Новини

 

ПОШАНІВОК ВИДАТНОЇ НАВЧИТЕЛЬКИ

30.03.2011
В Інституті журналістики вже стало традицією проводити наукові читання, круглі столи, присвячені пам’яті та ювілеям викладачів, які зробили значний внесок у розвиток журналістської освіти й науки, залишили помітний слід у пам’яті своїх вихованців.
За ініціативи кафедри мови та стилістики і ради ветеранів у прес-центрі Інституту журналістики відбувся круглий стіл, присвячений пам’яті професора Алли Петрівни Коваль під назвою – «Слово про Вчителя».
Видатний мовознавець проф. Алла Петрівна Коваль керувала мовностилістичною кафедрою факультету журналістики (нині – Інститут журналістики) 16 років – з 1972 до 1988 року. Вона заклала основи професійного навчання мовних дисциплін на факультеті журналістики. Її ідеї, методичні розробки, досвід було далі розвинуто у створеному пізніше Інституті журналістики і підтримано наступним керівником цього навчального закладу професором В. Різуном, який разом із кафедрою мови та стилістики підтримував науково-педагогічні та особистісні зв’язки з Аллою Петрівною і тоді, коли вона вже не працювала в університеті.
Вона навчала багато поколінь українських журналістів вправно володіти словом, виховувала в молоді глибоке розуміння фахових та моральних цінностей, була зразком відданості науково-освітянській праці.
Авторка відомих книжок «Культура української мови», «Крилаті вислови в українській літературній мові», «Практична стилістика сучасної української мови», «1000 крилатих виразів української літературної мови», «Науковий стиль сучасної української мови», «Культура ділового мовлення», «Крилате слово», «Слово про слово», «Життя і пригоди імен» та інших, Алла Петрівна до останніх днів життя не полишала писати про багатство і норми мовної кому-нікації. На вершині творчого віку вона видала об’ємні науково-популярні праці «Спочатку було Слово» і «Знайомі незнайомці».
Її науковий внесок визначається такими важливими напрямками на мовознавчих теренах:
1) вона є і залишається відомим дослідником наукового й ділового стилів української мови, відкривши перед вченими наступних поколінь шлях до нових відкриттів у складній і недостатньо вивченій галузі;
2) вона – неперевершений знавець питань мовної культури та палітри стилів української мови;
3) вона створила курс практичної стилістики української мови, заклавши основи розвитку цієї навчальної дисципліни для філологічних та журналістикознавчих закладів, і для наступних авторів аналогічних праць;
4) вона стала фундатором нового, з позицій культури мови, підходу до фразеологічного багатства в українській мові, дослідником зв’язків української фразеології зі світовою спадщиною крилатої афористики.
Усі, хто знав А. П. Коваль, – колеги, студенти, врешті-решт майже всі працівники ЗМІ України – пам’ятають блискучого педагога-вихователя, невтомну дослідницю виразності, сили і краси українського слова, продовжують вчитися на її творах, згадують незабутні сторінки спілкування з талановитим, неординарним Учителем.
Пройшло понад рік, як не стало Алли Петрівни, і сьогодні ми зібралися на нашій конференції, щоб думкою, спомином, словом віддати шану цій дивовижній людині, яка понад 35 років свого життя (з 1952 до 1989 р.) присвятила Київському університетові імені Тараса Шевченка, була заслуженим його ветераном. Не можна не згадати, що Алла Петрівна – дружина теж відомого професора-історика нашого університету Миколи Олександровича Буцька, учасника бойових дій у Великій Вітчизняній війні, ветерана війни і праці Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Це університетське професорське подружжя вписало славні рядки в історію альма-матер.
На круглому столі було висловлено побажання учасниками і зокрема донькою Алли Петрівни Оксаною Володимирівною Коваль, почесною гостею, щоб пам’яті відомого професора-педагога була присвячена традиційна мовна науково-практична конференція «Мова, суспільство, журналістика» з питань функціонування і розвитку української мови. Ви є свідками того, що це побажання виконано. Таким чином, цей навчальний рік в Інституті журналістики став роком пам’яті професора Алли Петрівни Коваль.
За свою багаторічну віддану працю професор Алла Петрівна Коваль була нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, нагрудним знаком «Відмінника освіти», отримала подяку міського голови за педагогічну майстерність у підготовці журналістських кадрів, їй призначалася державна стипендія Президента України як видатній діячці в галузі освіти.
На круглому столі після вступного слова директора Інституту журналістики, професора, колеги Алли Петрівни Володимира Різуна, учасники переглянули відеозапис інтерв’ю з Аллою Коваль, яке було ним зроблено незадовго до її смерті.
Вшанувати пам’ять визначного педагога й людини прийшли колеги-викладачі Володимир Різун, Анастасія Мамалига, Наталія Шумарова, Олександр Пономірів, Людмила Шевченко, Людмила Хоменко, Ірина Мариненко, Дмитро Данильчук, Олександр Григор’єв, В’ячеслав Швець, Алла Бойко, Юрій Ярмиш, Юлія Нестеряк, Ольга Гресько, Іван Забіяка, Надія Іллюк та ін.
Представницьке товариство було й від учнів проф. А. Коваль. Це – Борис Олійник, поет, письменник, Герой України; Вадим Крищенко, народний артист України, поет-пісняр; Олександр Савенко, генеральний директор Київської державної регіональної телерадіокомпанії; Олександр Балабко, письменник, поет-пісняр; Юрій Гундарєв, завідувач редакційного відділу апарату Верховної Ради України; Валентина Давиденко, радіожурналіст, поетеса, художниця; Алла Диба, науковий співробітник Інституту літератури НАН України; Юрій Лисенко, поет, радник МЗС, колишній викладач кафедри мови та стилістики; Олена Матушек, поетеса, журналістка; Людмила Мех, президент Всеукраїнського фонду «Журналістська ініціатива»; Юрій Нестеряк, начальник управління комунікації Національної академії державного управління при Президентові України; Ігор Паримський, головний редактор державного видавництва «Преса України»; Тарас Унгурян, поет; Ольга Унгурян, заступник головного редактора газети «Факты»; Сергій Шевченко, член наглядової ради Всеукраїнського фонду «Журналістська ініціатива»; Григорій Южда, заступник генерального директора Київської державної регіональної телерадіокомпанії.
У кожного промовця було що сказати про виняткового педагога, чарівну жінку, згадати щось із особистого студентського та трудового життя. Алла Петрівна не могла не справити враження навіть після першої зустрічі, короткочасного знайомства глибиною своїх знань, майстерним і глибинним володінням словом, людськими якостями, жіночою привабливістю.
Колишній студент Алли Петрівни Коваль, видатний український поет, громадській і державний діяч Борис Олійник сказав надзвичайно промовисті слова про свою навчительку: «Це натура неперехідна, запрограмована на довгі літа; Алла Петрівна – взірець українки, вона відчувала слово на слух, колір і вагу» (Вісті. – 2011. – 27 січня. – № 4. – С. 12). Вадим Крищенко наголосив на тому, що А. Коваль «багато зробила, щоб усі ми були справжніми українцями». А Олександр Савенко в особі проф. А. Коваль побачив визначальну багатогранність: з одного боку, «для студентів вона була небожителькою», а з другого – «проста і земна»; «вона квінтесенція української інтелігенції та української еліти». Людмила Мех у своєму виступі пов’язала з діяльністю незабутньої Алли Петрівни Коваль заснування науково-практичного семінару для працівників преси «Культура мови – культура нації», на якому часто із вдячністю згадували добрим словом улюблену викладачку. Хочемо з приємністю сказати, що в рамках цьогорічної конференції проводиться вже другий такий семінар для журналістів регіональних видань. Олександр Балабко згадав досить цікавий епізод, коли Аллі Петрівні подарували передплату газети «Вечірнього Києва», а «через рік отримали неоціненний подарунок – чималий стосик списаних її рукою аркушиків, де вона проаналізувала заголовки газетних публікацій. Потім на редакційних літучках ми читали вголос її поради, зауваження, пропозиції. Багато хто і гадки не мав, що чудовий знавець стилю мови, журналістської праці може так об’ємно і глибоко осягнути лише газетні заголовки». А в цілому, як наголосив проф. О. Пономорів, Алла Петрівна Коваль «виховувала не тільки українських журналістів, а й польських та хорватських. Викладала українську мову в Кракові (Польща), Братиславі (Словаччина), Загребі (Хорватія), у співавторстві підготувала й видала «Українсько-хорватський або сербський словник». Проводила цікаві позалекційні студентські ігри на мовностилістичні теми, організовувала наукові конференції».
Круглий стіл завершила літературно-музична композиція у виконанні учасників хорової капели «Дніпро» (Молодіжний центр Київського національного університету імені Тараса Шевченка) під художнім керівництвом Ірини Душейко. Капелою було виконано творчу посвяту «Світлій пам’яті професора Алли Коваль», українські народні пісні, пісні Миколи Леонтовича та в обробці Миколи Лисенка, а також твори композитора Ігоря Тилика. Власні вірші, присвячені цій події, прочитала аспірантка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Юлія Бережко-Камінська.
Організатори круглого столу висловили щиру подяку всім, хто відгукнувся на запрошення і взяв участь у заходах пошанування пам’яті професора Алли Коваль.
Розмова на круглому столі про видатного педагога, мовознавця, людину чудової душі відбулася ще й задля того, щоб у навчальній, виховній, науково-дослідній роботі вищої школи зберегти і примножити досвід кращих науковців-освітян, передати естафету пам’яті, пошани та любові наступним поколінням. Підтвердженням цього є і нинішня конференція, на якій багато з того, що прозвучить, стане новим поштовхом до розв’язання нагальних питань мовної культури в Україні, журналістикознавчої лінгвістики та стилістики, у чому завжди була і є прикладом сама Алла Петрівна Коваль.


Анастасія МАМАЛИГА, проф. ІЖ, Іван ЗАБІЯКА, ст. наук. сп. ІЖ.
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024