Новини

В умовах , коли перед Україною стоїть питання збереження територіальної цілісності держави, військово-патріотичне виховання поряд з військовою складовою набуває першочергового значення.

Це зазначено і в Указі Президента України № 744/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності". В ньому наголошується на необхідності міністерству освіти і науки України разом із міністерством оборони України затвердити план заходів щодо докорінного поліпшення патріотичного виховання молоді, формування позитивного ставлення до виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, підвищення престижу військової служби та військової освіти.
Напередодні 70-ї річниці звільнення України та 71-ої річниці звільнення Києва від нацистських загарбників у Військовому інституті КНУ імені Тараса Шевченка була відкрита виїзна виставка «Київські адреси сповіщень про загибель. Візуальна версія однойменного видання" підготовлена Національним музеєм Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 років.

Виставку відвідали студенти історичного факультету і факультету психології , які проходять військову підготовки за програмою офіцерів запасу. У цей складний час, коли війна точиться на східних кордонах нашої держави, виставка як ніколи є актуальною, адже в Другій світовій війні Україна перетворилася на театр бойових дій, і війна зачепила кожну сім’ю. Документи наочно ілюструють долі простих киян, які стали учасниками тих подій. Особливе місце в експозиції займають похоронки, ці чорні листи війни, що сповіщали сім’ї загиблих про смерть їхніх чоловіків та дітей. Похоронки надходили не лише в 1941-1945 рр. До окремих сімей ці листки надходили аж в 60-ті роки, ламаючи останню надію на повернення рідних з війни. Загалом близько 90 тисяч киян загинуло на фронтах тієї війни.

На виставці також представлені матеріали про відомих київських підпільників – Героїв Радянського Союзу: В. С. Кудряшова, П. М. Буйка, В. Грисюка та інших.

Для молодого покоління події тих часів є далекими та, певною мірою, не завжди зрозумілими: чому була розв’язана війна і хто винен в загибелі мільйонів людей. Наше завдання як істориків і як майбутніх військових психологів - зберегти народну пам’ять про ті далекі події та зробити все, аби запобігти таким подіям в майбутньому.










Георгій Борисов, студент 3-го курсу історичного факультету