Новини

 

Двадцять п’ять польових сезонів співпраці освіти і науки

16.09.2012
2012 рік став уже двадцять п’ятим, відколи студенти історичного факультету нашого університету під час літньої польової практики беруть активну участь в щорічних археологічних дослідженнях на території Судацької фортеці у рамках наукового співробітництва між університетом і Національним заповідником «Софія Київська». Поєднання такої співпраці приносить відчутну користь як освітянам, так і науковцям музею.
Швидко промайнуло галасливе літо і знову вересень покликав студентів до тиші лекційних аудиторій і бібліотечних залів. Початок вересня на кафедрі археології та музеєзнавства історичного факультету – час завершення та подачі звітів про перебіг археологічної навчально-виробничої практики, яка є обов’язковою і важливою складовою освітньої програми підготовки майбутніх істориків. Адже традиційно навчальний рік у першокурсників історичного факультету закінчується в липні їхньою першою польовою практикою, спрямованою на здобуття спеціальних професійних навичок та умінь проведення самостійних робіт по охороні, вивченню та популяризації історико-культурного надбання України. Інакше кажучи, археологічна практика надає можливість майбутнім історикам вперше доторкнутися до «живої історії», набути власний досвід спілкування із загадковими свідченнями минулих тисячоліть, що вони протягом року студіювали їх згуртованими у стародавні культури на сторінках дебелого підручника з основ археології.
Традиційно кафедра археології та музеєзнавства університету організовує і пропонує студентам на вибір кілька пунктів, або експедицій для проходження практики, де можна брати участь у археологічних розкопках. Одним з таких об’єктів є велична середньовічна Судацька фортеця у Криму - унікальна історична пам’ятка національного значення, якій нині виповнилося 1800 років від часів заснування. Це один з найбільших, що зберігся у Причорномор’ї, комплекс пам’яток середньовічної археології та архітектури ІІІ–XVI ст., загальною площею майже 28 гектарів. Ось уже двадцять п’ятий сезон тут на базі музею працюють і навчаються студенти за договором про співробітництво, укладеним між історичним факультетом університету та Національним заповідником «Софія Київська», що його філіалом є музей «Судацька фортеця». Договір спрямований на посилення інтеграції науково-дослідних розробок і освітнього та навчально-виховного процесів, покликаний сприяти розвитку двосторонніх наукових контактів, поліпшувати пам’яткоохоронну галузь, а також допомагати якісній фаховій підготовці майбутніх спеціалістів-істориків.
Така співпраця обмеженому колективу науковців музею допомагає, за умов мізерного державного фінансування науки, не припиняти щорічні археологічні дослідження, що є конче важливим, оскільки з величезної площі фортеці археологічним розкопкам піддано лише трохи більше ніж три відсотки історичної території і більшість втаємничених сторінок її літопису ще чекають на свого допитливого дослідника. Постійне отримання нових достовірних археологічних джерел з історії фортеці є важливою умовою її глибокого вивчення і розуміння історичних процесів, що безперечно впливали на розвиток цілого Причорноморського регіону.
Студенти ж мають змогу долучатися до досвіду роботи високоосвічених фахівців, залюблених у свою професію, які щиро діляться з ними своїми знаннями і майстерністю, допомагають опановувати практичні навички з методики організації та проведення археологічних розкопок. Показують їм як правильно не лише знімати крок за кроком тисячолітні нашарування, а й правдиво бачити та достовірно фіксувати найдрібніші сліди історії, навчаючи основним засадам майбутньої професії. А ще, чого не здатен навчити жоден підручник, розкривають захоплюючу чарівність наукового пошуку, рідкісний за своєю силою запал першовідкривача, що спонукає не зважати на втому і важку працю, загартовує терпіння і витривалість.
Так, цього року студенти працювали у східній частині фортеці, де досліджувалось кілька приміщень XIV ст., які загинули у вирі грізних подій і пожежі 1365 р.(фото 2-4), а також відкрили поховання першої половини IX ст. на могильнику, розташованому неподалік. Особливо цікавим було поховання дівчинки, яке виявило пильне око студента В.Яремчука. У потойбічне життя молоду красуню відправили вірогідно ошатно вбраною, про що свідчать вцілілі артефакти: дебела низка пастового намиста, два бронзові бубонці, що своїм малиновим передзвоном мусіли відганяти від неї нечисту силу, пряжечки та поясі та в косах тощо. Дно могильної ями було суцільно вкрито мілкою морською галько, за що дівчинку студенти одразу нарекли Галею. Але найцікавіше – вдалося зафіксувати, що середньовічний могильник розташувався на залишках занедбаного культурного шару античних часів, де вдалося зафіксувати ліпний горщик III ст. з уламками амфори, засипаними разом з кістками риби та вуглинками у його середину. Це, як пояснив студентам керівник розкопок, провідний науковий співробітник музею О. Джанов, у низці обмежених свідчень заснування фортеці в 212 р., є ще одним вагомим і переконливим аргументом. Отак, за мозаїкою розпорошених знахідок і дрібних уламків керамічного посуду, старанно зібраних, помитих і занесених до інвентарних описів, студенти вчилися читати і складати сторінки літопису стародавнього населення фортеці, намагалися збагнути сенс їх життєвих поривань і переваг, осмислити рівень ремісничого розвитку на кожному етапі та коло культурних і торговельних взаємовідносин.
До програми практики також входили оглядові і тематичні екскурсії по фортеці, до її портової частини, а також до бухти у с. Н.Світ, аби докладніше познайомитися з історією регіону, скласти уявлення про розмаїття історико-культурних і археологічних об’єктів (фото 9). А ще практика допомогла навчитись долати труднощі спартанського побуту археологічної експедиції: жити в наметах, готувати і харчуватися на 15 грн. добових, дотримуватись банальних, але дуже важливих санітарних норм і правил. Та найголовніше - толерантному і приязному ставленню до товаришів, згуртованій праці задля спільного результату. Адже археологія - наука колективна і відчуття взаємної підтримки в експедиції часто має вирішальне значення.
Завідувач музею О.М. Фарбей, що й сам у 1987 р. студентом історичного факультету університету починав знайомство з фортецею під час практики, подякував студентам-практикантам за сумлінну працю, за шанобливе ставлення до цієї унікальної історико-культурної пам’ятки. Він наголосив, що тепер вони стали маленькою, але важливою частинкою історії дослідження фортеці, так само як і фортеця стала короткою сторінкою їхньої професійної біографії та висловив, надію, що дні практики допомогли їм краще пізнати історію, себе та навколишній світ і назавжди лишиться їм у пам’яті (фото 13). Залік студенти складали в стінах легендарного консульського замку, а традиційна вже «посвята у археологи» проходила в «середньовічних» шатах та обладунках, що дійсно запам’ятається на довго!
Прощаючись з практикою, студенти вже мріють про наступне літо, коли вони закінчать усі навчальні плани другого курсу і уже як волонтери, у свій вільний час, знову зможуть лопатами, ножами та щіточками гортати дивовижні сторінки історії сивої фортеці. Так вже повелося, що багато вчорашніх першокурсників продовжують «товаришувати» з музеєм і надалі. А така корисна співпраця музею й університету, маємо надію, буде продовжуватись.


















Керівник практики, завідувачка Археологічного музею
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Л.Самойленко.







Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024