Новини

 

МІЖНАРОДНА ШКОЛА УКРАЇНІСТИКИ : ВІКНО У СВІТ

27.09.2011
У липні цього року відбулась чергова Літня сесія Міжнародної школи україністики НАН України, і я мала приємність зустрітися та познайомитись з її іноземними учасниками. Було надзвичайно цікаво дізнатися про вивчення української мови іноземними студентами. Оскільки, я є іноземним викладачем мене цікавила не лише методика, а й сама можливість провадити в Україні такого типу навчально-наукову діяльність.
Міжнародна школа україністики як новий науковий центр Національної академії наук України була створена у 1990 р. з ініціативи Республіканської асоціації українознавців та багатьох наукових і культурних інституцій в Україні й за її межами. У 1999 р. її очолив уже відомий на той час полоніст, доктор філологічних наук, професор Ростислав Петрович Радишевський, який надав діяльності МШУ нового спрямування, спираючись на досвід своїх попередників, але й враховуючі нові умови і виклики часу.
Ростислав Радишевський не просто керівник, а великий натхненник цієї державницької справи. Завдяки його організаторським талантам, ініціативі та не байдужості, можливо ця установа існує і сьогодні. Професор співпрацює з багатьма іноземними вузами, що допомагає налагодженню різноманітних іноземних зв’язків. Окрему сторінку його роботи складає видавнича діяльність.
У 2005–2007 рр. було запроваджено видання серії посібників під назвою «Українське дієслово», яка мала сприяти іноземним слухачам та викладачам за межами України в опануванні української мови, а також бути засобом полегшення викладання української мови в іноземній аудиторії. Під керівництвом проф. Ростислава Радишевського колектив Школи спільними зусиллями підготував п’ять видань посібника ― іспанською, італійською, польською, російською та англійською мовами. На черзі видання для носіїв інших мов.
За час, що минув, Міжнародна школа україністики накопичила досвід залучення громадян інших країн до знайомства з Україною з опануванням української мови, поглибленням знань з української історії, літератури, культури у формі проведення літніх сесій для широкого кола слухачів.
Основні форми навчання ― короткострокові інтенсивні курси, спрямовані на підвищення рівня володіння українською мовою та ознайомлення із широким спектром українознавчих студій: історії, літератури, мистецтвознавства, народознавства, філософії, релігієзнавства, політології, економіки, соціології та інших дисциплін з урахуванням потреб слухачів.
Надзвичайно плідною для Школи є багаторічна співпраця з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. За особистої багаторічної підтримки ректора, професора Леоніда Васильовича Губерського навчання проходить на базі цього вишу. Усіляко сприяють нашій спільній діяльності також колектив та директор Інституту післядипломної освіти КНУ Валерій Миколайович Пересєкін. Приємно, що наші ініціативи завжди позитивно сприймаються і успішно реалізовуються.
Школу щорічно відвідують до 40 слухачів із різних країн світу: Італії, Хорватії, Росії, Чехії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Німеччини, Австрії, Франції, Казахстану, Вірменії, Грузії, США.
Сформована протягом років традиція проведення літніх сесій поєднує навчання мови з екскурсійною програмою, що створює максимально сприятливі умови для осягнення широкого історико-культурного простору національного буття українців без декорацій і прикрас, у щоденному спілкуванні з людьми в реальних умовах.
Формування груп слухачів відбувається з урахуванням рівня володіння мовою й особистих зацікавлень. Практичні заняття відбуваються щодня і мають на меті закласти основи правильної вимови, коректне вживання граматичних форм, актуальних для щоденного спілкування, з акцентом на аудіюванні та читанні. Головна мета ― створити мовне середовище, яке сприяло б невимушеному поводженню: співи, вірші, мікродіалоги, ігрові завдання, жарти ― весь арсенал прийомів і форм навчання усного мовлення, яке мало підготувати слухачів до реального спілкування поза аудиторією. Крім академічної програми з української мови й україністики, слухачі мають можливість ознайомитися з історико-культурними та науковими установами й закладами.
Пропонується не лише відвідування історичних пам’яток (Софіївський собор, Києво-Печерська лавра, Андріївський узвіз), музеїв (Національний музей Тараса Шевченка, Національний художній музей, Національний історичний музей, Музей Великої Вітчизняної війни, Національний природничий музей та ін.), Музей народної архітектури та побуту України, а й заміські поїздки до Вишгорода, Канева, Чернігова, Канів, Умані, Переяслав-Хмельницьго.
Крім цих культурних осередків слухачі школи 2011 року відвідали і промислові об’єкти, зокрема Хлібозвод № 10 ВАТ «Київхліб» та ознайомилися із процесом виробництва хліба.
Варто відзначити роботу організаторів літньої школи Олесі Церковняк-Городецької та Альони Артюх, які доклали чимало зусиль для того, щоб іноземні слухачі почувалися впевнено і могли відчути гостинність України. Дівчата максимально намагались врахувати побажання та зацікавлення іноземних гостей, складаючи навчальну програму та плануючи їхнє дозвілля.
Особливістю цьогорічного проекту було поєднання практичних та теоретичних занять. Зокрема було організовано серію майстер-класів з гончарства, вишивки, виготовлення оберегів та ляльок-мотанок, що поєднувалися із лекціями з фольклору та етнографії. Така методика сприяє глибокому вивченню української культури, має візуальне втілення та розвиває зацікавлення українським матеріалом.
Майстер-класи розкрили творчий потенціал слухачів, довели, що навчання може бути веселим, корисним, цікавим. Прикметно, що такі заняття допомогли розкрити потужність українських традицій та звичаїв, заохотили слухачів до власної творчості і дозволили показати синтез міжнаціональних традицій та мистецтва.
Другою методичною знахідкою школи стало професійне спрямування наших слухачів, зокрема Василіса Чорний (Боснія та Герцеговина) вивчала квантову медицину і прослухала лекції у Київському медичному університету імені О.Богомольця. Надавалася консультативна допомога в Максиму Новікову (Російський державний гуманітарний університет, Москва) з вивчення українсько-російських відновин у контексті Болонського процесу. Такий підхід дозволяє не лише ознайомитися із культурою та мовою України, а глибше дослідити окремі проблеми, здійснювати наукові дослідження, розвідки, розробки.
Важливо підкреслити, що літні сесії Міжнародної школи україністики сприяють підписанню міжнаціональних угод про співробітництво, зокрема з Архангельською регіональною національно-культурною автономією «Українці Росії». В рамках цієї співпраці передбачається обмін досвідом в науці, культурі та освіті з метою поповнення знань і формування наукових кадрів обох сторін та проведення спільних заходів. .


Марія Каламаж
Кандидат філологічних наук,
доцент (Польща)













Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024