Новини

Феєрія мандрів або мовна практика в Польщі




Краківська кава, костели, середньовічні замки
та спілкування з поляками… Вакація в Польщі – найкращий
спосіб поєднати приємне з корисним…
Початок зимових канікул - ще не привід розслаблятись, тим паче молоді. Це найкращий час продовжити процес самоосвіти, а точніше застосувати свої здобуті в університеті або поза ним знання на практиці. Насамперед це стосується вивчення іноземних мов. Будь-яка країна світу особливо на час зимового відпочинку відкриває свої кордони для туристів, які прагнуть якнайглибше зануритись в культуру та повсякденне життя іншої нації. Отож, ми, студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка історичного факультету та інституту журналістики не стали робити виключень для себе і вирішили заради мовної практики відвідати новорічну та Різдвяну Польщу та побачити на власні очі її спосіб життя. Організатором подорожі та безпосередньо керівником нашої супер команди є викладач польської мови Марія Андріївна Каламаж КНУ ім. Т. Шевченка.
Ефект від такої мовної практики неймовірний. Приблизно на 10 днів нам довелося забути про рідну мову і звертатися до неї лише у розмові зі своїми товаришами. Але хотілося б відзначити, а, може, трохи і похвалитися, що тут наші студенти не осоромилися. Хоча кожен з нас вивчає польську різний за тривалістю час, адже в групі були представники різних курсів – від першого до п’ятого, все ж нам вдалося подолати мовний бар’єр і тим самим комфортно почуватися в іноземному середовищі.Ми спілкувалися польською не лише в кав’ярнях, касах вокзалів, з персоналом музеїв, від яких, до речі, отримали схвальні відгуки щодо нашого володіння мовою, просто на вулиці з перехожими. Маючи нагоду замовляти собі російськомовних екскурсоводів, ми, керуючись практичними переконаннями, слухали екскурсіївиключно польською (у Велічці (соляній копальні), Вавелі і т. д.). Мовна практика як не як!!!)))
Враження від країни неймовірні. По-перше, в сфері харчування приємно вразила цінова політика. По-друге, - культура поляків. Я маю на увазі саме чистоту. Охайні вулиці, вражаюча архітектура старого міста, що стосується насамперед Кракова, викликають справжнє захоплення. Хотілося б згадати і про приязність місцевого населення, а головне, щоб там не казали, про толерантне ставлення до іноземців. В межах чужої держави відчуваєш себе спокійніше і комфортніше, знаючи, що тобі готові прийти на допомогу у будь-якому разі. Так, за допомогою перехожих у Кракові ми знайшли головний корпус Ягелонського університету (хоча на кожному кроці можна побачити вказівники, тому заблукати важко). Ми приємно здивувалися пропозиції працівників освітнього закладу влаштувати для нас невелику екскурсію всередині.
Щодо перетину кордону, то проблем при його проходженні у нашої групи не виникли. Все відбувається дуже швидко за відсутності, звичайно, великої черги і без бажань створити собі проблему власноруч.)))
Взагалі для того, щоб описати свої враження у повній мірі, необхідно викласти цілу щоденну хроніку, бо велич Татрів, затишок засніженого міста Закопане та вечірня романтика Кракова ніколи нікого не залишать байдужими та розчарованими. Польща назавжди заполонить серце кожного та вже навряд чи відпустить від себе.
Хотілося б подякувати Генеральному Консулу Польщі в Украіні м. Київ Рафалу Вольському за відмінну організацію роботи установи та сприяння у оформленні візи для нашої туристичної групи. Також бажаємо висловити велику подяку Віктору Федоровичу Колеснику, декану історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, за дозвіл передчасно скласти залікову сесію, що було дуже важливим для нашої подорожі.
***
Спадає на місто тінь ночі,
Ось тут і почнуться дива,
Тобі, чи то хочеш, не хочеш,
Їх Краків сповна розкрива.
Заллють ліхтарі своїм світлом
Всі вулиці, парки, мости,
Повиснуть над нами намистом
Зірки, щоб до Вісли вести.
Дорогою зайдеш в кав’ярню,
Зігрієшся кави теплом,
Збагнеш, що ви зовсім не марно
Долали кордони разом.
Бо місто ніколи не спить,
Тебе воно запам’ятає,
І навіть тепер кожну мить
Серця наші Краків торкає…)

Автор студентка другого курсу, історичного факультету
Берестовська Юлія
____________________________________________________________

На канікули до Польщі

Вивчити іноземну мову на високому рівні не просто. Вивчити мову і відчувати усі її тонкощі набагато складніше. Часом неможливо. Як показує практика, найліпший метод – повне занурення в те середовище, в якому мова побутує у всіх сферах життя. Власне в цьому вдалося переконатися і мені, адже завдяки іноземному лекторові Марії Андріївні Каламаж і керівництву університету я змогла нарешті поїхати до Польщі, аби там повною мірою насолодитися польською мовою. Ця поїздка, яка у часі співпала із новорічними святами, допомогла усвідомити, що не дарма три роки свого життя я присвятила вивченню уже рідної для себе польської мови.
Зізнаюся, спочатку було страшно. Більше того, я думала, що ніхто з поляків, для яких польська мова є рідною, мене не зрозумію. Зазираючи в минуле, стає смішно від однієї такої думки, але тоді було не до жартів. Але, на щастя, все склалося вдало. Гостинна атмосфера святкової Польщі у поєднанні з підтримкою колег-студентів з історичного факультету допомогли зрозуміти, що боятися не варто і врешті-решт це все-таки невід’ємна частина навчального процесу.
Перетнувши кордон і опинившись у вимірі, де самі лише поляки, ми зразу ж почали відкривати для себе Польщу таку, як вона є. Справжню, на власні очі. Ми помічали навіть такі дрібнички, як невеличкі смітнички біля кожного сидіння в електропоїздах. Ми опинилися у світі, де зображення Івана Павла ІІ можна побачити частіше, ніж зупинку громадського транспорту. Давні міста такі, як Перемишль або Краків зачаровували неповторною архітектурою, незіпсованою сучасними скляними новобудовами, що наче гриби після дощу в Києві чи деінде в Україні.
Після цієї поїздки я маю повне право говорити, що я дійсно знаю польську мову. Всюди, де б ми не були, які б екскурсії не відвідували, я розуміла, що відбувається навколо мене, про що говорять поруч. Наче премія Оскар для голівудської кінозірки, так і мені незрівнянне щастя приносили компліменти поляків на рахунок мого знання мови. Це саме те, що надихає і мотивує мене удосконалювати свої мовні навички,аби в майбутньому повернутися до Польщі ще раз.
В такі моменти постає думка, як же все-таки добре, що студенти в нашому університеті можуть самі обирати собі іноземну мову для вивчення, що є такі люди, як пані Каламаж, В.В. Різун, директор Інституту журналістики, його заступники, які стоять за впровадженням подібних навчальних експериментів, що безперечно можна вважати вдалими. Подібні заходи сприяють не лише розвитку вищого навчального закладу, а й удосконаленню студентів шляхом культурного обміну і я дуже рада, що стала його частиною.

Катерина Сорокопуд


____________________________________________________________


Зимова мовна практика
студентів історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка в Польщі

Протягом двох років вивчення польської мови з нашим викладачем Марією Каламаж ми зрозуміли всю багатогранність і неповторність польської культури. Наші заняття проходили не в сухому вивченні граматики та лексики, а в поглибленому ознайомленні з національними традиціями, звичаями, побутом Польщі. І ми з нетерпінням чекали нагоди оживити сторінки із підручника польської мови.
Надзвичайно складно передати усі наші враження від різдвяної та новорічної Польщі з її феєрично-казковим настроєм та блиском святкових ялинок. Перетнувши кордон, усі відчули близькість і гостинність польського краю. В прикордонному місті, Перемишлі, наша група змогла повною мірою оцінити мелодійність справжньої розмовної польської мови. Варто згадати і про чарівний ансамбль архітектурних споруд який не може залишити байдужим.
Наступною нашою зупинкою стала давня культурна столиця польської нації – Краків. В цьому місці ми відчули всю польськість в поєднанні з європейською традицією людського гуманізму. Високо розвинена туристична інфраструктура допомагає гостям з різних країн світу в знайомстві з польськими культурними надбаннями. Також в повітрі витає спортивний дух Чемпіонату Європи з футболу, який спільно будуть приймати Україна та Польща.
Як українські, так і польські студенти, зокрема Ягелонського університету, активно беруть участь у волонтерському русі і демонструють до інших народів гостинність та ввічливість.
По приїзді до курортного містечка Маве Чіхе, де ми провели наступні десять днів незабутнього відпочинку в теплій родинній атмосфері, уміла господиня пригощала нашу групу традиційними польськими стравами, більшість з яких, на наше здивування, були схожими до українських.
Нас вразив неперевершений краєвид польських Татрів. Ми декілька разів організовували туристичні прогулянки гірською місцевістю. Тут ми вдосконалювали нашу польську мову з представниками місцевого населення даного регіону – гуралами. Їхня мова вирізнялася особливими діалектами. І це стало ще одним нашим надбанням у зимовій мовній практиці.
Особливо варто виділити традиційне святкування Нового Року. На святі ми мали можливість поспілкуватися з представниками польського народу різних регіонів. Ми слухали польську народну музику, куштували національні страви і брали участь у різний новорічних конкурсах. Новорічна ніч залишила нам чудові враження.
Останні декілька днів нашої практики ми провели на екскурсіях. Від’їжджаючи, ми відчували певну ностальгію за тими місцями і людьми, які гостинно нас зустріли і прийняли у своїй батьківщині.
Особливу вдячність ми висловлюємо деканату та декану історичного факультету Колеснику Вікторові Федоровичу. Окремо вдячність виражаємо Рафалу Вольському, консулу Республіки Польща в Україні. І звичайно величезна подяка людині без якої ця поїздка не відбулася б - Марії Каламаж.


Студенти ІІІ курсу Історичного факультету
Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
Іваницький Володимир
Кватира Андрій
Коваль Олександр