Новини

«Захист національних цінностей, відстоювання і збереження національного медіа простору мають стати пріоритетними для інформаційної політики України», - таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Микола Томенко під час конференції «Проблеми і перспективи розвитку журналістики в Україні», проведеної 23 квітня в Інституті журналістики.
З вітальним словом до присутніх звернувся проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров.
Учасники заходу, серед яких були директор Інституту журналістики Володимир Різун, завідувач кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Валерій Іванов, секретар Національної спілки журналістів України Віктор Набруско, завідувач кафедри журналістики Українського Католицького університету Юрій Фінклер, декан факультету систем і засобів масової комунікації Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Володимир Демченко, обговорили сучасний стан медійної галузі. Зокрема, йшлося про дотримання журналістських стандартів, журналістської етики, захисту національного інформаційного простору, розвитку та вдосконалення журналістської освіти та кореляції підготовки журналістів із вимогами галузі.
Микола Томенко підкреслив важливість ґрунтовної обізнаності журналіста з галуззю, діяльність якої він висвітлює. Скажімо, парламентський кореспондент повинен розуміти логіку законодавчого процесу. Він також наголосив на тому, що український журналіст повинен любити Україну і бути її патріотом.
Проблеми журналістської освіти озвучив у доповіді директор Інституту журналістики Володимира Різуна. Він, зокрема, зазначив, що в інформаційному просторі зараз, на жаль, домінують посередність, несвобода й агресивна вульгарність, тому наш національний простір не має свого оригінального обличчя.
Валерій Іванов, завідувач кафедри реклами і зв’язків з громадськість, торкнувся етичної площини діяльності журналістів. На його думку, головна біда сучасної української журналістики в тому, що в неї йдуть як в заробітчанство, а не з метою служити суспільству.
Проблеми соціальної відповідальності журналістики та комерціалізації медійної галузі прозвучали у виступі Володимира Набруска.
Говорячи про проблеми української журналістики в контексті її взаємин із владними структурами, Юрій Фінклер під час виступу підкреслив, що там, де починається компроміс із владою, закінчується журналістика. Він застеріг, що найбільшою небезпекою для свободи слова є самоцензура.
«Тераріумом однодумців» назвав сучасне медіасередовище Володимир Демченко. Він зазначив, що у перехідну епоху журналістика і преса справилися із демонтажем ідеології, але і досі не змогли виробити об’єднавчі цінності, розбрівшись по олігархічних квартирах.
В заключному слові директор Інституту журналістики Володимир Різун зазначив, що незалежно від приналежності до ЗМІ тієї чи іншої форми власності та інших обставин, всім журналістам слід об'єднатися задля захисту своєї професії, її гідності та культури. Він наголосив, що освітяни з журналістських факультетів отримують «замовлення» на фахівців певного ґатунку саме від медіагалузі – такої, якою вона є на даному етапі.
В.Різун запропонував учасника детально обговорити шляхи подальшого розвитку й удосконалення медійної системи у країні, залучивши до розмови ключових гравців медіафсери та представників громадських організацій.

Микола Томенко, подякувавши всім учасникам за дискусію, підкреслив, що Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації готовий долучатися до подальших обговорень і вже готує кілька законопроектів з питань реклами, суспільного мовлення та доступу до інформації. Однак, на його думку, головна проблема в Україні не в законодавстві, а в ціннісних орієнтаціях журналістів та їх аудиторії. Насамкінець, М.Томенко запросив присутніх на комітетське слухання про впровадження стандартів цифрового мовлення, що відбудеться 15 травня цього року.