Новини

 

«МОВА. СУСПІЛЬСТВО. ЖУРНАЛІСТИКА»

16.04.2014
11 квітня 2014 р. в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка в рамках Днів науки відбулась ХХ міжнародна науково-практична конференція з питань мовної політики в Україні, проблем функціонування й розвитку української мови «Мова. Суспільство. Журналістика». Так було відзначено 20-річчя започаткування в 1994 році щорічних науково-практичних конференцій, що їх організовує кафедра мови та стилістики Інституту журналістики у творчій співдружності з іншими кафедрами та підрозділами інституту. Цього року конференція присвячена 180-річному ювілею Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
У науковому форумі взяли участь 86 учасників, які представляли Київ, Харків, Львів, Дніпропетровськ, Вінницю, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Рівне, Черкаси, Чернігів, Чернівці, Кам’янець-Подільський, Кривий Ріг, Маріуполь, Переяслав-Хмельницький, а також іноземні країни – Австралію, Австрію, Грецію, Італію, Польщу, Республіку Корея.

Урочисте пленарне засідання відкрила професор кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Анастасія Мамалига – ініціатор започаткування та незмінний організатор цих конференцій протягом останніх двадцяти років. Від ректорату університету щирі вітання учасникам конференції висловив проректор з науково-педагогічної роботи професор Петро Бех, який у своєму виступі зокрема наголосив на важливості та актуальності заявлених у темі зібрання питань. На пленарному засіданні ряд доповідей були об’єднані темою творчості Тараса Шевченка, 200-річчя від дня народження якого Україна відзначила в березні. Зокрема, про видання «Кобзаря» в Греції говорив проф. Олександр Пономарів (м. Київ), про найновіше, повне видання «Кобзаря» йшлося в повідомленні доц. Миколи Зубкова (м. Харків). Виступ проф. Кім Сук Вона, який нині працює на кафедрі китайської, корейської та японської філології Інституту філології КНУ, було присвячено зв’язкам і паралелям між Шевченковими творами і творчістю корейських поетів-класиків.
Жваву дискусію викликала доповідь проф. Юрґена Ґрімма (м. Відень, Австрія) із дещо провокативною назвою «Чи здатна сатира зупинити популізм? (за результатами дослідження впливу гумору в ЗМК на прихильників правих поглядів)». Взаємопов’язані питання мовної толерантності у ЗМІ і так званої «мови ворожнечі» розглянули, кожен зі свого боку, проф. Алла Бойко (м. Київ) і проф. Бартош Гордецький (м. Познань, Польща). Доцент кафедри тюркології Інституту філології КНУ Заміна Алієва у своїй доповіді звернулася до проблеми мовно-літературних зв’язків кримськотатарського і українського народів.

Атмосфера жвавого наукового спілкування панувала й на трьох секціях: «Українська мова і суспільство в період революційних змін», «Жанрово-стильові різновиди текстів мас-медіа», «Питання мовної культури в системі соціальних комунікацій». З-поміж багатьох цікавих доповідей та повідомлень, виголошених під час секційних засідань, виокремимо ті, що спричинили найактивніші дискусії. Це, зокрема, доповіді доц. Ірини Мариненко (м. Київ) «Мовностилістичні засоби творення комічного в гуморі Євромайдану», доц. Владислава Михайленка (м. Київ) «Емотивність публіцистичного тексту як засіб впливу на реципієнта», доц. Максима Балаклицького (м. Харків) «Перекладацька діяльність у книжковій публіцистиці українських протестантів», асп. Ольги Консевич (м. Київ) «Жанрово-тематичні особливості матеріалів про Україну у польських громадсько-політичних тижневиках». викликали дискусію серед учасників секції. Численні запитання та коментарі слухачів були адресовані також бакалавру журналістики Тетяні Цукровій, яка висвітлювала проблему використання соціальних мереж електронними ЗМІ України, студентці Анастасії Івашині – дослідниці нової суспільно-політичної лексики Євромайдану та іншим доповідачам.









Дмитро Данильчук, к. філол. н.
Фото Сергія Шевченка


Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024