Новини

 

“Якою вона є на картинах, такою була й у житті”

06.03.2012
2012-й в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка розпочався виставкою картин Народної художниці України, лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка Марфи Тимченко. В Україні цього року відзначається 90-річчя з дня народження цієї великої художниці.
Марфа Ксенофонтівна Тимченко за своє життя створила величезну кількість унікальних полотен. Кожна її робота висвітлює глибоко національну міфотворчість. Художньої освіти народна майстриня спочатку не мала. Разом з чоловіком, Іваном Степановичем Скицюком, вже після війни навчалася в училищі, відколи й почалося їхня сімейна творчість.
«Тато робив речі з дерева, а мама їх розписувала. Я любила приходити у їхню майстерню і спостерігати за творчим процесом, набираючись там життєвої енергії», – з усмішкою та сльозами на очах згадує Олена Скицюк, донька цих чудових майстрів. Зустріч із нею відбулася 3 березня 2012 року у Мистецькій залі Інституту філології. Олена Іванівна розповіла студентам та гостям Інституту про нелегке життя своєї матері, про її дитинство, навчання в Петриківці та подальшу велику творчу працю. Марфа Ксенофонтівна була й залишається натхненницею, першим і головним вчителем для своїх двох Оленок: доньки й онуки. Саме вони продовжують справу Марфи Тимченко, творять на полотні свої дива за допомогою чарівних пензлів з хутра кішечки, увіковічують світлу пам’ять про найвітальнішу, найдобрішу, наймудрішу з усіх людей на світі, свою Маму і Бабусю. Вона вчила їх писати мальовничу казку, в якій тільки радість і тепло, таємничість і замудреність, але разом з тим – свята простота.
Тисячі художніх робіт по всій Україні залишила після себе Марфа Ксенофонтівна. Понад 30 років народна художниця працювала на порцеляновому заводі, де виконувала як звичайний розпис на посуді, так і держзамовлення. Розвиток монументального мистецтва сприяв популярності розпису об’єктів великих розмірів. Щасливі у шлюбі Іван Скицюк та Марфа Тимченко розмалювали вручну дитячий будинок, створили три «Кімнати-скарбниці казок» у Білій Церкві. Одним з їхніх найграндіозніших проектів був розпис дитячого магазину «Казка» в центрі Києва. Про непересічний талант подружжя щодня нагадує десяток розписаних автобусних зупинок. Все це робилося заради єдиної мети – зберегти і передати любов до всього сущого.
Починаючи з побутового розпису, Марфа Тимченко вийшла на професійний рівень. Однак творча душа художниці продовжувала сумніватися в значущості своєї праці: «Мама завжди ставила собі питання: для чого я все це роблю, кому це потрібно?». Сьогодні, дивлячись на картини великої майстрині, відчуваєш потребу бачити в собі і ближньому тільки найкраще. Той сумнів, який відчуває митець, лише підтверджує Богом даний йому талант. Олена Іванівна відчуває матір як себе: «Мама була людиною, яку цікавило все. Не була байдужою до всіх і всього. Не гналася за нагородами. Все приходило поступово, природнім шляхом».
Основними сюжетами творчості художниці є природа у найрізноманітніших її проявах. Вона не копіює природу, а заново творить її з чистоджерельною народною поетикою та самобутньою міфотворчістю. Багато картин написані Марфою Тимченко за сюжетами творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, національних казок та власними життєвими.
Петриківська техніка – це ювелірна робота, бо вона твориться пензликами з хутра кішки, що дає найкращий ефект від найтоншого до найтовщого мазка. Картини Марфи Тимченко вишукані та витончені. «Вони барвисті, сонячні, вітальні, бо художниця виплескувала все, що наповнювало її душу, на полотно. Якою вона є на картинах, такою була й у житті», – згадує завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська, якій пощастило бути знайомою з великою народною майстринею.
Уважному глядачеві в картинах Марфи Тимченко легко помітити особливу колористику, відчути духовність, перейнятися вітаїзмом, щоб віднайти себе справжнього.
Поспішайте відвідати виставку картин народної художниці України в Інституті філології.



Олександра Борейчук,
Інституту філології
Центр фольклору та етнографії






Прес-центр
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024