Новини

 

Мова і стиль мас-медіа – очима науковців та журналістів-практиків

09.04.2015
3 квітня 2015 року в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Мова. Суспільство. Журналістика». Цей захід, присвячений проблемам функціонування та розвитку української мови, цьогоріч проходив уже в двадцять перший раз. Як і щороку, організаційним ядром конференції стала кафедра мови та стилістики на чолі з професором Н.П. Шумаровою.

Пленарне засідання конференції відкрив директор Інституту журналістики професор В.В. Різун. У своєму вступному слові він, зокрема, зазначив, що навіть у теперішніх украй складних суспільно-політичних та економічних обставинах можна й потрібно обговорювати питання мови, її культури в текстах медіа. «Те, що ми збираємось і говоримо про духовне, а мова – це духовне, свідчить про те, що ми не боїмося і віримо у майбутнє, – сказав Володимир Різун. – Ми не повинні зупинятися, зациклюватися тільки на питаннях війни, бо життя йде, і його треба творити».




Першим доповідачем був знаний мовознавець доктор філологічних наук, професор І.П. Ющук. У його виступі йшлося про мову як знаряддя політики: «Будь-яка політика споконвіку ставила перед собою три основні мети: територія, безпека і засоби існування. І знаряддями для досягнення їх були зброя і мова, тобто матеріальні і духовні чинники. …Росія накинула свою мову народам Поволжя і Сибіру, великою мірою зросійщила Білорусь, український Схід і Південь. Чужа мова прив’язує аборигенів до метрополії, робить їх в духовному відношенні залежними від колонізаторів», – зазначив науковець.

Професор Інституту журналістики А.П. Бойко у своїй доповіді порушила питання сміхової культури в українських реаліях; про свій погляд на проблеми використання так званих ся-дієслів та їхні мовностилістичні характеристики доповідав професор М.Д. Гінзбург із Харкова, а доктор наук із соціальних комунікацій, доцент І.А. Хоменко зосередився на темі деконструкції ідеологічних концептів за допомогою засобів радіодрамтургії.

Варто зазначити, що ця подія стала чудовим майданчиком для обміну досвідом між українськими та закордонними науковцями, викладачами. Тут слід згадати виступи колег із Познанського університету імені Адама Міцкевича – доктора наук (Dr. hab.) Томаша Шимчинського і доктора Бартоша Гордецького, присвячені зіставно-порівняльним аспектам дослідження текстів (Г.-Ґ. Гадамера і А. Шопенгауера відповідно) через призму міжмовної та міжкультурної комунікації.

Цікавими знахідками в царині інтернет-журналістики поділився колега з Білоруського державного університету (м. Мінськ) доцент Олександр Градюшко. Він зробив акцент на співідношенні білорусько- та російськомовних текстів на новинних веб-сайтах своєї країни.

Незважаючи на мовне розмаїття конференції, між її учасниками не відчувалося бар’єрів. Українські викладачі чудово розуміли і білоруську, і англійську. Прекрасною українською мовою виступав Сальваторе Дель Ґаудіо, італійський філолог, який зараз є доцентом Інституту філології нашого університету. Тема його доповіді – виклики, що постають у процесі перекладу української літератури італійською мовою.

Подивились учасники засідання і невеликий кінофільм – завдяки делегатам із Ужгородського національного університету доцентові Г.В. Шумицькій та викладачеві В.І. Путрашику. Їхня співдоповідь була присвячена впливові обставин комунікації на емоційно-експресивний план адресата, а матеріалом для дослідження став досвід створення документального фільму про нашого видатного сучасника – професора-мовознавця В.В. Німчука.

Надалі робота конференції тривала в секціях «Українська мова і суспільство в контексті новітніх соціальних перетворень», «Жанрово-стильові різновиди в системі соціальних комунікацій» та «Мовно-комунікаційні аспекти сучасної інформаційної політики». Показово, що цього року відразу кілька доповідей та повідомлень стосувалися надзвичайно актуальної нині теми – інформаційної війни як складової частини агресії, або ж «гібридної війни», проти України.

За доброю традицією конференційний день увінчало засідання Всеукраїнського науково-практичного семінару «Культура мови – культура нації», що його вшосте організували ВБФ «Журналістська ініціатива» (президент – Л.Г. Мех) та Інститут журналістики. За круглим столом зібралися керівники телекомпаній, інформаційних агенцій, головні редактори часописів, провідні журналісти-практики з багатьох регіональних ЗМІ, а також фахівці-мовознавці. Щоправда, на цей раз конкретні питання культури мовлення працівників мас-медіа зі зрозумілих причин відійшли на другий план: у центрі розмови була тривога за долю української мови як такої на тлі безпрецедентних викликів та загроз останнього часу. Нікого не залишили байдужим, зокрема, емоційні виступи головного редактора обласної газети «Донеччина» Ігоря Зоца, керівника агентства (ще донедавна – кримського, а нині київського) «BlackSeaNews» Андрія Клименка, головреда «Запорізької правди» Алли Кобинець. Цей захід висвітлювали кілька телеканалів і радіостанцій.

На завершення роботи конференції ініціатор її започаткування в далекому 1994-му році та багаторічний співголова оргкомітету професор А.І. Мамалига подякувала всім учасникам за активну, плідну роботу. Вона повідомила про плани організаторів присвятити наступну конференцію постаті видатного мовознавця О.О. Потебні, вагомий ювілей якого відзначатиметься у 2016 році.

Дмитро Данильчук, к. філол. н., доцент Інституту журналістики


Прес-центр
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024