Новини

 

100-річчю з дня народження індійського поета Аг’єя

27.10.2011
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка вкотре виправдав свій статус міжнародного культурного осередку України. Шануючи традиції інших країн, викладачі та студенти інституту періодично влаштовують святкові заходи, присвячені ювілеям видатних письменників зарубіжжя. Особливо невимушеним і творчим форматом такого святкування є літературні вечори. Один із таких культурних заходів відбувся 25 жовтня у мистецькій залі Інституту філології. Центр мови та літератури організував поетичний вечір з нагоди 100-річчя відомого індійського поета XX століття – Аг’єя.
Програма літературного вечора була дуже насиченою. Захід розпочався традиційним українським привітанням – народною піснею, яку виконали солістки народного ансамблю української музики «Роксоланія». Зі слів завідувача індійського центру Юрія Ботвінкіна, такий музичний початок свята є невипадковим, адже в Індії традиційно щовечора лунає священна мантра.
Почесним гостем заходу став індійський посол в Україні – Раджів К.Чандр. Пан посол висловив свою вдячність за запрошення на святкування, сказав про важливе значення творчості Аг’єя для його батьківщини і запевнив у міцності дружніх відносин між Індією та Україною.
Про особливості творчості Аг’єя розповів носій мови з Індії, викладач кафедри мови та літератури гінді Санджай Раджанс. Зокрема, пан Санджай наголосив наамбівалентності філософського підґрунтя мистецького світогляду Аг’єя – з одного боку, на поета вплинув екзистенціалізм Жана Сартра та Альберта Камю, з іншого – в основі мистецьких поглядів письменника лежав давній принцип індуїзму – божественності людини. Аг’єй, на відміну від французьких філософів, не шукав втечі від соціуму. Навпаки – герой його поезій знаходив свободу для душі лише в гармонії з іншими людьми. Основне поняття у філософії творчості Аг’єя – «єднання»: єднання душі з тілом, особистості з народом, Людини зі Всесвітом. «Він не вважав себе «островом». Всі люди були для нього жителями однієї ріки», – сказав пан Санджай, підкреслюючи гуманістичність поглядів Аг’єя.
Для створення максимально етнічної атмосфери літературного вечора учасниця групи індійського танцю «Накшатра» виконала чаруючий танець. А студенти кафедри продекламували вірші Аг’єя двома мовами – гінді та українською. Виступи супроводжувала медитативна мелодія, яка, поєднуючись із трансцендентним звучаннямвіршів, створювала містичну атмосферу вечора.
«Жоден містик не залишається поза коханням», – сказав ведучий літературного вечора про Аг’єя і таким чином запросив до виконання пісні про кохання гостя з індійського посольства пана Сураджа. Приємний спів і романтична мелодія спонукали всіх гостей зануритися у світ почуття індійської поезії.
Оскільки однією із провідних тем віршів індійського письменника є гармонія матеріального та духовного, у творчу атмосферу вечора органічно влився виступ студента кафедри, який займається йогою. Він продемонстрував, наскільки вміло індуси приборкують тіло волею душі під час традиційних занять з йоги.
Взяти участь у літературному вечорі згодилися і студенти Київського національного лінгвістичного університету – співачка Анаїд та новостворений етно-гурт дівчат, які виконали національну російську піню.
Медитативна індійська музика, вишуканий танець, романтичні пісні та душевно продекламовані вірші – все це сугестувало мрійливий настрій, дозволило разом з індійським поетом поринути в інший вимір буття – де одиниця з’єднується з космосом, одна мить вміщує у собі цілий світ, а людина наближається у своїх пориваннях до божественного єства.














Ращенко Анна, прес-центр Інституту філології
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024