Новини

 

«Рубцем на серці ліг Афганістан...»

29.02.2012
15 лютого 1989 рік – день, коли останній радянський солдат покинув територію Афганістану. У цю знаменну дату ми віддаємо шану тим солдатам і офіцерам, які з честю та гідністю виконували свій військовий обов‘язок. Традиційно, цього дня в Україні відзначають 23-ю річницю виведення військ з Афганістану.

З 1979 до 1989 року близько 150 тисяч українців пройшли через горнило «афганської війни». Близько 3 тис. українців не повернулися з Афганістану, 72 людини вважаються зниклими безвісти або потрапили в полон. Отримали поранення більше ніж 8 тисяч українців, з них 4687 повернулися в рідні домівки інвалідами.

24 лютого 2012 року в Києві на території майбутнього храмового комплексу «Всім Святим воїнам» (Парк «Перемоги» вул. генерала Жмаченко) відбулося урочисте відкриття пам'ятника полеглим в Афганістані воїнам-киянам. У заході брали участь ветерани і учасники війни, воїни-інтернаціоналісти, представники організації ветеранів війни, Київського і районних відділів союзу ветеранів Афганістану, курсанти Військового інституту КНУ імені Тараса Григоровича Шевченка. Захід супроводжувався урочистим обрядом освячення пам'ятника Архієпископом Львівським і Галицьким Августином.

Афганська війна жорстоко зачепила усіх учасників, особливо їх сім’ї. Це незагоєна рана, невідступний біль... Куди б не закидала доля наших земляків, яким довелося брати участь у бойових діях та миротворчих операціях, вони завжди чесно й сумлінно виконували військову присягу. За хоробрість, високий професіоналізм, надійність і благородство вони заслужили щиру подяку багатьох народів та примножили авторитет України як країни–миротворця.



\'\'






«Афганістан - ти край війни і крові,

тих молодих завзятих юнаків,

в котрих у грудях полум’я любові,

горить допоки дух їх не дотлів.

Афганістан – проклятий ти батьками,

всіх тих синів, котрих ти вербував.

Бо їх серця скривавлені ножами,

у кожну мить, як воїн помирав.

Афганістан – твоя війна це сльози,

братів, сестер і ледь живих батьків,

жахлива спека і страшні морози,

навіки в пам’яті відважних юнаків.

Пройшли роки, війну ж ту не забути,

бо кожен воїн, що вернувсь живим

згадає тих кого не повернути

бо й вірний друг там згинув молодим.»

Юлія Пампуха







Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024