Новини

 

Як приборкають холод у корпусах на Глушкова

18.12.2015
Головна проблема, що не один рік докучає викладачам і студентам у корпусах на Глушкова — це холод. У довготривалій перспективі її планується вирішити шляхом утеплення корпусів, у короткотривалій же на допомогу приходить система додаткового вентиляційного опалення. Про перебої в її роботі на факультеті кібернетики/соціології протягом останнього місяця проректор із адміністративно-господарської роботи Віктор Макаренко говорив на зустрічі зі студентами факультетів кібернетики та соціології. На зустрічі прийняли рішення створити комісію, до якої входитимуть викладачі, студенти та представники адміністративно-господарської частини. Комісія протягом наступного тижня моніторитиме температуру в аудиторіях корпусу кібернетики/соціології та фіксуватиме порушення й відповідальних за це осіб.

Після зустрічі зі студентами Віктор Макаренко запросив співробітників відповідальних господарських служб корпусу кібернетики/соціології на нараду, щоб розібратися в ситуації. За результатами наради будуть прийняті рішення, у тому числі дисциплінарні. Щоб тримати проблему на контролі громадськості, публікуємо розпорядження з прізвищами осіб, відповідальних за ввімкнення додаткового опалення у корпусах на Глушкова.




Повертаючись до глобального питання «коли будуть відремонтовані приміщення корпусів на Виставці?» — окреслимо ситуацію в загальному.

КНУ імені Тараса Шевченка вже замовив проект утеплення корпусів факультету кібернетики, факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем (ФРЕКС) та механіко-математичного факультету фахівцям Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА). Фінансування проекту планується здійснити за рахунок «зелених» інвестицій у рамках Кіотського протоколу. Орієнтовна вартість проекту — майже 300 млн. гривень, а реалізувати його, якщо університету вдасться виграти відповідний конкурс, планується протягом наступного року.

Нагадаємо, що Кіотський протокол — це додатковий документ до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Він фіксує домовленість між країнами про необхідність скорочення викидів парникових газів, що викликають глобальне потепління. Згідно з Протоколом, кожна держава отримує певні квоти на викид у атмосферу шкідливих газів. Невикористані ліміти держава може «продати» тим державам, що перевищують свої квоти. Таким чином країни, що розвиваються, отримують «зелені» інвестиції. Оскільки Україна викидає менше за встановлену для неї норму, коштом Іспанії (яка систематично перевищує допустиму кількість шкідливих викидів у повітря) можливо буде здійснити енергоефективну модернізацію навчальних корпусів на Глушкова.

На сьогодні розроблено основні положення енергоефективного проекту утеплення проблемних навчальних корпусів на Глушкова. На початку грудня університет передав до Міністерства екології проектно-кошторисну документацію. Найближчим часом у Мінекології проект має пройти перевірку у міжвідомчій робочій групі. Якщо проект отримає «зелене світло», наступний етап — це узгодження з іспанськими інвесторами, відповідальними українськими міністерствами та прем’єр-міністром.

Проект передбачає не лише утеплення стін, а й встановлення систем розумного управління теплом, світлом і кондиціонуванням у корпусах факультету кібернетики, ФРЕКС та механіко-математичного факультетів. Керівником проекту є доцент кафедри теплотехніки факультету інженерних систем та екології КНУБА Павло Гламаздін. Автоматизацію управління розробляє співробітник компанії W&H Engineering Дмитро Шишов. Проект готувала команда з більше ніж 40 співробітників КНУБА.

Пропонуємо ознайомитися з головними тезами проекту та скласти попереднє уявлення про те, як сучасні технології боротимуться з холодом та шаленими енерговитратами.




Починаючи розробку нового проекту, Павло Гламаздін з’ясував, що корпуси були побудовані у 70-х роках за передовими на той час проектами. Деякі рішення з цих проектів не застаріли й дотепер, хоча пройшло вже майже півстоліття. Проблема в іншому: в останні десятиріччя кардинально змінилися акценти. Високі теплові втрати у корпусах та відповідно спалювання великої кількості газу для їхнього обігріву не здавалися недоцільними авторам радянського проекту. Зараз же запроектованого внутрішнього температурного режиму неможливо дотримати, адже вода, що сьогодні надходить на теплоносії від комунальних служб Києва, на 50 °С холодніша, ніж тоді передбачалося.

Міжнародні норми у ХХІ столітті вимагають зовсім іншої енергоефективності будинків. Так-так, будинків і в першу чергу будинків. Здавалося, що найбільше енергії поглинає промисловість? За останніми даними, 41% усієї енергії у Європі споживають будівлі, у той час як промисловість і транспорт - 31% та 28% відповідно. Тож термомодернізація великих комплексів впливає на енергоспоживання всієї країни.

Як нашу радянську архітектурну спадщину зробити комфортною та енергоефективною?

Модернізацію можна умовно поділити на інженерно-технічні та управлінські рішення. Отже, з інженерно-технічної точки зору заплановані наступні кроки:

- оскільки низький термічний опір будівель не відповідає жодним сучасним вимогам, у корпусах планується провести термосанацію. Усі непрозорі конструкції (дахи, стіни, підвали) утеплять за технологією фірми Ceresit. Утеплення буде проводитися зсередини, тож усі барельєфи на фасадах будуть збережені;

- модернізують системи механічної вентиляції. Зараз усе нагріте повітря з приміщень просто викидається на вулицю. Додасться регенерація тепла: за допомогою регенеративного теплообмінника (роторного рекуператора) повітря, що видалятиметься з приміщення, нагріватиме повітря, що поступатиме до приміщення. Таким чином до 70% тепла можна буде повернути у будівлю;

- встановлять повітряні теплові насоси, яких зараз немає. Влітку вони будуть кондиціонувати та охолоджувати, у зимовий час вони будуть працювати в режимі опалення. Ці насоси особливо ефективні у міжсезоння;

- замінять застаріле опалювальне обладнання;

- усі вікна замінять на склопакети. Великі вікна на перших поверхах будуть ізольовані інертним газом, що дозволить знизити тепловтрати від них утричі;

- у розробників проекту з’явилася ідея два літніх внутрішніх дворики у корпусах перекрити і перетворити на зимові сади, або ж читальні зали чи коворкінги. Це дозволить зокрема зменшити обсяг робіт із теплосанації внутрішніх стін.

Але сучасні інженерні рішення та передове обладнання («залізо») не працюватиме без ефективного «софта» — управлінських рішень. Автоматизацією внутрішніх систем управління корпусами займається Дмитро Шишов. Отже, планується встановити інтелектуальну систему управління Desigo Total Room Automation від компанії Siemens, що дозволить усі інженерні підсистеми (опалення, вентиляцію, кондиціонування, освітлення та затемнення) інтегрувати в єдину систему управління. Це дасть можливість зекономити до 30% енергії лише за рахунок правильного регулювання. Реалізація такої системи автоматизованого управління будівлею дозволить зарахувати енергоефективність споруди до класу А. Якщо цей проект буде реалізований за рік, то окупитися він може вже за 3-4 роки і в майбутньому допомогти суттєво зменшити витрати на комунальні послуги. І, звичайно ж, система допоможе підтримувати комфортні умови для навчання незалежно від людського фактору. То як саме працюватиме інтелектуальна система управління?

- у кожному приміщенні мікроклімат регулюватиметься індивідуально. Система контролюватиме температуру, якість повітря, рівень освітлення та присутність або відсутність людей у приміщенні;

- приміщення працюватимуть за завчасно встановленим графіком (навчальним розкладом) та матимуть гнучкі налаштування режимів роботи (наприклад, звичайна лекція або перегляд презентації). Якщо пару скасують чи перенесуть, датчик присутності це зафіксує: світло не вмикатиметься, свіже повітря не подаватиметься;

- також пропонується використовувати спрогнозований алгоритм управління опаленням. Враховуючи прогноз погоди та знаючи теплову інерцію будівлі, можна буде завчасно керувати опаленням;

- у систему управління планують інтегрувати і протипожежну безпеку. Передбачено встановлення вогнезахисних клапанів, модернізація пожежної сигналізації, керування системою димовидалення через зенітні ліхтарі (вікна у стелі) та аварійним освітленням, а також звичайним освітленням, що вмикатиметься на шляхах евакуації;

- завдяки сучасному програмному забезпеченню всією системою зможуть керувати двоє диспетчерів.

Потрібно розуміти, що корпуси на Глушкова — це величезні будівлі, і косметичний ремонт у них не врятує ситуацію. Колосальних коштів (тобто майже 300 млн. гривень), необхідних для якісного капітального ремонту, університет не має. Щоб максимально зацікавити інвесторів, до проекту включили багато обладнання, що виробляється в Іспанії. Тож сподіваємося, що іспанців вдасться переконати, і проект буде реалізовано в рамках Кіотського протоколу. Якщо ні — університет шукатиме інші варіанти підвищити у корпусах температуру. Одним із таких варіантів може стати місцева міні-котельня.

Адміністрація КНУ вже провела переговори з компанією «Укртепло» щодо встановлення альтернативної системи опалення, і узгодила можливість встановлення окремої котельні або котелень для корпусів на Глушкова. Це дозволило б ефективніше опалювати приміщення у холодний період року, адже відстань від корпусів до котельні буде набагато меншою, ніж до ТЕЦ «Київенерго». Компанія «Укртепло» планує встановити котельню безкоштовно та запропонувала ціну на опалення, що завжди буде на 10% нижчою порівняно з ціною «Київенерго».

Центр комунікацій


Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024