Новини

«Східний філософ» у стінах Інституту філології.
Міжнародна конференція, присвячена творчості Омара Хайяма

“Що знає пересічна людина про стародавню Персію? Перші асоціації – Хайям, Фірдоусі, Сааді. І це дуже приємно, що люди пізнають цю країну саме через поетичне слово”, - такими словами відкрив Форум, присвячений ушануванню пам’яті відомого іранського поета, мислителя, вченого-математика Омара Хайяма заступник директора Інституту філології проф. І. Бондаренко.
Головним ініціатором заходу стала кафедра Близького Сходу Інституту філології (зав.кафедри доц. Маленька Т.Ф.), зокрема викладач з Ірану доктор А. Мокаддам (Мешгедський університет ім. Фірдоусі). Форум підтримало Посольство Ісламської Республіки Іран та КНУ ім.Т.Шевченка. До речі, це не перший подібний захід, який проводиться кафедрою. Кілька місяців тому була організована Всеукраїнська персько-мовна конференція, присвячена творчості Гафеза Шіразі.
Ведуча культурно-наукового заходу, багаторазовий переможець олімпіад з перської мови, студентка 5 курсу Інституту філології Ірина Бобровник почала свій перськомовний виступ з декламування віршів Омара Хайяма. Вона наголосила, що попри багатовікове визнання геніальності цього письменника, досі багато науковців сумніваються у авторстві його віршів. Це пояснюється багатогранною натурою мислителя, який досяг великих успіхів у різних галузях науки – математиці, астрономії, філософії, літературі. Ще однією характерною рисою натури митця була тематика його поезії – тлінність людського тіла, невпевненість у настанні завтрашнього дня і як наслідок – гедоністична настанова брати все від життя сьогодні – яка, однак, не означала песимістичності поглядів Омара Хайяма. Навпаки, поет прославляв життя у всьому його розмаїтті. Студентка зазначила, що нинішня конференція спрямована на те, щоб українці дізналися більше про місце Омара Хайяма у світі.
Наступним взяв слово аташе з питань культури Посольства ІРІ в Україні пан М. Мехрайін. “Такого великого поета як Омар Хайям не можливо представити за одну зустріч. Тому в майбутньому у нас запланована ціла низка заходів, присвячених Хайяму, а також Гафезу та Фірдоусі”, – сказав пан Мехрайін і додав, що такі постаті як Хайям відкривають шлях до бездонного моря перської поезії.
Наступним етапом форуму стало нагородження переможців Всеукраїнської студентської олімпіади з перської мови, яка відбулася в Інституті філології 19 квітня. За підсумками конкурсу переможцями визнано Олесю Шепейко (КНЛУ), Ірину Філоненко (ІФ КНУ) та Ольга Гольголь (КНЛУ). Усі студенти отримали цінні призи.
Про спільну історію Ірану й Таджикистану розповів голова Ради таджицької діаспори в Україні Нурмухамед Холович Собіров. Пан Нурмухамед зачитав вірші Омара Хайяма перською та російською мовою. Вірші, разом із записом пісні мовою фарсі, створили неповторну атмосферу культури величної Персії.
Зав. кафедри Близького Сходу доц. Т. Маленька у своїй доповіді перською мовою зосередила увагу на перекладах і дослідженні творчості Омара Хайяма в Україні. Дослідниця висвітлила перекладацьку діяльність Агатангела Кримського – першого українського іраніста-літературознавця та історика. В архівах цього науковця нею було знайдено понад тисячу сторінок рукописів і машинописів, присвячених літературі Персії. Він переклав 50 рубаїв Омара Хайяма, 40 газелей Гафеза Шіразі, Рудакі, Джамі. Після Агатангела Кримського перекладацьку справу в цій царині продовжив учень сходознавця – Петро Лозієв, який у 20-х рр. XX ст. перекладав з оригіналу Омара Хайяма. З ім’ям ще одного видатного перекладача персько-таджицької поезії – Василем Мисиком – пов’язані найповніші переклади рубаїв О. Хайяма, поезії Гафеза, Сааді, Рудакі, виконані у новій перекладацькій манері. Вона зачитала кілька рубаїв мовою оригіналу та переклади В.Мисика, наголосивши на їх точності та художній цінності.
Цікаві фотослайди та пізнавальну доповідь про зведення гробниці Омара Хайяма в м. Нішапурі представив доктор Аляві Мокаддам. Гробниця знаходиться в парку, її стіни розписані віршами Омара Хайяма. Зводили усипальню 3 роки, споруда, збудована з бетону та заліза, має висоту 22 м. Цікава історія форми гробниці – намету, адже «хайям» з перської означає людину, яка виготовляє намети. Вигляд 10 частин гробниці, які особливим чином переплетені між собою, має певну математичну конфігурацію. Така особливість споруди пов’язана з математичним хистом Омара Хайяма. Крім того, через отвори у верхівці гробниці дуже добре проглядають небо та зірки, що зроблено також зумисне, адже перський поет був ще й чудовим астрономом.
Доповідь про місце Омара Хайяма у математичній науці виголосив викладач математики школи при Посольстві Ірану в Україні пан Мегді Хошнавісан “Чому Хайям обрав саме рубаї? – поставив він питання. - Їхня форма відповідала логічному складу розуму перського мислителя, де чітко виражені початок і висновок вірша”. У XVII-XVIII ст. Омар Хайям-математик був широко відомим в Італії та Росії. Він не поступався популярністю Ньютону, Паскалю, Декарту. Особливістю математичної науки Хайяма було використання літер замість чисел. Актуальним досі залишається «Трикутник Хайяма-Паскаля». Одним із найвагоміших внесків Хайяма у точні науки є його алгебраїчні трактати.
Серед інших доповідей на конференції прозвучали: "Омар Хайям та розвиток астрономії та літочислення" (пані Мар'ям Сасані, Іран), "Погляд на переклади рубаїв Омара Хайяма, здійснених Е. Фіцджеральдом" (Ірина Бобровник, студентка 1 курсу магістратури ІФ), "Місце Омара Хайяма в європейських дослідженнях" (Катерина Зінченко, студентка 1 курсу магістратури ІФ).
Подібні заходи дають можливість викладачам та студентам зануритися у світ іранської культури, філософії, поезії, продемонструвати практичні навики володіння перською мовою.





Анна Ращенко,
фото: Валерій Попов