Новини

Відкриття меморіальної дошки Дмитру Івановичу Чижевському відбулось в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 3 квітня 2006 року. У відкритті меморіальної дошки взяло участь керівництво університету, декани факультетів, директори інститутів, викладачі, студенти.
Серед видатних мислителів України постать філософа, славіста, літературознавця, релігієзнавця, культуролога Дмитра Івановича Чижевського, який є випускником Київського університету, займає особливе місце.

Народився Дмитро Іванович Чижевський 4 квітня (23 березня) 1894 року в місті Олександрії Херсонської губернії (нині - Кіровоградська обл). Важливе місце у духовному становленні та формуванні світогляду майбутнього вченого належить батькам Чижевського — Іванові Костянтиновичу та Марії Дмитрівні.

Освіту Дмитро здобував у місцевій початковій школі, а потому — з 1904 по 1911 рік — в Олександрійській класичній гімназії. Інтереси Чижевського-гімназиста не обмежуються навчанням. Він організував просвітницький, а пізніше й політичний молодіжні гуртки, члени яких збиралися у Чижевських удома.

Закінчивши в 1911 році зі срібною медаллю Олександрійську гімназію, Дмитро стає студентом фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Проте згодом він зрозумів, що його покликання в іншій царині. Тому в 1913 році Чижевський переходить до Київського університету, де зосереджується на вивченні філософії і слов'янської філології.

Навчання в університеті Д.Чижевський поєднує з активною політичною діяльністю в українському соціал-демократичному русі. За революційну діяльність 1916 року потрапляє до в'язниці, з якої його визволила революція 1917 року. Потім у впродовж року редагував меншовицьку газету. 1919 року Д.Чижевський закінчує університет і отримує диплом першого ступеня. В 1921 році Київський університет запросив Д.Чижевського на посаду доцента філософії. Та не встиг він прочитати й першої лекції, як був знову заарештований і направлений до табору для інтернованих. Дивом йому вдалося уникнути розстрілу, утекти і, нелегально перетнувши польсько-радянський кордон, 13 травня 1921 року Д.Чижевський прибув до Гейдельберга (Німеччина). В 1921-1924 роках він продовжує своє навчання в ряді німецьких університетів.

Потім почався плідний період викладацької та наукової роботи, який продовжувався кілька десятиліть. Д.Чижевський викладає в Українському високому педагогічному інституті ім. М.Драгоманова в Празі, а з 1929 року — стає професором Українського вільного університету в Мюнхені. Своїми працями з філософії та літературознавства Д.Чижевський здобуває авторитет у наукових колах, і в 1932 році його запрошують викладати в університеті в Галле (Німеччина). Досліджуючи пієтистські архіви, Д.Чижевський натрапив на знахідку, яка стала найбільшим відкриттям у його житті. Це рукопис головного твору чеського реформатора освіти, теолога й поета Яна Амоса Коменського (Коменіуса, 1592-1670), який сто п'ятдесят років вважався втраченим.

Окрім Галльського університету Д.Чижевський викладав в університетах Ієни та Марбурга та епізодично виступав з лекціями в багатьох університетах інших європейських країн (Польща, Франція, Швеція, Чехословаччина та ін.) З 1949 року до 1956 року Д.Чижевський викладає в Гарвардському університеті. В 1956 році він повертається до Німеччини, де очолює кафедру славістики Гейдельберзького університету. Помер видатний філософ, славіст, літературознавець на чужині, в Гейдельберзі 18 квітня 1977 року.