Новини

Всього : Фотографія :

У Канаді у 2016 році вийшло друком нове видання книжки австрійського україніста, професора Інституту славістики Віденського університету (та інших університетів: Українського Вільного Університету в Мюнхені й Католицького університету імені Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі, а незабаром і професора КНУ), президента Міжнародної Асоціації Україністів Міхаеля Мозера «New Contributions to the History of the Ukrainian Language». Вона має більш, ніж 650 сторінок, вони присвячені різним аспектам історії української мови.

2 березня відбулася презентація наукового видання в Інституті філології Шевченкового університету. Ініціювали цю подію кафедра української мови та прикладної лінгвістики на чолі з проф. Анатолієм Мойсієнком, а підтримало і допомогло в організації Посольство Австрії в Україні. На зустрічі були присутні студенти-філологи, які були приємно вражені англомовним виданням, котре гідно презентує Україну у світі.

Про презентовану книгу

По суті це перевидання першої книжки Міхаеля Мозера“Причинки до історії української мови”, що підтверджує важливість української мови на міжнародній карті світу і є цінним внеском у зарубіжну україністику. Як і в перших «Причинках», професор ілюструє широкий спектр історичних аспектів української мови. Разом з тим «New Contributions to the History of the Ukrainian Language» є новою працею, що написана англійською мовою. За словами Міхаеля Мозера, видана книжка приурочена до сумнозвісного Валуєвського циркуляру, що, нагадаємо, забороняв українське слово у будь-якому прояві. «Зважаючи на слова «Про язык, которого не было, и не можетбыть», хотілося показати у книжці, що МОВА БУЛА, Є І БУДЕ», – зауважує пан професор.

Мовознавчі погляди на окремі сторінки історії української мови надзвичайно цікаві. Адже на нас, на нашу історію дивиться не корінний українець, а іноземець. Варто зауважити, що презентоване видання є певною мірою питанням-провокацією, адже автор вже з першого розділу ставить запитання читачеві: «Чи українська мова має історію?». Відповідь на сторінках книжки є однозначною. Міхаель Мозер, наводячи аргументи з історичних пам’яток різних періодів, зауважує, що українська мова, як і історія загалом, розвивалися у площині багатомовності й у тісному зв’язку з культурою Європи, на відміну від Росії, що була ізольованою від Європи. Незважаючи на багатомовний вимір, українська мова була, є і буде.

Міхаель Мозер не припинятиме досліджувати історію української мови, тож насамкінець зустрічі пообіцяв презентувати нові видання з україністики.

Олександра Касьянова,
Фото – Сергій Терещенко

Прес-центр