Новини

7 грудня 2013 року в аудиторії 329 Головного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка в рамках проекту «Публічні лекції Політ.ua» відбулася відкрита лекція Олександра Аузана «Місія університету: погляд економіста».
Зі вступним словом виступив проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров, який представив присутнім лектора.
Олександр Олександрович Аузан – доктор економічних наук, професор, декан економічного факультету МДУ ім. М. В. Ломоносова, член економічної ради при Президенті РФ, член урядової комісії з проведення адміністративної реформи, президент Інституту національного проекту «Суспільний договір», один із засновників групи «СИГМА», громадський діяч, публіцист, член різноманітних колегіальних органів управління.
Серед його наукових інтересів – нова інституційна економічна теорія, теорія соціального контракту, захист прав споживачів, громадянське суспільство. Олександр Олександрович є автором книг, присвячених модернізації економіки, а також циклу статей «Інституційна економіка для чайників», опублікованих у журналі Esquire в 2010-2011 роках.
Олександр Аузан під час лекції поділився своїми роздумами щодо розуміння та призначення університету у сучасному суспільстві, його соціальної функції в умовах кризи вищої освіти.
На думку пана Олександра, основне призначення університету полягає у створенні та розповсюдженні культури через наукові дослідження та освіту.
Під час свого виступу він розвинув ідеї Вільгельма фон Гумбольдта – автора моделі неокласичного університету, щодо єдності освіти та науки через партнерство студента та викладача. Лектор зазначив, що університет потрібен студентам не тому що вони талановиті, а тому що вони недостатньо талановиті для того, щоб навчатися самостійно.
Головна мета освіти – помістити людину «врівень з часом». Цю тезу свого часу висловив іспанський соціолог і філософ Хосе Ортега-і-Гасет, в лекції пана Олександра вона отримала подальший розвиток. Він вважає, що в ідеалі університети повинні навчити людину розуміти сучасну дійсність та орієнтуватися в ній. Тобто найважливіше завдання вищої школи – формування у студентів картини світу. І саме тому, на його думку, принциповою є моральна та інтелектуальна автономність університетів по відношенню до будь-якої політичної та економічної влади. Він переконаний, що саме незалежність дозволить університетам транслювати об’єктивний погляд на світ.
Олександр Олександрович поділився своїми роздумами і щодо певних проблем сучасної вищої освіти. На його думку, сучасна освіта при зростаючий в ній кількості ієрархій, поступово «просідає». Школа готує людину не до життя, а до вступу у вищий навчальний заклад. Загальну освіту студент отримує під час навчання за ОКР «Бакалавр». Магістратура робить із нього спеціаліста. І лише в аспірантурі він здобуває навики наукової діяльності. Таким чином, пан Олександр виводить власну «формулу» сучасної освіти: за рахунок розширення доступу «вся система сповзає униз, а кількість рівнів системи весь час зростає».
Шукаючи відповідь на запитання «Навіщо потрібна освіта?», Олександр Аузан зупиняється на двох тезах. По-перше, освіта – це інвестиції у людський капітал (знання, вміння, навички). По-друге, освіта – це «довірче» благо, оцінка якості якого є предметом тривалої дискусії.
І знову Олександр Олександрович повертається до проблеми кризи сучасної освіти – занадто великої кількості вищих навчальних закладів, що не готують фахівців належного рівня. Він глибоко переконаний, що закриття «слабких» університетів не вирішить проблеми. Адже «слабкі університети» також створюють та розповсюджують культуру, формуючи середній клас та зберігаючи при цьому людський потенціал. Пан Олександр вважає, що перед молоддю, яка ще нічого не вміє, відкрито лише три шляхи – в’язниця, армія та університет (як основні механізми соціалізації). Таким чином, навіть погані університети є набагато кращими за гарні в’язниці та армії.
Але як тоді відрізнити «хороші» та «погані» університети? Відповідь Олександра Олександровича на це питання однозначна – обмежити освіту у «слабких» вищих навчальних закладах бакалавратом та заборонити в них магістратуру. На його думку, це стане для зовнішнього світу сигналом того, що вони випускають людей загальноосвітнього рівня, а не спеціалістів тієї чи іншої галузі.
Наостанок Олександр Аузан акцентує увагу присутніх на тому, що формування цінностей людини припадає на період навчання у вищих навчальних закладах. «Вже сьогодні у студентських аудиторіях вирішується те, які цінності будуть домінувати у країні у майбутньому» – впевнений пан Олександр. І саме тому університети повинні формувати цінності, що стануть основою нашого майбутнього.


Альона Казанцева,
студентка юридичного факультету
2 року навчання за ОКР «Магістр»