Новини

Картини Народного художника України експонуються в Інституті філології	28.02.2014
19 лютого в Мистецькій залі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, 14) розпочалася виставка робіт живописця, Народного художника України, члена Національної спілки художників України, члена Народного Руху України, Товариства української мови, Товариства охорони пам’яток історії та культури України, ветерана Другої світової війни Василя Івановича Забашти. Представлені роботи демонструють щирість, свідому національну позицію, стан душі, спосіб мислення, світогляд – те, що підносить майстра на рівень архетипа культури. Колористична напруга його полотен робить художника живописцем. Про живописця та його полотна Василь Забашта народився 18 липня 1918 року на хуторі Бабенковому поблизу м. Ізюм Харківської обл. Учасник радянсько-фінської (1939-1940) та Другої світової війн (1943-1945). 1945-1947 – навчався в Харківському художньому інституті; 1947-1950 – у Київському державному художньому інституту (КДХІ) в історико-батальній майстерні. Викладачі – К. Трохименко, В. Касіян, Г. Меліхов. З 1952 року почав педагогічну діяльність в КДХІ, з 1980 року – професор живопису. 1993 рік – домагається відновлення в НАОМА майстерні пейзажного живопису, з цього року й донині її керівник. З 1999 року – Народний художник України. Bасиль Забашта – майстер історіко-тематичної картини, портрета та пейзажу. Помітне місце в його мистецькому доробку займають полотна історико-символічного характеру. Пан Василь розпочав свою творчість відразу після Другої світової війни. Саме тому він моделює пластичні форми світла та тіні. Середовище, яке змальовує митець, наповнене світлом, повітрям і грою рефлексів. Його висвітлена, очищена палітра барв з початку 70-х років сяє веселковою повнотою південного українського сонця. Численні серії краєвидів 1980-1990 рр. демонсрують почуття, виразність, швидкість та розкутість. Василь Іванович – не лише мистець «бачення» і почуття, а й роздуму, психологічного аналізу, заглиблення. У портретах, історико-тематичних та творах образно-символічного виміру автор сягає глибинної сутності людини, явища, події. Експозиція складається з дванадцяти картин. Виставка триватиме до 31 березня 2014 року. Організатори експозиції: кафедра фольклористики та Центр фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Прес-центр ІФ

Картини Народного художника України експонуються в Інституті філології

28.02.2014

19 лютого в Мистецькій залі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, 14) розпочалася виставка робіт живописця, Народного художника України, члена Національної спілки художників України, члена Народного Руху України, Товариства української мови, Товариства охорони пам’яток історії та культури України, ветерана Другої світової війни Василя Івановича Забашти.

Представлені роботи демонструють щирість, свідому національну позицію, стан душі, спосіб мислення, світогляд – те, що підносить майстра на рівень архетипа культури. Колористична напруга його полотен робить художника живописцем.

Про живописця та його полотна
Василь Забашта народився 18 липня 1918 року на хуторі Бабенковому поблизу м. Ізюм Харківської обл. Учасник радянсько-фінської (1939-1940) та Другої світової війн (1943-1945). 1945-1947 – навчався в Харківському художньому інституті; 1947-1950 – у Київському державному художньому інституту (КДХІ) в історико-батальній майстерні. Викладачі – К. Трохименко, В. Касіян, Г. Меліхов. З 1952 року почав педагогічну діяльність в КДХІ, з 1980 року – професор живопису. 1993 рік – домагається відновлення в НАОМА майстерні пейзажного живопису, з цього року й донині її керівник. З 1999 року – Народний художник України.

Bасиль Забашта – майстер історіко-тематичної картини, портрета та пейзажу. Помітне місце в його мистецькому доробку займають полотна історико-символічного характеру. Пан Василь розпочав свою творчість відразу після Другої світової війни. Саме тому він моделює пластичні форми світла та тіні. Середовище, яке змальовує митець, наповнене світлом, повітрям і грою рефлексів. Його висвітлена, очищена палітра барв з початку 70-х років сяє веселковою повнотою південного українського сонця. Численні серії краєвидів 1980-1990 рр. демонсрують почуття, виразність, швидкість та розкутість.

Василь Іванович – не лише мистець «бачення» і почуття, а й роздуму, психологічного аналізу, заглиблення. У портретах, історико-тематичних та творах образно-символічного виміру автор сягає глибинної сутності людини, явища, події.
Експозиція складається з дванадцяти картин.
Виставка триватиме до 31 березня 2014 року.

Організатори експозиції: кафедра фольклористики та Центр фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Прес-центр ІФ