Новини

Під час святкування Дня знань ми поспілкувалися з ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка, президентом Спілки ректорів вищих навчальних закладів України Леонідом Губерським про науку в університетах, цьогорічну вступну кампанію до ВНЗ і якість дипломів про вищу освіту.




Леонід Губерський:

– Сьогодні одну з перших лекцій у новому навчальному році прочитав Прем’єр-міністр України. Як Ви, Леоніде Васильовичу, оцінюєте цей факт, які у Вас враження?
– День знань – знакова подія, справді всенародне свято. У цей урочистий день в університеті побувало багато відомих людей. Прем’єр-міністр України Микола Азаров прочитав лекцію на¬шим студентам. Була надзвичай¬но цікава тема: місце України, її перспективи в цьому неста¬більному мінливому світі. Лекція пройшла, як кажуть, на од¬ному подиху, хоча був поданий дуже великий фактичний ма¬теріал аналітичного характеру. Зокрема, важливою була інфор¬мація про сучасні ризики для на¬шої країни і про те, що робить уряд, аби спрогнозувати ці процеси й унеможливити негативні наслідки для нашої держави.
На юридичний факультет прийшов перший Президент України Леонід Кравчук. Він прочитав лекцію, присвячену адміністративній реформі, підготовці змін до Конституції.
На всіх факультетах сьогод¬ні читається перша лекція на тему «Моя Україна – вільна держава». Ми запросили при¬йти університетських випускників, відомих людей, щоб зробити перший день навчання урочис-тим, святковим і водночас змістовним, по-діловому корисним.
– Микола Янович на лекції зазначив, що може допомогти з фінансуванням інноваційних проектів. Як Ви думаєте, чи студенти, магістранти, докторанти КНУ імені Тараса Шевченка змо¬жуть скласти такі проекти, взяти участь у конкурсі?
– Прем’єр-міністр звернув ува¬гу і на таку актуальну проблему. В Україні є хороші теоретичні наукові розробки, але не вистачає менеджерів, які допомогли б упровадити ці наукові напра¬цювання. Це стосується й уста¬нов, що займаються лише наукою, й університетів. У нашому університеті нині працює більш як тисяча наукових співробітників. Є хороші результати. Проте з упровадженням у масове ви¬робництво цих ідей ситуація не з найкращих. І коли під час лекції Микола Янович запитав, чи є в когось цікаві проекти, перші сміливці підняли руки. Як я бачив, це були студенти-старшокурсники, магістранти, аспіранти, які займаються наукою на природничих чи фізико-матема¬тичних факультетах. Там є дуже цікаві розробки.
Сьогодення потребує підго¬товки якісно нового покоління науковців-дослідників, які змогли б опанувати новітні технології та вільно орієнтувалися у світовому науковому просторі. З цією метою два роки тому ми створили Інститут високих тех¬нологій. Унікальний в Україні експеримент. Нині в ньому на¬вчається 75 магістрантів. Це – кращі випускники бакалаврату біологічного, хімічного, фізичного, радіофізичного і факуль-тету кібернетики нашого та ін¬ших університетів. Звичайно, всі вони вільно володіють ан¬глійською мовою. Ми плануємо за два роки вивести їх на рівень потужних наукових дослідників. У майбутньому ці випускники працюватимуть у наукових уста¬новах – в університетах чи На¬ціональній академії наук Украї¬ни, здійснюючи дослідження в перспективних галузях.
– Чи навчають цих майбутніх науковців менеджменту, чи вмі¬тимуть вони розробляти бізнес-плани впровадження власних наукових досліджень?
– Програма навчання в Інсти¬туті високих технологій перед¬бачає насамперед дуже високий рівень теоретичної підготовки. Там зосереджено постійний ка¬дровий склад із провідних про¬фесорів нашого університету. Також залучаємо фахівців НАН України і зарубіжних універси¬тетів-партнерів, які можуть дати найсучасніші наукові знання. У програму підготовки закладено і менеджерську складову, адже саме цих знань не вистачає на¬шим сучасним науковцям. Ми покладаємо на цей інститут ве¬ликі надії, бо маємо на меті «поштучну» підготовку нової наукової еліти – фахівців, які працюють на стику наук, напри¬клад, біології і фізики, медичної фізики й радіофізики, біохімії тощо. В минулому столітті най¬сучасніші наукові відкриття зро¬блені саме в цих напрямах нау¬кової думки. Ми співпрацюємо із зарубіжними університетами-партнерами, де розробляються ті чи інші найсучасніші науко¬ві напрями. Треба об’єднувати зусилля вчених. Звичайно, на¬самперед – вітчизняних. І ми це робимо.
– Які напрями поліпшення на¬уки в університетах є пріори¬тетними?
– Коли ставлять такі запитання, то у відповідь найчастіше можна почути, що не вистачає грошей, фінансування. Але потрібні не просто кошти – на утримання будівель чи підвищення заро¬бітної плати. Університети треба забезпечити сучасним обладнан¬ням – ось основний напрям видатків. Саме цього не вистачає багатьом сучасним ученим. Адже, крім думок та ідей, їм необхідна експериментальна база, де можна проводити досліджен¬ня. Особливо гостро потребують нового обладнання природничі науки. Без лабораторної бази не буде жодного результату.
Фінанси, які виділяє сьогодні держава, не варто розпорошувати. Треба впровадити схему, за якою визначаються провідні установи в певній галузі знань, в яких є наукові школи, найкращі практичні результати. І фінансувати саме цей осередок, що для роботи може залучати фахівців і установи з усієї держави. Якщо всіх фінансувати потроху – результату не буде. Саме на цьому неодноразово наголошував Президент України Віктор Федорович Янукович, коли ставив завдання вивести кілька провідних університетів України на світовий рівень.
– Розширення автономії університетів теж позитивно вплинуло б на розвиток науки?
– Так, звичайно. Хотілося б отримати законодавчо закріплену можливість університету розпоряджатися заробленими коштами. Адже нині ми за ці гроші не можемо купити навіть обладнання. Хоча провідні ВНЗ на-дають платні послуги, тож мають джерела прибутку. А вкладати ці кошти в розвиток університетської науки поки що не можуть.
– Уже давно проводиться робо¬та над новою редакцією Закону України «Про вищу освіту». Ви працювали в експертній робочій групі...
– Я і проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров брали активну участь у засіданнях експертної робочої групи. До тексту вносилися сотні поправок – це поліпшило проект. Нині він загалом відпо-відає сучасним потребам наших ВНЗ. Та дискусії не вщухають. Причому часто «експерти», які не працювали над проектом і навіть його не читали, дають непрофесійні коментарі.
– Цей закон є сучасним, – додає Володимир Бугров.Він закладає чіткі якісні параметри підготовки, зокрема – наявність наукових шкіл, високопрофесійних кадрів. Ми розуміємо, якщо потрібно не просто отримати диплом, а насамперед здобути якісну освіту, то треба йти туди, де є потужна матері¬альна база, відомі наукові традиції і школи.
– Розкажіть про організацію проведення цьогорічної вступної кампанії. Які концептуальні зміни в умовах вступу до ВНЗ Ви вважаєте корисними?
– Однією з особливостей її організації було впровадження систе¬ми «Електронний вступ», – зазначив Леонід Губерський.Вона полегшує життя абітурієнтам, дає їм можливість не їхати до різних міст, щоб подати докумен-ти у ВНЗ. Зрозуміло, що система ця – нова, а тому могли з’явитися певні складнощі в її ро¬боті. Скажу так: завжди легше критикувати, ніж щось нове робити. Електронний вступ – це поширена європейська практика. Вона відповідає сучасному стану розвитку нашої країни. Зрештою, це – стимул для ВНЗ поліпшувати технічне оснащення.
Особливої уваги при обгово¬ренні вступної кампанії потре¬бує питання про профільність ВНЗ при відборі на навчання. Сьогодні ми нерідко чуємо про перевиробництво юристів, еко¬номістів, перекладачів… Разом з тим, коли говоримо про квалі¬фікованих фахівців, то і в цих галузях їх бракує. У нас забага¬то університетів, які їх готують. Але, на жаль, далеко не всі з них спроможні забезпечити якісну підготовку. Тому насправді треба чітко розмежовувати якісну вищу освіту і отримання диплома про вищу освіту.
Адже незрозуміло, як мож¬на в університетах, які не ма¬ють відомих наукових шкіл, що формувалися десятиліттями чи навіть століттями, готувати юристів, економістів, міжнародників, соціологів, філософів. Звідси й з’являються нарікання на непрофесійність таких випускників. Водночас ці заклади (особливо приватні) не поспіша¬ють відкривати фізичні, математичні, біологічні спеціальності, фахівці з яких нині вкрай потрібні нашій державі.
Говорячи про необхідність підвищення якості освіти, варто особливу увагу звернути також і на критерії відбору абі¬турієнтів на навчання. Про яку якість навчання можна говорити, якщо приймати до університету абітурієнта, який приніс сертифікати Зовнішнього незалежного оцінювання по 124 бали (тобто, фактично «трій-ки» за університетською шкалою). Розуміючи це, ми в нашо¬му університеті вже другий рік поспіль установлюємо мінімальні бали сертифікатів від 140 до 170. На деякі спеціальності ви¬значаємо по дві профільні дисципліни. При цьому кількість заяв не зменшилася – прийшли люди з височенними балами. Звичайно, їх легше буде навчати, вони матимуть вищий рівень знань після закінчення ВНЗ. Так ми підвищимо якість вищої освіти.
А для тих випускників, які отримали до 140 балів, відкриті двері коледжів і технікумів. Після випуску, отримавши диплом молодшого спеціаліста, профе¬сійно зорієнтовані випускники прийдуть до ВНЗ для продо-вження навчання за скороченими програмами.
Щодо концептуальних змін до умов вступу. До існуючих сьо¬годні дев’яти дисциплін, які виносяться на Зовнішнє незалежне оцінювання, доцільно було б додати тестування з основ пра¬вознавства, основ економіки, всесвітньої історії і суспільствоз¬навства. Наприклад, охочі всту¬пити на філософський факультет складали б тести із суспільствоз¬навства. Адже це – професій¬но орієнтована дисципліна. Ка¬жуть, що не в усіх школах вона викладається. Та якщо учень за¬хоче навчатися на цьому факуль¬теті, він знайде шлях навчати¬ся в тій школі, де дисципліна викладається, або інший спосіб для її опанування. Для вступу на юридичні напрями навчання до-цільно використовувати тести з основ правознавства, на еконо¬мічні – основ економіки. Тоді ми не будемо втрачати професійну орієнтацію абітурієнта, а від цього значною мірою залежить якість освіти.
У Спілці ректорів вищих навчальних закладів нині готуються пропозиції, зорієнтовані на поліпшення Умов прийому до ВНЗ на наступний рік, які ми найближ¬чим часом передамо до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.





№ 67-68, 5 вересня 2011 року