Новини

 

Звіт про форум "Політологія - XXІ cтоліття"

08.12.2011


У листопаді в МДУ імені М.В. Ломоносова на базі факультету політології пройшов науково-освітній форум "Політологія - XXІ століття: традиції вітчизняної політичної науки й сучасність" з міжнародною участю.
Три роки тому в університеті з'явився новий факультет - факультет політології. Прийняте Вченою радою МДУ рішення, як підкреслює Ректор Московського університету академік Віктор Антонович Садовничий, є результатом великої підготовчої роботи, проведеної університетськими вченими протягом майже двадцяти років із часу введення курсу сучасної політології в системі вищої школи країни. У певному сенсі це відтворення, відновлення традиції викладання політичних наук у Московському університеті. Вже в проекті організації університету, що М.В. Ломоносов передав І.І. Шувалову для твердження імператрицею Єлизаветою Петрівною, значилася - серед перших десяти кафедр - кафедра політики. А з 1804 року по 1835 рік у Московському університеті працював факультет моральних і політичних наук, де навчалися студенти, багато хто з яких прославилися як на поприщі державної служби, так і на ниві суспільної діяльності.
Як зазначає В.А. Садовничий, «розвиваючи політологію, ми повинні опиратися як на сформовані історичні традиції, так і враховувати сучасний досвід викладання політичних наук у класичних університетах світу, оскільки політологія - одна із таких наукових дисциплін соціально-гуманітарного циклу, що найдинамічніше розвивається» і «особливо важливо для нас - представників класичного університету - витримувати фундаментальний характер підготовки майбутніх спеціалістів, додержуватися академічних традицій освіти».
Декан факультету політології МДУ професор А. Ю. Шутов стверджує, що прийняте 29 серпня 2008 року рішення Вченої ради МДУ дало новий імпульс розвитку політичних наук в університеті, і є передумовою формування нових наукових шкіл - основи університетського утворення. Настільки міцні позиції окремого факультету дали можливість відразу ж розгорнути досить активну діяльність у напрямку свого розвитку. Так, про визнання факультету професійним співтовариством свідчить досягнення довгострокових домовленостей з рядом закордонних партнерів (Німеччина, Китай, Польща, Естонія тощо), регулярні візити таких знаних гостей, як Девід Кемерон, Прем'єр-Міністр Великобританії, Хіларі Клінтон, Державний секретар Сполучених Штатів, Ганс Кехлер, президент Міжнародної організації за прогрес, Ян Трущинскі, Гендиректор ГУ Еврокомісії по культурі, Сонг Ен Гіл, Мер міста Інчхон (Республіка Корея), Девід Костеланчик, Представник Посольства США в Росії, Євгеній Примаков, екс-президент Торгово-промислової палати РФ, Костянтин Косачов, Голова комітету ДД по міжнародних справах, Володимир Чуров, Голова ЦВК Російської Федерації, Михайло Горбачов, Перший Президент Радянського Союзу, Георгій Полтавченко, Повноважний представник Президента РФ у ЦФО, Сергій Кара-Мурза, відомий соціальний мислитель, автор бестселера "Маніпуляція свідомістю".
Факультет, очевидно, прагне сполучити традиційну для МДУ фундаментальну глибину підготовки студентів з орієнтацією на практику. Так, серед професорів факультету значиться депутат Держдуми Сергій Марков, а глава РЗД (Російські залізні дороги) Володимир Якунін прийняв запрошення очолити створену кафедру державної політики факультету політології. А в листопаді 2011 р. політичні психологи факультету опублікували нашуміле в російських ЗМІ дослідження підтримки В.В. Путіна російським електоратом.
Декан факультету політології МДУ резюмує, що "ми підійшли до того рубежу, коли необхідна готовність нашої політологічної корпорації працювати на сучасній, прийнятій у світовій практиці організаційній основі, якою є університетські факультети й департаменти. У цьому ж напрямку ми орієнтуємо розроблений власний університетський стандарт з політології для студентів нашого факультету".
Сучасна політична наука - це багато в чому інтегративна дисципліна, що акумулює новітні досягнення світової соціальної й гуманітарної думки. Разом з тим політологія має свій власний предмет, що не зводиться до предметних сфер інших наук, у лоні яких, у силу історичних і політичних причин, вона розвивалася. У цьому зв'язку можна по-новому осмислити колишні трактування предметного поля сучасної політології, теоретико-методологічні підходи до вивчення сучасної політики, політичних процесів різного масштабу й складності. Одним з кроків у даному напрямку став науковий форум "Політологія - XXІ cтоліття: традиції вітчизняної політичної науки й сучасність".
Дводенний форум був організований Факультетом політології МДУ імені М. В. Ломоносова при участі Ради з політології Учбово-методичного об'єднання по класичній університетській освіті й Національної колегії політологів-викладачів. Оргкомітет форуму очолив ректор Московського університету, віце-президент РАН, академік В. А. Садовничий. Головною особливістю заходу став пошук спільних рішень ряду проблем, з якими зіштовхнулося професійне співтовариство політологів у ході змін у російській освітній системі.
Форум відкрив заступник голови Оргкомітету, декан факультету політології МДУ професор А. Ю. Шутов, котрий підкреслив, що форум "Політологія - XXІ століття" не тільки постійно діюча площадка, покликана піднімати актуальні й дискусійні питання політичної науки, але й місце для обговорення питань викладання політології. На ньому, зокрема, презентуються розроблені провідними експертами освітні стандарти для політологів, а також відбувається обмін думками учасників політологічного співтовариства.
Голова Всеросійських педагогічних зборів В. Н. Іванова в привітальному слові відзначила важливість взаємодії академічної корпорації зі школами, і в цьому на факультеті політології МДУ накопичений успішний досвід. У ході пленарного засідання з доповідями виступили почесний професор факультету політології МДУ, голова наукової ради з політології РАН Ф. М. Бурлацький, директор Інституту філософії РАН академік А. А. Гусейнов, директор Інституту етнології й антропології РАН академік В. А. Тішков, депутат Державної думи Російської Федерації, заступник голови Комітета Державної думи по охороні здоров’я, академік РАМН С. І. Колєсніков, заступник проректора МДУ, виконавчий директор Асоціації класичних університетів Росії Є. В. Караваєва.
Остання доповіла присутнім інформацію щодо деяких освітніх нововведень. На даний момент в Росії вже 38 вузів отримали право працювати на основі самостійно установлених освітніх стандартів (29 національних дослідницьких університетів, 7 федеральних університети, і 2 - МДУ и СПбДУ згідно Федерального Закону "Про МДУ и СПбДУ"). Московський і Санкт-Петербургський державні університети можуть видавати своїм випускникам дипломи власного зразка з гербовою печаткою РФ. Федеральний державний освітній стандарт (ФДОС) відрізняється від державних стандартів першого і другого покоління тим, що не стільки встановлює вимоги до змісту освітньої програми, скільки до її структури (циклів, розділів, загальної трудомісткості – для бакалавра 240 залікових одиниць, для магістра 120 залікових одиниць, де 1 залікова одиниця дорівнює 36 академічним година, тобто це 1 кредит), результатів освоєння (компетенцій: загальнокультурних та професійних) та умов реалізації (кадровим, фінансовим, матеріально-технічним, навчально-методичним і інформаційним), а також залишає великі свободи вузам в рамках реалізації варіативної частини програми (50% для програм бакалавріату і 70% відсотків для програм магістратури). В ці так звані вільні університетські відсотки, згідно постанови уряду РФ «Про нове Типове положення про освітню установу вищої професійної освіти (вищий навчальний заклад)», потрібно закладати побажання створеного Союзу роботодавців з політології, тобто враховувати вимоги ринку праці. Але, як вподальшому підкреслила Є. В. Караваєва, даний Союз функціонує скоріш формально, а тому й надалі роботодавці висувають претензії університетам, що випускників доводиться доучувати й переучувати за власний кошт. Всі ФДОСти за напрямками підготовки бакалавр, спеціаліст, магістр можна знайти на офіційному сайті Міністерства освіти і науки РФ mon.gov.ru, приблизні освітні програми для бакалавріата, магістратури, підготовки спеціалісті (рекомендовані) в на сайті КС УМО www.fgosvpo.ru. Також заступник проректора МДУ зазначила, що в Російській Федерації атестуватиметься аспірантура: є проект наказу Міністерства науки й освіти РФ, де основна професійна освітня програма післявузівської професійної освіти для тих хто навчається в аспірантурі складається з двох частин загальним обсягом 210 залікових одиниць (30 залікових одиниць - освітня компонента, і 180 залікових одиниць - дослідницька компонента, де 1 залікова одиниця дорівнює 36 академічним годинам, тобто 1 кредит). Розглядаються можливості щодо зменшення одночасного членства докторів наук в декількох спеціалізованих вчених радах (на сьогодні в Російській Федерації дозволено членство одразу в 6-ти радах). На рівні ректорату узгоджено ідею, що оцінки в диплом за навчальні дисципліни будуть іти за зрізом остаточних знань на старших курсах за результатами тестування. Звернула увагу присутніх Є. В. Караваєва й на те, що є ряд проблем нормативно правового характеру, зокрема не введені в дію ряд нормативних документів, необхідних для прийому на ФДОС.
Після закінчення пленарного засідання відбулася презентація книги В. А. Тішкова і Ю. П. Шабаєва "Eтнополітологія. Політичні функції етнічності", що вийшла в Серії "Бібліотека факультету політології МДУ" Видавництва Московського Університету.
Робота Форуму продовжилася на секціях, присвячених питанням предметного поля політичної науки, теорії й методології політичних досліджень, політичному процесу в Росії, актуальним проблемам дослідження й викладання історії політики й політичних учень, міжнародних відносин і світової політики, політичним професіям на ринку праці. На круглому столі "Нові форми політичної комунікації" відбулося обговорення впливу нових медіа на розвиток політичної системи, до участі в якому були запрошені представники академічного співтовариства, органів державної влади й, завдяки новим комунікаційним технологіям, представники блогосфери Великобританії. Також у рамках першого дня роботи форуму відбувся науковий семінар "Математичні методи в політичній науці" професора А. С. Ахременка, котрий очолює Лабораторію математичних методів политичного аналізу і прогнозування Факультету політології МДУ.
Другий день форуму відкрила Молодіжна секція "Політологічна освіта в сучасній Росії: проблеми й потенціал розвитку". Увага учасників секції була закцентована на питаннях освіти й працевлаштування політологів у регіонах: як з'ясувалося в ході дискусії, викладачі політичної науки в різних кінцях країни стикаються із загальними труднощами. У їхньому числі викривлене розуміння предмета й специфіки діяльності політолога в суспільстві, особливості взаємодії з регіональною владою, брак комунікації усередині професійного співтовариства. Рішенням останньої проблеми й повинен стати науково-освітній форум "Політологія - XXІ століття".
Завершувало форум спільне засідання Ради з політології Учбово-методичного об'єднання (УМО) по класичній університетській освіті й Національної колегії політологів-викладачів, у ході якого пройшло обговорення Університетського освітнього стандарту з політології.
Головуючий на засіданні декан факультету політології МДУ проф. А. Ю. Шутов і його заступник по учбово-методичному об'єднанню доцент І. А. Чіхарєв представили професійному співтовариству університетський освітній стандарт (УОС) МДУ з політології, що самостійно розроблений Московським університетом відповідно до Федерального закону від 10.11.2009 р. про особливий статус МДУ й СПбДУ.
Зміст, механізми реалізації й спектр дисциплін університетського стандарту істотно відрізняються від Федерального державного освітнього стандарту (ФДОС) з політології, що також був розроблений Радою з політології УМО по класичній університетській освіті. Компетенції, якими буде володіти політолог, котрий пройшов навчання в Московському університеті, легко вимірювані, а, отже, контрольовані. У рамках університетського стандарту вдвічі збільшений час на мовну підготовку студентів, зокрема 4 залікові одиниці повинні бути прочитані й складені іноземною мовою, що природно для визнаних у світі вищих навчальних закладів й забезпечує випускникам-політологам конкурентні переваги на ринку праці. Крім того, стандарт включає розширений набір компетенцій, особлива увага приділяється фундаментальній загальнонауковій підготовці і природничим наукам. Першорядна увага приділяється можливостям працевлаштування випускників: на практику бакалаврів у профільних установах і організаціях приділяється один семестр (півроку). А якщо бакалавр побажає вчитися далі, то його випускні іспити можуть бути зараховані як вступні в магістратуру - таким чином, буде реалізована програма інтегрованої підготовки.
Професорсько-викладацьким складом факультету розроблені наступні профілі підготовки бакалаврів на факультеті політології МДУ:
Історія й теорія політики, методологія політичної науки, політичний аналіз і прогнозування.
Історія соціально-політичних навчань, політична філософія, політична текстологія.
Російська політика.
Соціологія й психологія політики, політична конфліктологія.
Порівняльна політологія.
Державна політика й управління.
Міжнародні відносини, світова політика й політична глобалістика.
Політичний менеджмент, зв'язки з громадськістю й взаємодія з органами державної влади (Government Relatіons).
Економічна політика.
Політична регіоналістика й етнополітологія.
Політична журналістика й політичні комунікації.
Політика й право, виборчі системи й виборчий процес.
Ряд профілів є унікальними у зв'язку з тим, що їхні аналоги не представлені у ФДОС по напрямку "Політологія". Тому одержати профілізацію в області методології політичної науки, політичної філософії, політичної текстології, політичної глобалистики, зв'язків із громадськістю й взаємодії з органами державної влади, економічної політики, виборчих систем і виборчих процесів, політики й права можна буде тільки вступивши на факультет політології МДУ. В цьому контексті, варто також зазначити, що в Росії 11 березня 2011 року вийшло Розпорядження уряду № 345-р, яке встановлює перелік вузів, яким надано право проводити додаткові іспити профільної спрямованості.
Факультет політології МДУ активно розробляє освітні програми по підготовці магістрів в області політичних наук. У зв'язку з переходом на дворівневу систему вищого освіти факультет здійснює набір випускників ВУЗів (бакалаврів і фахівців) на освітні програми магістратури за чотирьма профілями:
Науково-дослідний профіль
1. Теорія політики й методологія політичної науки. 2. Історія соціально-політичних вчень і політична текстологія. 3. Сучасна російська політика (Росієзнавство). 4. Політична філософія. 5. Соціологія й психологія політики. 6. Політична аналітика й експертиза.
Політико-комунікативний профіль
1. Політичні комунікації й зв'язки із громадськістю. 2. Міжнародні політичні комунікації. 3. Взаємодія з органами державної влади (GR). 4. Політична журналістика. 5. Лідерство в соціальній і політичній сферах.
Політико-управлінський профіль
1. Федералізм і етнополітика. 2. Політика й право. 3. Інноваційна політика. 4. Виборчі системи й виборчий процес. 5. Економічна політика сучасних держав. 6. Енергетична й екологічна політика. 7. Управління політичними конфліктами й кризами. 8. Державна політика в галузі охорони здоров'я. 9. Державна політика в галузі спорту.
Міжнародно-політичний профіль
1. Політична глобалістика. 2. Зовнішня політика й міжнародні відносини.
Навколо університетського стандарту розгорнулася жвава дискусія. Так, відповідаючи на запитання про те, чи не є інтегрована підготовка примусовим орієнтуванням бакалаврів на магістерський ступінь, що суперечило б Болонской ідеї академічної мобільності й варіативності, проф. А. Ю. Шутов відзначив, що Московський університет як класичний університет - це особливий науково-освітній комплекс, здатний дати студентові багато унікальних знань, які важко почерпнути в інших вузах. Факультет прагне використовувати цей потенціал, даючи трудомістку, але глибоку фундаментальну освіту, якою завжди відрізняються випускники МДУ. У такому ж руслі він відповів і на питання про те, як будуть у варіативну частину стандарту включатися дисципліни за вибором студентів, завершивши свої пояснення з цього приводу тезою, що «ми не будемо зловживати свободою», і допоможем своїм студентам обрати потрібні для них дисципліни. Крім того, широта базової освіти бакалавра - це не звуження, а, навпаки, розширення його можливостей подальшого вибору своєї освітньої траекторії, оскільки з цією базою бакалавр політології здатен легко перемінити свій профіль на ряд суміжних затребуваних напрямків.
Такий освітній стандарт найбільше відповідає умовам, традиціям і конкурентним перевагам класичних університетів, хоча його важко застосовувати вузам, які готують фахівців у прикладних галузях, підкреслив професор А. Ю. Шутов. .

Олег Батрименко, доцент,заступник завідувача кафедри політології

Прес-центр
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024