Новини

Вступна кампанії цього року була темою номер один у пресі. І природно, адже це стосується дітей, їхнього майбутнього. Вся країна побачила величезні черги біля приймальних комісій, а тут ще й сорокоградусна спека. Щоправда, це можна сказати лише про кількадесят провідних українських ВНЗ. У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка з цими проблемами успішно справились. Про особливості цьогорічної вступної кампанії і не тільки наші кореспонденти поговорили з ректором університету, президентом Спілки ректорів ВНЗ України Леонідом ГУБЕРСЬКИМ.

- Леоніде Васильовичу, нещодавно міністр освіти і науки України Дмитро Табачник зазначив, що вступна кампанія у вашому університеті відбулась на високому рівні. Розкажіть, будь ласка, як вам це вдалося.

- Хочу подякувати міністрові за таку високу оцінку роботи нашого колективу. В перші дні прийому документів багато скаржилися на те, що в навчальних закладах були черги. Як нам вдалося цього уникнути? Ми спрогнозували таку ситуацію, - адже черги є щороку. Важко подолати людську психологію, переконати людей, а особливо батьків, не поспішати. Бо сформувалася така думка: якщо раніше подати документи, буде більше шансів на зарахування. По-перше, ми розмістили приймальні комісії інститутів і факультетів у семи корпусах. А наступного року взагалі прийматимемо документи там, де розташований інститут чи факультет. З деканами і директорами будемо тримати зв’язок телефоном. По-друге, в корпусах ми по максимуму виділили приміщення для прийому документів, особливо там, де було подано багато заяв (по 2,5 тисячі): юридичний, економічний факультети. Там приймальні комісії займали по десять кімнат. Всього до прийому документів ми залучили більш як 400 співробітників університету. Тому пропускна можливість була такою потужною. А всього у вступній кампанії було задіяно близько 900 людей. Це повномасштабна кампанія. Навіть у перші дні, коли було дуже багато людей, нам вдалось уникнути ажіотажу. Передбачили в корпусах місця для абітурієнтів і їхніх батьків. Ніхто не стояв на вулиці під сонцем. А ще ми приймали заяви в електронній формі.

- І багато абітурієнтів скористалися такою можливістю?

- Багато! В магістратуру і на рівень спеціаліста майже всі, а на рівень бакалавра - приблизно половина. Ми зекономили час. Адже, якщо приймати документи в звичайному режимі, це займає півгодини на одну людину. Наступного року (і це питання обговорювалося на нарадах) МОН планує повний перехід до прийому заяв в електронному режимі. Не знаю, чи готові всі ВНЗ, але ми - так. Причому і технічно, й інтелектуально, і організаційно.

Ми намагалися відпускати іногородніх того самого дня. Просили чергу поступитися. Всі організаційні питання вирішували з невеликими втратами, аби не викликати незадоволення людей, які приїхали.

Ми зібрали всіх, хто бере участь у вступній кампанії. Не лише деканів і викладачів, а й лаборанток, розповіли про всі тонкощі нашої роботи. Попросили їх проявити максимум такту, зрозуміти людей. На мою думку, всі ланки спрацювали успішно. Для того, щоб забезпечити більш комфортні умови для людей, які приїхали з різних куточків нашої країни, ми підготувалися заздалегідь: зробили ремонти, організували харчування. Зокрема, відновили їдальню, яка не працювала десять років. Співробітникам, які приймали документи, встановили якщо не кондиціонери, то вентилятори. Все було зроблено для того, щоб полегшити умови роботи у таку спеку. До речі, на «гарячу лінію» МОН не надійшло жодної скарги щодо роботи приймальної комісії університету. Крім того, ми водночас приймали іспити до магістратури. Наш людський потенціал був спрямований і на це. Хочу висловити слова вдячності всім нашим співробітникам за продуктивну роботу.

- Принагідно не можемо не поцікавитися конкурсною ситуацією.

- На освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра ми прийняли майже 23 тисячі заяв при плані 2378 (на місця держбюджету). Серед абітурієнтів більшість - медалісти, проте це переваг не дає. На профільні спеціальності ми підняли прохідний бал із 140 до 170. Якісний склад абітурієнтів цим кроком уже поліпшили. Серед тих, хто бажав до нас вступити, було 245 переможців усеукраїнських олімпіад, майже 200 МАНівських лауреатів. Майже 70 відсотків з них пішли до нашого університету. Всього поза конкурсом вступало 450 осіб. До речі, більшість узяли, хоч це було і непросто. Ми були зобов’язані взяти не менш як 25 відсотків пільговиків. На деякі факультети ми взяли сто відсотків пільговиків, які подавали заяви, незважаючи на страшенний конкурс. Наприклад, у біологів на 150 місць було 557 заяв. Добре, що ми підняли конкурсний бал. Так вдалося цьогоріч уникнути ситуації, коли пільговиків було більше, ніж місць.

Добре, що цього року при вступі почали враховувати середній бал атестата. Бо чимало дітей почало приділяти увагу лише трьом дисциплінам. А кого ж отримуємо на виході зі школи? Ми підняли рівень загальноосвітньої школи – це дуже важливе державне завдання.

В цілому конкурс в університеті становив 10 осіб на місце. Цього року людина могла подавати документи до п’яти ВНЗ. Але ми самі позбавляємо дитину і батьків думок про профорієнтацію. Подають заяви за принципом «де проскочу».

Щодо прохідного балу, то він був надзвичайно високим – від 750 до 793. Найвищий - на спеціальність «міжнародні відносини». До нас подали документи діти з найвищими балами сертифікатів. Маємо надію, що на бюджетну форму навчання потрапили насамперед випускники з дуже високим рівнем підготовки.

- А яка ситуація з набором на природничі факультети?

- Цього року в нас на природничі факультети за окремими спеціальностями був конкурс до 20 осіб на місце. На такі спеціальності, як «програмна інженерія» на 20 місць - 461 заява, «системний аналіз» - на 15 місць 303 заяви. На радіофізичному факультеті відкрили нову спеціальність «комп’ютерна інженерія» - на 25 місць 275 заяв. Якщо не буде фізиків, математиків, то що говорити про науково-технічний прогрес.

Цьогоріч на математику надійшло 513 заяв на 125 місць. Прохідний бал досить високий - 766. Механіка теж має високі показники - на 25 місць 119 заяв. Фізика - на 135 місць 356 заяв, у хіміків на 95 місць 332. А от у юристів на 150 місць півтори тисячі заяв. Інформатика – на 70 місць 532 заяви, системний аналіз – 303 на 15 місць. Це - результати конкурсу заяв.

Завдання вищого навчального закладу – добирати на навчання найбільш підготовлених випускників шкіл. Завдання нашого класичного університету – не просто заповнювати конкурс, а набирати найталановитішу, обдаровану молодь, щоб підготувати не просто фахівця середнього рівня, а таких людей, які зможуть працювати на навчально-викладацькій роботі, науковій. Де брати резерви? Треба працювати з ліцеями і школами. При нашому ВНЗ є фізико-математичний ліцей. Там навчаються талановиті діти. 120 чоловік щорічно закінчують навчання в цьому закладі і продовжує навчання на фізичних і радіофізичних факультетах, вивчають кібернетику, математику. Оскільки він фінансується Міністерством освіти і науки, ми не можемо передати їм обладнання. Наші професори не можуть там читати лекції. До проекту Закону України «Про вищу освіту» вже введено положення, за яким провідні університети отримують можливість мати свої ліцеї.

- Скільки абітурієнтів приїжджає з інших міст? Чи навчатиметься в університеті сільська молодь?

- Взагалі таких абітурієнтів у нас все більше і більше! Вони розуміють, що в них ніхто не відбере бали, що не буде проблем зі вступом. Ми водночас ремонтуємо гуртожитки, шукаємо місця. Цього року в нас працює і студентський будівельний загін.

- Чи виникали якісь проблеми з абітурієнтами пільгових категорій?

- Що стосується соціальних пільговиків, то в багатьох із них бал нижчий за прохідний. Але не в усіх! Торік чимало пільговиків отримали на першій сесії двійки. І тепер вони зрозуміли, що в нас навчатись непросто - інформація передається.

Частина переможців олімпіад різних рівнів, на жаль, будучи переможцями з якоїсь дисципліни, мали не дуже високі бали інших сертифікатів і атестата. Або переможці всеукраїнських олімпіад (1, 2, 3 місця). Наприклад, людина є переможцем олімпіади з історії України. В умовах прийому було записано, що вона має право зарахування без вступних випробувань, якщо дисципліна, з якої стала лауреатом, є профільною при вступі на ту чи іншу спеціальність. Що ж виходить: юридичний факультет, Інститут міжнародних відносин, філософський факультет – профілююча дисципліна «історія України». Як на мене, якщо дитина переможець з історії, то це в неї покликання. Але на історичному факультеті цих переможців майже не було. Куди всі пішли? До Інституту міжнародних відносин, де конкурс величезний - на 25 місць було 417 заяв, на міжнародне право - на 50 місць 703 заяви, на міжнародні відносини - на 26 місць 689 заяв. Із них 11 - лауреати з історії. Це майже половина. Можна газети не читати, не цікавитися міжнародною політикою, але маючи на руках диплом переможця з історії, можна зайняти місце тієї дитини, в якої височезні бали, до 790 – 785 і, можливо, яка давно вже займається цією проблематикою. Якщо ти покликаний історик – йди на історичний факультет. Ми цю ситуацію намагатимемося змінювати.

- А як в такому разі, на Вашу думку, потрібно зараховувати на ці спеціальності?

- У жодній країні світу немає системи, де приймали б до ВНЗ тільки за результатами тестів. Є ще щось додаткове: співбесіда, іспит, есе, творчий конкурс. Ми бачимо дитину лише при прийомі документів. Не знаємо, яке в неї покликання, яка професійна орієнтація. От, наприклад, тих істориків, які хочуть навчатися в Інституті міжнародних відносин, я запитав би щось про поточні міжнародні події. Раніше ми так робили в інституті - запитували медалістів елементарне про міжнародну ситуацію і відразу бачили, що абітурієнт навіть газет не читає. І відмовляли на співбесіді, пропонували складати іспити на загальних підставах. Не всі підтверджували свій високий результат.

А переможці всеукраїнського конкурсу з математики йдуть на міжнародні економічні відносини, міжнародний бізнес, адже там математика профілююча. В економістів на всіх спеціальностях - математика профілююча. Такі абітурієнти на мехмат не йдуть, тож там є проблеми з набором. Математика, фізика, радіофізика, навіть біологія сьогодні не мають великої популярності. Тож і йдуть ті, в кого є пільги при поступанні, туди, де ширший діапазон застосування дипломів. А після навчання на спеціальності «математика» – в інститут математиком чи в школу. В цих реаліях орієнтуються і діти, і їх батьки. Цих «ножиць» потрібно позбутися: якщо ти лауреат з математики - йди вивчати математику. Країні такі фахівці потрібні.

Можна не читати газет, не цікавитися міжнародною політикою, але, маючи диплом лауреата олімпіади з історії, зайняти місце тієї дитини, в якої височезні бали (785 - 790) і яка вже давно займається цією тематикою. Ми переконані: якщо ти за покликанням історик – іди на історичний факультет.

Аналогічна ситуація і з математикою. Лауреати олімпіад і МАН з математики так само мають право першочергового вступу на ті напрями, де профілюючою є ця дисципліна. В нас, наприклад, це механіко-математичний факультет і факультет кібернетики, економічний факультет і напрями «Міжнародні економічні відносини» і «Міжнародний бізнес» Інституту міжнародних відносин. Але більшість їх вступають саме на економічний факультет і до Інституту міжнародних відносин. Як же тоді розв’язувати таку гостру для суспільства проблему, як якісна підготовка висококваліфікованих математиків, кібернетиків, фахівців з комп’ютерної і програмної інженерії?! Але ж саме в нашому університеті, де впродовж десятиліть сформовані і діють відповідні наукові школи світового рівня, потрібно вести підготовку таких фахівців.

Тому ми внесли до МОН України пропозицію ввести до Умов прийому положення про те, щоб надавати право першочергового вступу лише переможцям, які посіли перше місце в олімпіаді чи МАН. Тим, хто посів другі - треті місця, ми пропонуємо надавати, наприклад, 20 і 10 додаткових балів відповідно, а вступати до ВНЗ вони будуть за загальним конкурсом. Також ми пропонуємо надати вищим навчальним закладам право встановлювати профільність олімпіади і конкурсу-захисту МАН при вступі на відповідні напрями підготовки: якщо ти історик – вступай на історичний факультет, математик – будь математиком...

- А що ж у такому разі робити зі спеціальностями, про які Ви згадували?

- У жодній країні світу немає системи, де приймали б до ВНЗ лише за результатами тестів. Є ще щось додаткове: співбесіда, іспит, есе, творчий конкурс. Ми бачимо дитину лише при прийомі документів. Ми не знаємо, яке в неї покликання, яка професійна орієнтація. От, наприклад, у тих лауреатів з історії, які вступають до Інституту міжнародних відносин, я б запитав щось про поточні міжнародні події. Раніше ми так робили – ставили медалістам питання про міжнародну ситуацію. В багатьох випадках за підсумками співбесіди відмовляли в особливих умовах прийому і пропонували складати іспити на загальних підставах. Бо ж не всі підтверджували свою здатність до опанування цією професією. Тому в нинішніх умовах на такі спеціальності не потрібно взагалі давати якихось преференцій.

- Які ще проблеми Ви побачили під час вступної кампанії?

- Перше – це нераціонально встановлені терміни самої вступної кампанії. Певною причиною цього виявилася дуже розтягнута кампанія зовнішнього незалежного оцінювання.

Спілка ректорів ВНЗ внесла пропозиції до МОН України щодо змін до Умов прийому в 2011 році. Ми пропонуємо, по-перше, встановити прийом документів до національних вищих навчальних закладів з 25 червня по 17 липня, з 18 по 24 липня провести конкурс, з 25 по 31 липня – зарахування до складу студентів. До інших ВНЗ зарахування доцільно провести на тиждень пізніше.

По-друге, вважаємо за доцільне поєднати зовнішнє незалежне оцінювання для осіб, які навчаються у випускному класі загальноосвітньої школи, з підсумковою державною атестацією. Для чого двічі перевіряти знання дитини фактично впродовж одного місяця? Такий підхід дасть можливість скоротити і терміни вступної кампанії.

По-третє, варто вивчити питання щодо кількості дисциплін, які пропонуються Українським центром оцінювання якості освіти для тестування випускників шкіл. З цим пов’язане і четверте: доцільно уніфікувати переліки сертифікатів ЗНО (вступних випробувань) для напрямів підготовки (спеціальностей) у всіх вищих навчальних закладах України.

Наступне. Треба прислухатися до пропозиції МОН України рахувати конкурсну оцінку абітурієнта як суму балів сертифікатів ЗНО, середнього бала атестата та профорієнтаційного випробування, яке проводиться вищим навчальним закладом (так званого бала ВНЗ). Для розрахунку кожен елемент матиме шкалу в 200 балів. Для кожного ВНЗ найпростіше приймати абітурієнтів лише за результатами ЗНО, підрахувати бали і не мати клопоту. Проте система зовнішнього незалежного оцінювання знань, заслуговуючи загалом на позитивну оцінку, потребує подальшого вдосконалення. Адже є інтереси держави, серед яких важливе місце посідає насамперед якість освіти. А вона залежить також і від рівня підготовки абітурієнтів, які вступають до ВНЗ.

Треба також, на нашу думку, врегулювати можливість вступу до вищих навчальних закладів громадян України, які у рік вступу закінчили школу за кордоном і не проходили зовнішнього незалежного оцінювання. Для уникнення псевдоконкурсів і забезпечення нормальної роботи приймальних комісій з відбору абітурієнтів, вважаємо, доцільно встановити можливість подавати документи до трьох вищих навчальних закладів на два напрями підготовки (спеціальності), а також запровадити електронну систему реєстрації заяв вступників з використанням бази даних Українського центру оцінювання якості освіти.

Одним із основних чинників забезпечення якісного набору абітурієнтів ми вважаємо необхідність встановити для всіх вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації всіх форм власності і підпорядкування вимогу про мінімальний бал сертифікатів ЗНО не нижче 150. Якщо ми це зробимо – підвищиться якість освіти в університетах, а одночасно попіклуємося про середню ланку виробництва. Бо ж тим самим ми забезпечимо студентський контингент для ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації, куди сьогодні потрапляє дуже мало молоді.

На мою думку, пропозиції, сформовані МОН України разом зі Спілкою ректорів, знайдуть відгук у широких колах освітянської спільноти і в суспільстві загалом.

- Чи всі університети зможуть впровадити електронну реєстрацію заяв? Як можна зменшити паперовий документообіг?

- Мабуть, деяким ВНЗ упровадити це нововведення буде непросто, адже необхідно мати відповідне технічне обладнання, кваліфіковані кадри. Та більшість закладів, переконаний, зможе це зробити. В нашому університеті працює потужний інформаційно-обчислювальний центр, де є співробітники, котрі забезпечать якісну роботу такої системи. Без сумніву, майбутнє – за електронним прийомом заяв і сертифікатів, тим більше що вони містяться в базі даних Українського центру оцінювання якості освіти. Це спростить проведення вступної кампанії, адже робота в ручному режимі потребує більше часу, витрат, створює навантаження на приймальну комісію і на абітурієнтів.

- Які, на Вашу думку, критерії успішного ВНЗ? Студенти, кадри, інфраструктура…

- Як говорять, що посієш, те й пожнеш. У нашій роботі можна сказати: яких набереш першокурсників, такі будуть і студенти. Я переконаний, що кожен університет повинен шукати своїх абітурієнтів – у школах, ліцеях, скрізь. Потрібно займатися шкільною молоддю, залучати до такої роботи колективи факультетів. Треба їздити в регіони, проводити олімпіади й конкурси, шукати обдарованих дітей. Так ми отримаємо кращих фахівців. На якісну підготовку студентів, безперечно, впливають потужні наукові школи, науковці-викладачі. І навіть забезпечений надсучасною апаратурою, комп’ютерами ВНЗ не зможе готувати висококласних фахівців, якщо там немає потужних наукових шкіл і кадрів вищої кваліфікації, що є характерним для провідних університетів світу.

Ми впевнені, що підтримка керівництва держави дасть змогу виконати поставлені Президентом України Віктором Януковичем завдання входження провідних українських університетів до кола визнаних у світі вищих навчальних закладів.

Отже, є всі підстави сподіватися, що в найближчі роки відбудеться зростання української освіти і науки, і наша країна посяде належне їй місце у світі саме завдяки науковому й технологічному прогресові.

Дмитро Шулікін,

Максим КОРОДЕНКО

Освіта України №60 (17.08.2010)