Новини

 

Матеріали до виступу Президента Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Губерського Л. В. на парламентських слуханнях на тему «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні»

17.11.2016

                                    16 листопада 2016 року

 

Шановна Оксано Іванівно!

Шановна Ліліє Михайлівно!

Шановні колеги!

 

Сьогодні ми обговорюємо дуже важливе питання.

Проблеми фінансування освіти і науки не нові, вони – давні. Проте сьогодні вони постають як ніколи гостро. Суспільство потребує нових технологій для свого існування і подальшого розвитку. Нові технології можуть створити лише нові знання, а нові знання продукує виключно якісна освіта та ефективна наука…

І такі завдання можуть вирішувати потужні вітчизняні університети. Такий простий алгоритм. І якщо ми цю формулу успіху суспільства усвідомимо, то станемо країною з високими технологіями і заможними громадянами.

Сьогодні український абітурієнт свідомо шукає найкращий університет, і нерідко навіть поза межами України. Маємо певний відтік абітурієнтів і бакалаврів, магістрів і кандидатів, і навіть докторів наук.

А що – у наших університетах недостатньо висококваліфікованих професорів, доцентів? Як відомо, українська вища школа має давні університетські традиції, а вчені визнані у всьому світі.

Чому ж тоді така суперечлива картина? Одна з причин і в тому, що наша вища школа все ще не набула нового обличчя: в якості сучасного наукового і навчально-лабораторного обладнання, новітніх інформаційно-комунікаційних технологій навчання, дієвих партнерських форм взаємодії студент-викладач і, безперечно, ефективної і зацікавленої співпраці з роботодавцями.

Безперечно, рішуче підняття рівня якості освіти і наукових розробок у першу чергу залежить від змісту роботи науково-педагогічних колективів навчальних закладів. Це наше найважливіше завдання. Але при цьому необхідна і більш дієва підтримка держави, насамперед у питаннях фінансування.

Верховна Рада, уряд і наше Міністерство роблять багато, щоб виправити цю ситуацію, але проблеми залишаються. Тому переконаний, що наша сьогоднішня розмова на парламентських слуханнях має стати ще одним серйозним поштовхом для докорінного поліпшення цієї ситуації.

Загальновідомо, що грошей ніколи багато не буває. Тому маємо насамперед шукати всі можливі джерела надходжень: міжнародні гранти, програми, проекти, знаходити наші внутрішні резерви. Але, безумовно, потрібна підтримка держави. Що мається на увазі?

Перш за все, слід кардинально осучаснити наукове і навчально-лабораторне обладнання вищих навчальних закладів.

Для цього необхідно розробити механізм пільгового кредитування провідних державних університетів для придбання сучасного наукового і навчально-лабораторного обладнання, створення центрів колективного користування тощо.

По-друге, забезпечити навчальний процес і наукові дослідження у вищих навчальних закладах новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями та підготувати до цієї роботи викладачів та науковців.

Тому вважаємо за доцільне, починаючи з 2017 року, у Державному бюджеті України передбачити бюджетну програму «Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів», і для цього не потрібно багато коштів. (Вартість такої програми, за нашими розрахунками, у 2017 році становитиме лише 23,7 млн. гривень).

По-третє, важким фінансовим тягарем для вищих навчальних закладів є оплата комунальних послуг, що здійснюється переважно за кошти спеціального фонду.  Але цих коштів не вистачає, особливо в умовах підвищення тарифів на ці послуги.

Можливим варіантом вирішення цього питання могло би бути надання державним і комунальним вишам, як неприбутковим установам, субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг.

По-четверте, наша країна вступає в етап кардинального реформування середньої школи – основи всіх подальших змін у системі освіти.

Тому особлива відповідальність у підготовці педагогічних кадрів покладається на педагогічні та класичні університети, які необхідно забезпечити повною державною підтримкою за всіма бюджетними програмами.

 

Шановні колеги!

Завершуючи свій виступ, хочу наголосити, що висловлене мною – це лише окремі проблеми вищої освіти і науки. Залишаються актуальними питання оптимізації мережі вищих начальних закладів, економії бюджетних коштів і ресурсів, фінансової автономії тощо. Безперечно, що викладачів і студентів хвилюють питання умов праці, навчання, побуту.

Переконаний – спільними зусиллями ми здатні забезпечити виконання цих завдань.

Дякую за увагу.

Центр комунікацій

Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024