Новини

Укладачі:
доц. Ніколаєва Н.С.,
доц. Дем’янюк А.А.,
доц. Самусенко О.М.,
доц. Шевченко М.В.


Київ 2011

Іспит з української мови (практичний курс) проводиться за програмою навчального курсу, який викладається у всіх вищих навчальних закладах.

Кожен студент, що вступає до магістратури повинен знати: норми сучасного писемного і усного спілкування в сфері обраного фаху.

Вступник до магістратури повинен уміти:
1. Читати й розуміти без словника спеціальний текст (відповідно до профілю навчання); аналізувати тексти професійної діяльності.
2. Читати тексти будь-якого змісту з навчально-професійної, суспільно-політичної та соціально-культурної сфери.
3. Оперувати фактичною інформацією тексту (повною чи стислою) з метою реального спілкування.
4. Записувати (стисло, повно, вибірково), сприймаючи на слух інформацію, пов’язану зі спеціальністю, а також інформацію соціально- культурного й навчально-побутового плану.
5. Сприймати й розуміти на слух монологічне мовлення (лекція, доповідь) і діалогічне мовлення (бесіда, дискусія) за своєю спеціальністю.
6. Розуміти повідомлення суспільно-політичного та культуно-соціального характеру.
7. Розуміти навчально-побутове мовлення в межах реальної комунікації, пов’язаної з навчанням в університеті.
8. Відтворити прочитаний або прослуханий текст (опис, розповідь, пояснення, міркування) з навчально-професійної , суспільно-політичної та соціально-культурної сфери.
9. Комунікативно доцільно користуватися засобами мови в різних ситуаціях професійної діяльності.
10. Складати власне монологічне висловлення на основі вивченого матеріалу і в межах знайомої тематики
Форма проведення іспиту – усна, з письмовим виконанням практичних завдань або письмова.

РОЗДІЛ 1
Смисловий аналіз деяких специфічних структур оригінального наукового тексту
1. Способи вираження суб"єкта й предиката
– неозначеною формою дієслова: Вирішити це завдання означає вивести країну з кризи4
– іменником за відсутності дієслова-зв"язки: Побудувати укриття для ЧАЕС - (це) головне на сьогодні завдання.
2. Способи вираження суб"єкта й предиката субстантивованими прикметниками, словосполученнями, поширеними підрядними реченнями. Роль дієслова-зв"язки є головне - це своєчасне проведення аудиторської перевірки. Головне - це своєчасно провести аудиторську перевірку. Провести аудиторську перевірку своєчасно - це головне. Одним з найважливіших властивостей матерії є її змінність. У даній статті аналізуються складові економічної програми уряду. Головне, що гальмує процес приватизації - відсутність професійного підходу й продуманої довгострокової програми.
3. Способи вираження предиката конструкцією: прийменник у/в + місцевий відмінок іменника: Перевага системного підходу - в його ефективності й економічності.
4. Основні особливості речень з однотипними предикатами, випадки опущення модальних предикатів типу повинен, повинен бути, зобов"язаний тощо, а також суб"єкта і предиката в таких реченнях: У демократичній Україні всі повинні займатися своєю справою: Верховна рада - приймати закони, Кабінет міністрів - виконувати закони, Конституційний суд - слідкувати за додержанням законів.
5. Місце й роль дієслівно-іменникових словосполучень у науковому мовленні, дисемантизація дієслова, що зберігає своє граматичне значення. Конкретизуюча роль прикметника в таких словосполученнях: знаходити широке поширення, отримати своє логічне завершення, зазнавати великих збитків.
6. Омонімія форм називного й знахідного відмінків у ролі суб"єкта й об'єк¬та дії в реченнях різної структури: Машини, пристрої й апарати використову-ють різні сили природи, в т.ч. енергію води. Машини, пристрої й апарати використовують в різних галузях життя. Машини, пристрої й апарати використовуються в різних галузях життя.
7. Місце, роль, ступінь поширеності узгоджуваних означень; позиція узгод-женого означення, вираженого дієприкметниковим зворотом (підрядним реченням) щодо слова, що означується. Ця частина експериментального
устаткування складається з двох товстостінних не розвантажених від тиску циліндричних пристроїв з металу. Предметом дослідження є методи, які застосовуються в сучасній системотехніці.
8. Способи включення в речення прикладок та інших уточнюючих конструкцій; ступінь поширеності уточнюючих конструкцій та засоби їх виділення з-поміж однорідних членів речення.
В останні роки набули поширення електричні мережі концентрації, передачі й розподілу інформації - (тобто) інформаційні мережі. В електронній апаратурі можна зустріти діоди, що наповнюються газом - газотрони і тріоди - тиратрони великої потужності.
9. Використання родового відмінка в поєднанні з віддієслівними іменниками: Вчені працюють над проблемою дослідження умов життєдіяльності організму людини в екстремальних ситуаціях.
10. Використання відокремлених зворотів зі словом крім, окрім, які включають інші члени речення; конструкцій зі сполучниками як..., так і...; не тільки; але й...
11. Структура складних речень з кількома сполучниками: Не можна не погодитися з автором, що, хоча в роботі є дискусійні положення, й до того ж автор не завжди достатньо переконливо аргументує свої висновки, загалом робота має право на життя.
РОЗДІЛ 2
1. Вираження суб"єкта:
1.1. Конструкції зі збірними іменниками:
1.2. Конструкції з кількісними сполученнями; порядок слів відповідно до комунікативної мети висловлювання більшість присутніх згодна з прийнятим рішенням;
1.3. Конструкції з субстантинованими прикметниками, дієприкметниками і словосполученнями з займенником, поширені підрядним реченням, диференціація конструкцій типу все те, що ..., всі питання, які
1.4. Конструкції з неозначеними і заперечними займенниками; диференціа¬ція за значеннями неозначених займенниками - сь, - небудь, - де; стилістична приналежність подібних конструкцій.
2. Вираження предиката.
2.1. Іменний тип предиката з дієсловом-зв"язкою бути і без дієслова-зв"язки. Вживання прикметника в ролі іменної частини предиката. Конструкції з порівняльним і вищим ступенем прикметника. Конструкції з дієсловом - зв"язкою бути і дієслова-зв"язки з іменною частиною, вираженою словосполученням. Конструкції з дієсловами-зв"язками (називатися, вважатися, розглядатися, служити, виступати тощо) та іменною частиною, вираженою іменником або прикметником (значення кваліфікації, характеристики). Стійкі дієслівно-іменні словосполучення в такого типу конструкціях. Конструкції з дієсловами мати, характеризуватися, вирізнятися у ролі зв"язок при вираженні характеристики предмета.
2.2. Дієслівний тип предиката.
– при вираженні узагальненої особи;
– при вираженні узагальненої дії.
Вид і час дієслова в даних конструкціях .
Дієслівно-іменні словосполучення в конструкціях типу: зробимо висновок..., наведемо приклад. . .; припустимо, що... .
Конструкції з дієсловами недоконаного й доконаного виду в ролі предиката. Обставинні слова, що вживаються з цими дієсловами, що вживаються зі значенням а) результату дії; б) процесу й тривалості дії; в) констатації дії; г) моменту завершення дії; д) повторюваності дії; е) однократності й миттєвості дії;
Конструкції з дієсловами НДВ при вираженні одночасності дій із дієсловами ДВ при вираженні послідовності дій.
Конструкції: дієслово+інфінітив у ролі предиката. Конструкції з дієсловами починати - почати, кінчати - кінчити, продовжувати і т.п. з інфінітивом НДВ. Конструкції з дієсловами встигнути, пощастити, поталанити, вдатися з інфінітивом ДВ.
Конструкції з дієсловами хотіти, намагатися, прагнути, планувати. Стилістична приналежність таких конструкцій.
Конструкції з модальними словами треба, потрібно, слід, варто, доцільно тощо та інфінітивом в ролі предиката.
Конструкції з модальними словами, що виражають можливість неможливість здійснення дії. Диференціація конструкцій зі значенням неможливості і небажаності, заборони дії. Вид дієслів у таких конструкціях.
Конструкції з перехідними й неперехідними дієсловами типу:
припинятися-припиняти;змінюватися-змінювати; перетворюватися-перетворювати.
Конструкції з перехідними дієсловами в активному звороті і пасивний зворот. Співвідношення суб"єкта й об"єкта в активних і пасивних зворотах.
3. Вираження об "єкта.
3.1. Конструкції з об"єктом дії при перехідних дієсловах та однокореневих віддієслівних іменниках. Знахідний і родовий відмінки в значенні об"єкта. Ви¬падки відмінностей у дієслівному й іменному керуванні. Словосполучення з перехідними дієсловами, в т.ч. з дієсловами руху в переносному значенні:
3.2. Конструкції з об"єктом дії при неперехідних дієсловах. Узагальнення матеріалу за лексико-граматичними і лексико-семантичними групами дієслів з однотипним керуванням. Випадки диференціації форми керування в залежності від лексичного значення полісемічних дієслів.
3.3. Конструкції з дієсловами, створеними за граматичною моделлю керування яких визначається префіксом (відмовитися від ..., додивитися до кінця).
3.4. Конструкції а) з локальним значенням; б) зі значенням стимулу, приводу, підстави ; в) мети; г) знаряддя, способу, методу дії; д) атрибути; е) призначення; є) умовно-часового значення.
3.5. Вираження об"єкта в структурі складного речення.
3.6. Складне речення зі сполучниками що, щоб без співвідносних слів.
3.6.1. Складне речення зі сполучниками що, щоб при трансформації прямої мови в непряму.
3.6.2. Складне речення зі сполучниками що, щоб зі співвідносними словами.
3.6.3. Складне речення з сполучниковими словами і словосполученнями у ролі сполучних слів (скільки, на скільки, якою мірою і з якою метою і под.).
3.6.4. Складне речення зі сполучником чи.
4. Вираження атрибута.
4.1. Конструкції з узгодженим словосполученням. Словосполучення, що вживаються в спеціальній літературі аспірантів. Диференціація паронімічних прикметників.
4.2. Конструкції з іменником у родовому відмінку й словосполученням у ролі означення: типу спеціаліст найвищої кваліфікації. Стійкі словосполучення, частотні в спеціальній літературі.
4.3. Конструкції з атрибутом - присвійним займенником.
4.4. Конструкції з прийменниково-відмінковими формами в ролі означень. Словосполучення, що вживаються в спеціальній літературі за фахом магістра.
4.5. Конструкції з інфінітивом в ролі означення.
4.6. Складне речення зі словами який, котрий, що і конструкції з дієприкметниковими зворотами. Синонімічність цих конструкцій. Утворення дієприкметників.
4.7. Складне речення зі словами де, куди, звідки, чому, коли, а також із сполучником чи.
4.8. Конструкції з невідокремленим й відокремленим зворотом з прикметником.
5. Вираження обставин.
5.1. Вираження місця:
5.1.1. Конструкції з прийменникам у. в - на.
Конструкціями з різними просторовими прийменниками для вираження статичного місцезнаходження.
5.1.2. Конструкції з різними прийменниками просторової семантики для означення розташування, пересування, переміщення.
5.1.3. Складні речення зі словами де, куди, звідки і співвідносними прислівниками.
Узагальнення й активізація матеріалу за темою "Дієслова руху" (на матеріалі навчально-побутової сфери мовлення).
5.2. Вираження часу:
5.2.1. Конструкції з прийменником у-в і певними лексичними групами іменників (в епоху, у час).
5.2.2. Конструкції з прийменником за, сполученнями під час, упродовж, протягом, у процесі тощо при вираженні періоду часу.
5.2.3. Конструкції з прийменниками до, перед, через, після, за..., до..., через..., після... при означенні співвіднесеності дій у часі; синонімічність цих конструкцій, умови взаємозаміни.
5.2.4. Конструкції зі знахідним відмінком без прийменника та з прийменником за, через, на при означенні терміну дії.
5.2.5. Складні речення зі сполучниками коли, у той час як, поки при вираженні одночасності дії; видове співвідношення дієслів в обох частинах речення.
5.2.6. Складні речення зі сполучниками до того, як, перед тим, як, перш ніж при вираженні послідовності дій.
5.2.7. Складні речення зі сполучниками після того, як, як тільки, коли, щойно при вираженні послідовності дії.
5.2.8. Складні речення зі сполучниками (до тих пір,) поки (не), поки (доки) не, з тих пір, як для означення початку й кінця дії.
5.2.9. Конструкції з дієприслівником НДВ і ДВ при вираженні одночасності і послідовності дій.
5.3. Вираження умови:
5.3.2. Конструкції з прийменниками при, без у значенні умови; групи іменників, що вживаються в цих конструкціях.
5.3.3. Конструкції з сполученням залежно від, незалежно від, у випадку, коли.
5.3.4. Складне речення зі сполучником якщо. Вид дієслова в обох частинах речення, синонімічність з конструкціями 5.1.3.
5.3.5. Складне речення зі сполучником якби у значенні нереальної умови.
5.3.6. Конструкції з прийменником з (зі, із) і сполучення в міру з умовно- зіставлювальним значенням. Групи іменників, що вживаються в даних конструкціях (на матеріалі спеціальності студентів).
5.3.7. Складне речення зі сполучником у міру того, як; синонімічність з конструкціями 5.3.5.
5.3.8. Складне речення зі сполучниками чим, що і співвідносним словом тим в умовно-зіставлювальному значенні.
5.3.9. Конструкції з дієприслівниками НДВ і ДВ. Синонімічність дієприслівникового звороту і підрядної частини складного речення з умовним значенням.
5.4. Вираження причини і наслідку.
5.4.1. Складне речення зі сполучниками тому, що, оскільки, бо; поза, як; стилістична приналежність вказаних сполучників.
5.4.2. Конструкції з прийменниками завдяки, через, від і складне речення зі сполучниками завдяки тому, що; через те, що; від того, що. Диференціація прийменників за значенням. Групи іменників, що диференціюють ці значення.
5.4.3. Конструкції зі сполученнями під впливом, під дією, під тиском. Можливості синонімічної заміни цих конструкцій складним реченням.
5.4.4. Конструкції з прийменниками внаслідок, у результаті, у зв"язку; у зв"язку з тим, що; у результаті того, що. Відмінок іменників у вказаних конструкціях, їх стилістична приналежність.
5.4.5. Складне речення зі сполучниками внаслідок чого, у результаті чого, завдяки чому і речення з єднальними сполучниками внаслідок цього, у результаті цього, в силу цього, завдяки цьому, через це, від цього, так що. Диференціація цих сполучників за значенням.
5.4.6. Безсполучникове складне речення зі значенням причини й наслідку. Його синонімічність складному речення зі сполучниками.
5.4.7. Конструкції з дієприслівниками НДВ та ДВ зі значенням причини, їх синонімічність в підрядній частині складного речення з цим значенням.
5.4.8. Конструкції зі словосполученнями з нагоди, з приводу, за брако, за відсутністю.
5.5. Вираження мети.
5.5.1. Конструкції з прийменниками для, заради зі значенням мети.
5.5.2. Конструкції зі сполученнями з метою, заради інтересів, на честь, на знак, в ім"я зі значенням мети. Інфінітив у конструкціях типу з метою здійснити. Стилістична приналежність подібних конструкцій.
5.5.3. Складне речення зі сполучником щоб. Форма предиката в головній і підрядній частині речень даного типу. Випадки пропуску сполучника: Ми приїхали, щоб вчитися в Київському університеті. - Ми приїхали вчитися в Київському університеті. Синонімічність конструкцій для вираження мети в простому і складному реченнях.
5.5.4. Конструкції з дієприслівниковим зворотом зі значенням мети. Дієслова бажати, прагнути, намагатися + інфінітив у вказаних конструкціях.

5.6. Вираження допустових відношень.
5.6.1. Конструкції зі словами незважаючи на, всупереч і структура складного речення з підрядною частиною і сполучниками незважаючи на те, що, дарма що, хоч, хоча. Слова насправді, дійсно, все ж, але, однак, зате в головній частині складних речень зі сполучником хоча.
5.6.2. Складне речення зі сполучниками між тим, як; у той час, як у допустовому значенні. Роль цих сполучників у побудові складного синтаксичного цілого.
5.6.3. Конструкції із дієприслівниковими зворотами з допустовим значенням. Синонімічність цих конструкцій з підрядною частиною складних речень.

5.7. Вираження способу дії, міри й ступеня.
5.7.1. Конструкції з прислівниками зі значенням характеристики дії. Групи прислівників, що вживаються в спеціальній літературі студентів.
5.7.2. Конструкції з орудним відмінком з. Умови обов'язкового вживання прикметника в цих конструкціях.
5.7.3. Конструкції з іменниками методом, способом, шляхом і сполуками за допомогою.
5.7.4. Конструкції з іншими прийменниками і відмінковими формами іменника. Форми залежних слів у цих конструкціях. Стилістичне забарвлення вказаних конструкцій.
5.7.5. Конструкції з дієприслівниками зі значенням способу дії.
5.7.6. Складне речення зі сполучниками що, щоб і співвідносними словами так; (не) так, (не) такий, (не) настільки, (не) такою мірою, (не) надто, недостатньо у значенні міри ознаки. Форма предиката в підрядній частині таких речень.
6. Вираження заперечення.
6.1. Конструкції з часткою не у різних позиціях в реченні. Місце не залежно від смислу висловлення.
6.2. Конструкції із заперечними займенниками і прислівниками для підсилення заперечення. Місце частки не в цих конструкціях.
6.3. Конструкції із заперечними займенниками, прислівниками й інфінітивом для вираження заперечення можливості дії. Форма суб"єкта й предиката в реченнях подібного типу.
7. Вираження зв"язку всередині речення і між реченнями.
7.1. Просте й складне речення зі сполучниками і (все ж, однак); і..., і; ні..., ні для вираження одночасності й послідовності дій, причиннєво - наслідкових і допустових відношень.
Способи зв"язку для вираження протиставлення в простому й складному реченні. Диференціація сполучників а, між тим, але, однак, зате за значенням: зіставлення, невідповідність, протиставлення.
7.2. Структура простого й складного речення зі сполучником то..., то... значення і стилістичне забарвлення цих сполучників.
7.3. Складне речення з єднальними сполучниками і(й), та, ні-ні, ані-ані і словами (і) причому, і це, тим самим, і крім того, тим паче, що, окрім того, що і т.п. Диференціація єднальних слів за значенням: коментуюче, результативне, причинове, значення включення й виключення. Стилістична приналежність цих речень, їх роль у побудові складного синтаксичного цілого.
7.4. Речення зі словами і словосполученням у функції сполучників зі значенням уточнення: наприклад, для прикладу, зокрема, особливо, головне, головним чином.
7.5. Речення зі вставними словами, словосполученнями і реченнями, що коментують висловлення. Групи вставних слів і словосполучень за значенням, їх стилістичне забарвлення і роль у побудові складного синтаксичного цілого.
7.6. Вираження сурядного зв"язку між частинами складного речення.
7.7. Вираження послідовної підрядності між частинами складного
речення.
7.8. Складне речення з сурядністю і послідовною підрядністю.
7.9. Означення зв"язку між реченнями у складі складного синтаксичного цілого (ССЦ) за допомогою сполучників, часток, вставних і модальних слів.
7.10. ССЦ, в якому окремі речення поєднуються в текст за допомогою анафоричних займенників, займенникових прислівників та прийменниково- займенникових сполук.
7.11. ССЦ, в якому окремі речення об"єднуються в текст за допомогою прикметників та дієприкметників, що вказують на зв"язок з попереднім і наступним текстом.
7.12. ССЦ, в якому речення об"єднуються в текст за допомогою повнозначних слів у ролі повторів, синонімів, антонімів (семантичний зв"язок між реченнями за відсутності формальних засобів зв"язку.
РОЗДІЛ З

Способи вираження логіко-смислових категорій наукового тексту

1. Кваліфікація предмета, явища, процесу, події.
- що - (це) що, - що є чим-, - що являє собою що, що називається чим, - що називають чим, - що носить назву чого, - що розуміється під чим, - що належить до чого, - (хто) включає що до чого.

2. Ознака й властивість.
– що має що, - що володіє чим, - що характеризується чим, - що є характерним для чого, - що має характер чого, - що має який характер, - що вирізняється чим, - що є властивим чому, - що є притаманним чому.
– ознака, що вражається прийменниково-відмінковою формою або дієприкметниковим зворотом;
– ознака, що виражається інфінітивною конструкцією.

3. Призначення, використання.
– що служить чим, - що служить для чого, - що виступає чим, - що використовується для чого, як, - що застосовується для чого, як, - що призначається (призначено) для чого.

4. Склад і будова.
-що складається з чого, - що входить до складу чого, - що вміщує у своєму складі що, - що має в собі що, - що вміщується в чому, - що включає в себе що, - що складає що.

5. Порівняння й зіставлення.
– що є яким у зіставленні (порівнянні з чим, - що є яким на відмінну від чого, - що збігається з чим, - що відповідає чому, - що подібне (є подібним) до чого, - що відбувається подібно чому, - що є тотожним чому, - подібність чого з чим виражається в тому що, - що і що відмінні (є відмінними) за чим, - що і що (не) ідентичні з чим, - що і що протилежні (є протилежними) за чим, - що вирізняється чим від чого (за) чим, - що поступається чому (за) чим, - порівняння, що виражається конструкціями якщо.... то; у той час як; тоді як.

6. Кількісна характеристика.
– що має що, - що володіє чим, - що має довжиною (у довжину) (скільки) чого, - висотою (у висоту), - шириною (у ширину), обсягом (об"ємом), діаметром (у діаметрі), - що дорівнює чому, - що складає (скільки) чого, - на долю чого припадає скільки, - що складає біля якоїсь кількості від чого вміщує, - що займає більше, менше, в межах, - що вище, нижче, більше, менше чого наскільки, у скільки разів.

7. Пропорційна залежність. . Взлом почты

8. Зв"язок і взаємозв'язок предметів, явищ, процесів, подій.
– що пов"язане з чим, - що залежить від чого, - що відбувається (здійснюється) залежно від чого, у відповідності з чим, відповідно до чого, - що тягне за собою що, що призводить до чого, - що діє, впливає, здійснює вплив на що, - що знаходиться під впливом чого, - що знаходиться у взаємозв "язку з чим, - що супроводжується чим, - що викликає що, - що забезпечує що, - що реагує з чим,
– що надає чому чого, - що відбувається, здійснюється у зв "язку з чим.
СТРУКТУРА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ:

1. Відповідь на теоретичне питання (усно). Аналіз наукового тексту.
2. Аналіз тексту фахової тематики та виконання граматичних завдань до нього. Виконання тестових завдань.

Орієнтовані завдання до тексту фахової тематики:

1. Прочитайте текст, запишіть тезовий(стислий) виклад матеріалу.
2. Оберіть правильний варіант відповіді, спираючись на зміст текстів.
3. Спираючись на почуті висловлювання, доповніть речення.
4. На базі опрацьованого вами тексту підготуйте усний реферат-огляд:
5. Підготуйте монолог з певної теми за складеним самостійно планом.

Можлива тематика практичних завдань:

1. Виконайте лексико-граматичні завдання
2. Закінчіть речення, обравши один із варіантів.


ЗРАЗКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ПРОПОНУЮТЬСЯ КАНДИДАТАМ
НА ВСТУПНОМУ ВИПРОБУВАННІ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Завдання 1. Познайомтесь із ситуацією і виконайте завдання.

1. Ви – секретар. Вам потрібно повідомити працівників про концерт з приводу 10-річчя вашої фірми. Напишіть текст оголошення.

Завдання 2. Ви хочете працювати перекладачем на фірмі. Напишіть про себе. Інформація повинна бути повною і логічною.

Завдання 3. Уявіть, що у вашому місті проходять Олімпійські ігри.
Ви працюєте в організаційному комітеті з прийому гостей. Напишіть невелику (10-15 речень) промову, щоб привітати учасників обраного вами заходу.

Завдання 4. Заповніть пропуски в тексті, обираючи правильний варіант із запропонованого списку.

Я дуже люблю подорожувати. Кожного року я ... на заході України у Карпатах. А) відпочиваю
Б) відпочив
В) відпочити
Олеся вчиться в університеті і живе … . А) на студентському гуртожитку
Б) у студентському гуртожитку
В) у студентських гуртожитках
Тут мешкають наші сусіди-фермери, ... я тобі розповідала. А) про яких
Б) з яких
В) яких

Завдання 5. Складіть текст офіційної заяви. Використайте один з варіантів, що запропоновані у завданні.

1. … А) Ректору Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Б) Ректорові!
В) Шановний пане!
2. … А) від пана викладача О.Корнієнка
Б) від викладача кафедри української мови
В) викладача кафедри української мови О.Корнієнка

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бондарева Н.О., Шевченко М.В. Іти-ходити, їхати-їздити… Навчальний посібник з української мови для іноземних студентів. - Київ, Четверта хвиля, 2011. – 281 с.
2. Вінницька В.М., Плющ Н.П. Українська мова. Практичний курс граматики для студентів-іноземців: Підручник. К.: ВПЦ «Київський університет». – 2003. – 272 с.
3. Дем’янюк А.А. Практичний курс української мови(для іноземних студентів-філологів) Навчальний посібник120 ВПЦ «Київський університет», 2011. – 120 с.
4. Дідківська Л.П., Любчевська-Сокур В.О., Ніколаєва Н.С. Людина і світ(публіцистичні тексти та завдання у 3-х частинах для іноземних студентів. - К.: Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, 2009. – 284 с.
5. Єщенко(Бойченко) Н.О. Практичний курс української мови: усне мовлення. – К., 2010 –
207 с.
6. Ніколаєва Н.С., Невойт В.І., Любчевська-Сокур В.О., Ситник О.О., Черепаха Л.Л. Українська мова для іноземців(Збірник вправ). – Київ,- 2002. – 174 с.