстуальність у системі сучасного онлайн-медіатексту» (доц. Владислав Михайленко), «Міський сленг як засіб увиразнення тексту в романі Юрія Винничука «Цензор снів» (канд. філол. наук Олександр Григор’єв), «Декомунізація і дерадянізація урбанонімікону в соціокомунікаційному аспекті» (доц. Дмитро Данильчук).

Непрості питання мовної політики в Україні сьогодні й у минулі роки висвітлено в доповідях професора Ніжинського державного університету імені М. Гоголя Тетяни Дзюби, викладачів ІЖ КНУ імені Тараса Шевченка Людмили Хоменко і В’ячеслава Швеця. Серйозною заявкою на подальші кроки в науці можна вважати повідомлення першокурсниці ІЖ Юлії Колісник «Мовна ситуація в інституті журналістики» (науковий керівник – доц. Л.М. Хоменко) за результатами анкетування студентів.

Означення «науково-практична» в назві конференції відображає не лише чітку спрямованість більшості її доповідей на застосування в діяльності мас-медіа, а й безпосередню участь журналістів-практиків у роботі цього наукового форуму.

Так, повідомлення турецького журналіста Юнуса Ердогду, який з огляду на політичну ситуацію в його країні вже не один рік працює в Києві, було присвячене темі переслідувань опозиційних мас-медіа з боку авторитарних режимів. Про вкрай непросту, без перебільшення, подвижницьку працю проукраїнських журналістів Донбасу в умовах російської агресії аудиторія дізналася зі співдоповіді доцента ІЖ КНУ Алли Кобинець і головного редактора видання «Часопис Донеччина» (з 2014 року виходить на контрольованих Україною територіях) Ігоря Зоца.

Традиційно в межах конференції «Мова. Суспільство. Журналістика» відбувається Всеукраїнський науково-практичний семінар для працівників ЗМК «Культура мови – культура нації», що його у співпраці з інститутом журналістики КНУ організовує благодійний фонд «Журналістська ініціатива» (президент – заслужений журналіст України Людмила Мех). Цього року в його роботі взяли участь чільні представники національних творчих спілок – НСЖУ і НСПУ, керівники й провідні журналісти телеканалів (філія Національної суспільної телекомпанії України «Центральний канал» (м. Київ і Київська обл., ТРК «Веселка» з м. Світловодськ), радіостанцій («Голос Києва»), друкованих (газети «Культура і життя», «Донеччина») та інтернет-видань («Black Sea News»), а також викладачі інституту журналістики (проф. Леонід Мужук, доц. Ірина Мариненко).

Таким чином, 23-я міжнародна науково-практична конференція «Мова. Суспільство. Журналістика» стала ще однією віхою на шляху наукового осмислення процесів функціонування української мови в сучасному інформаційному суспільстві, в надскладних умовах «гібридної війни» проти нашої держави. Усі охочі детальніше ознайомитися з матеріалами конференції можуть зробити це на інтернет-сторінці кафедри мови та стилістики інституту журналістики КНУ в розділі «Конференції».

Дмитро Данильчук

Фото – Олени Русанової

Центр комунікацій