Новини

 

Андрій Єрмоленко: «Шевченко зображав себе по-різному, тому, думаю, на мене він не ображається»

18.03.2016
17 березня 2016 у КНУ імені Тараса Шевченка відбулася лекція відомого українського художника та ілюстратора Андрія Єрмоленка на тему: «Тарас Шевченко: академічний та неакадемічний». Захід проводився в рамках Шевченківських днів Університету.

Зацікавленість творчістю Єрмоленка зібрала переповнену аудиторію студентів та викладачів. Особливо приємно, що заходи, які проходять в Університеті, викликають інтерес і у зовнішньої аудиторії, яка також була присутня. Під час лекції Єрмоленко представив серію свої художніх робіт «Шевченкіана» та розповів, що його надихало.



Художник зізнався, що полюбив вірші Тараса Шевченка ще як був дитиною, тепер він його не лише малює, але й часто перечитує. Із сумом Єрмоленко констатує: «Зараз в Україні немає повноцінного глибокого розуміння Шевченка. Наразі ключове питання: малювати його у шапці чи без шапки. Мені кажуть: «Намалюй логотип, щоб там був Шевченко, але молодий і без шапки». Я кажу: «Хіба це важливо?». Це говорить про те, що людям абсолютно не цікаво, яким він був насправді. А питаєш: «Що ти читав із Шевченка?», то відповідь одна: «Ну, «Заповіт» я пам'ятаю, ну «Садок вишневий коло хати»…», – все, люди більше нічого не знають. І це дуже».



Андрій Єрмоленко закінчив хімічний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, згодом викладав хімію в одній із київських шкіл. Пізніше зосередився на роботі художника, ілюстратора, дизайнера. Широку популярність він отримав після серії робіт «MAMA-ANARHIYA». Також художник створив серію неофіційних логотипів для найбільших міст України «United Colours of Ukraine».



«Шевченкіана» прийшла у життя Єрмоленка 2012 року зображенням Шевченка-Елвіса.



Андрій Єрмоленко є одним із учасників антології «Мистецький Барбакан. Трикутник дев'яносто два», до якої увійшли тексти і твори художників, письменників, громадських діячів, які перетиналися на Барбакані під час Революції Гідності 2013-2014 року. Наприкінці 2013 року проект замислювався як точка збору і презентації митців всередині й навколо Майдану. Проте коли революція з фази мирного мітингу перейшла у фазу серйозного протистояння, Барбакан перетворився на повноцінний об'єкт революційних подій. Так художники й письменники почали одночасно і «художньо осмислювати» дійсність, і «стояти разом і до кінця».

Після Революції гідності Єрмоленко намалював велику кількість шевронів для різних підрозділів бійців, які захищаю нині Україну. Шевченка-бійця художник також зобразив: «Як тільки я виклав у інтернет роботу, де Шевченко-АТОшник, мені хлопці з передової почали писати: «Адрію, вишли нам такі плакати». Ось так Григорович і тепер із нами – воює з хлопцями на Сході».



Для Андрія Єрмоленка Тарас Шевченко – це людина, яка не боялася говорити правду і проявляла свою честь. «Він друг, до якого я не боюся торкатися. Шевченко зображав себе по-різному, тому, думаю, він на мене не ображається».

Зустріч із художником стала можливою завдяки сприянню Візуально-дослідницької платформи при КНУ імені Тарас Шевченка, співзасновниками якої є: Проректор із науково-педагогічної роботи КНУ імені Тарас Шевченка, Володимир Бугров, арт-критик, куратор сучасного мистецтва, медіа менеджер, радіоведучий, Костянтин Дорошенко та доцент кафедри історії української літератури та шевченкознавства Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, Галина Усатенко.

Радослава Чекмишева

Центр комунікацій


Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024