Новини

 

Виступ Міністра МОН України на зустрічі Президента України з ректорами ВНЗ

06.10.2009
Виступ
Міністра освіти і науки
на зустрічі Президента України з ректорами
5 жовтня 2009 року
Високоповажний пане Президенте!
Вельмишановні Пані і Панове!
Сьогодні відбувається вже третя за останні два роки зустріч Президента України з ректорами вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, і ми висловлюємо Вам, вельмишановний Вікторе Андрійовичу, подяку від усієї освітянської спільноти за глибоку увагу до проблем вищої школи та підтримку наших реформ.
І. Радикальні перетворення, які відбуваються у вищій освіті, - це, водночас, і перехід до нових форм управління освітньою галуззю, надання громадськості можливості визначати головні пріоритети у забезпеченні якості вищої освіти, відповідально впливати на освітню політику.
І в цьому контексті міністерством було ініційовано утворення на демократичних засадах громадської самоврядної організації - Спілки ректорів державних вищих навчальних закладів України, яка б, з одного боку, співпрацювала з міністерством та оцінювала його ініціативи і управлінські рішення, а з іншого - представляла інтереси вищої школи перед Президентом, Верховною Радою та Урядом. При цьому з боку міністерства це не було прихованою спробою патронування цієї громадської організації. Ми прагнули дати поштовх до активних дій такої потужної інтелектуальної сили, якою є ректорська спільнота.
Сьогодні така Спілка утворена і розпочала активну роботу, спрямовану на розроблення стратегії подальшого реформування системи вищої освіти і підвищення її якості.
ІІ. Одним з основних напрямів подальшого розвитку державно-громадського управління вищою освітою є також розвиток університетської автономії.
Сьогодні для цього вже зроблено кілька кроків. Розширено автономію університетів щодо права самостійно затверджувати навчальні плани, брати участь у формуванні державного замовлення. Визначено низку провідних університетів, які мають право самостійно встановлювати обсяги прийому, визначати нормативи чисельності науково-педагогічних працівників; видавати дипломи про вищу освіту власного зразка; ухвалювати остаточне рішення щодо присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань.
Нам ще належить вирішити проблеми розширення прав університетів у розподілі фінансових ресурсів, прозорості й доступності для громадсько-державного контролю над їхньою академічною та фінансовою діяльністю.
Необхідні скоординовані дії щодо підтримки розвитку наукових досліджень в університетах та їхніх академічних дослідних центрах.
III. Одним із головних здобутків вищої школи за останній час стало суспільне визнання всеохопного зовнішнього незалежного оцінювання як державної гарантії виконання норм Конституції щодо забезпечення рівного доступу до вищої освіти. Тестування цьогоріч відбулося вже вдруге, в ньому взяло участь понад 434 з 462 тис. зареєстрованих осіб, а на навчання до університетів на основі сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти було зараховано понад 93 відсотки студентів від загального числа вступників.
За результатами соціологічних опитувань, 3 з 4 респондентів підтримали цю реформу, ініційовану Президентом України.
Отже, ми виправдили довіру української громади до нової процедури вступу до вищої школи. Знаковим є і те, що у цьому році фактично жоден вступник не звертався до міністерства на гарячу телефонну лінію або у інший спосіб зі скаргою на прояви хабарництва під час вступної кампанії.
Наша мета досягнута - громадськість бере участь в управлінні освітою і підтримала освітні реформи.
Крім того, незалежне оцінювання, як інструмент управління якістю освіти у середній та вищій школі, дозволяє коригувати рівень підготовки вступників та створювати дієві стимули до здобуття вищої освіти з пріоритетних для держави напрямів. У зв'язку з цим новими Умовами прийому на 2010 рік передбачено обов'язкове тестування з математики або історії України.
Без сумніву, система незалежного оцінювання потребує постійного удосконалення. Але заклики щодо її ліквідації фактично є закликами до реанімації ганебних, найгірших способів прийому до вищих навчальних закладів.
Ми маємо і надалі дотримуватися єдиних вимог до організації вступної кампанії, незалежно від статусу чи форми власності навчального закладу.
Водночас зазначимо, що роздутий психоз навколо проблеми вступників пільгових категорій у багатьох випадках мав штучний характер, оскільки збільшення кількості таких вступників у 2009 на 1 відсоток (за рахунок прийнятого Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці") не є критичним (усього 4,5 %) і позначилося на ході вступної кампанії лише у столичних та регіональних мегауніверситетах, що було оперативно врегульовано за рахунок збільшення обсягів державного замовлення для цих університетів.
До нових Умов прийому вже внесені відповідні зміни, які дозволять заздалегідь прогнозувати та стабілізувати ситуацію з пільговиками.
Але, з огляду на певний суспільний резонанс, який викликала ця проблема, міністерством ініційовано проведення перевірок достовірності документів, що надавали право на позаконкурсний вступ всіх без винятку вступників 2009 року у 129 ВНЗ, підпорядкованих МОН. Запрошуємо й інші міністерства та відомства зробити аналогічні перевірки у своїх ВНЗ.
Думаю, що за результатами цих перевірок ми припинимо спроби окремих осіб потрапити у студентську аудиторію з підробленими документами, а інших - на цьому нажитись.
Водночас міністерство не випускало з поля зору проблеми вступників та студентів, які мають особливі потреби. Ще минулого року було проведено моніторинг стану справ із зазначеного питання в університетах України і встановлено вимогу до університетів та їх керівників (у тому числі шляхом внесення відповідних позицій у контракт) щодо безумовного забезпечення безбар'єрного доступу осіб з особливими потребами до вищої освіти.
Цьогоріч було змінено і принципи формування державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою - відтепер держава зосереджує його у провідних університетах з високою якістю знань і відповідним профілем підготовки. Хоча не всі керівники вищих навчальних закладів це усвідомили і через різних високопосадовців звичними ще з "совєтського" часу методами тиску на Міністра та відповідальних працівників міністерства намагалися зруйнувати нову систему.
Міністерство не надаватиме дозволу і на ліцензування спеціальностей, невластивих профілю вищого навчального закладу. Разом з тим на всі ліцензовані спеціальності вищі навчальні заклади можуть здійснювати прийом на платну форму навчання, незалежно від наявності державного замовлення.
IV. Міністерство готує програму перехідного періоду для вирішення проблем вищих навчальних закладів у 2012 році у зв'язку з переходом шкіл на 12-річний термін навчання, яка передбачатиме, зокрема, формування контингенту студентів університетів за рахунок випускників середньої школи попередніх років, які з різних причин не вступили до вищих навчальних закладів (у цьогорічному ЗНО їх брало участь близько 120 тисяч). Крім того, поповнення абітурієнтів буде з числа випускників профтехучилищ і вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Отже, прогноз абітурієнтів 2012 року, тих, що успішно складуть незалежне оцінювання, передбачає, що вони заповнять державне замовлення, яке буде виконано, а решта абітурієнтів підуть на платне навчання, хоча його обсяги будуть значно менші.
Певною відповіддю на цю проблему буде й комплекс заходів із стимулювання вступу до ВНЗ для здобуття другої, третьої вищої освіти та значно ширше залучення іноземних студентів.
Отже, і без деформації існуючої системи середньої школи (як дехто пропонує, переведення частини учнів 10 - 11-х класів на екстернат чи прискорене опанування матеріалу, чи дострокове проведення державної підсумкової атестації та незалежного оцінювання для учнів 11-х класів, які мають високі досягнення у старшій школі - всього цього ми робити не будемо) вищі навчальні заклади будуть стабільно діяти, і, звертаємо вашу увагу, що саме в ці роки може бути здійснено реальний перехід до півтора-дворічної моделі магістерської підготовки, яка відповідає світовим стандартам.
Дещо зменшиться бюджет університету, втім це зменшення неважко відтворити більш інтенсивною науковою роботою і за рахунок оплати студентами, які здобувають другу-третю освіту, а також тими, хто навчається за півтора-дворічним терміном магістратури. Дещо більше викладачів піде на стажування та підвищення кваліфікації і крім того, зменшать своє педагогічне навантаження, але це лише відповідає усталеній світовій освітній практиці.
V. На часі подальше удосконалення мережі вищих навчальних закладів.
Сьогодні міністерство безкомпромісно припиняє діяльність університетів з низькою якістю освітніх послуг, почалися процеси інтеграції вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації та різних форм власності, самоліквідації окремих приватних навчальних закладів, які відчули свою неспроможність конкурувати на освітньому ринку.
Проблема підпорядкованості університетів державної форми власності 26 різним міністерствам і відомствам залишається, оскільки відомчі і, Бог знає, які ще інтереси цих міністерств поки що домінують над загальнодержавними.
VI. Не менш важливим з погляду концентрації освітніх і наукових ресурсів є надання окремим провідним вищим навчальним закладам статусу дослідницького університету за чіткими критеріями діяльності, що забезпечить поєднання навчального процесу з проведенням наукових досліджень високого рівня, інноваційною діяльністю відповідно до європейського принципу підготовки наукових кадрів "навчання через дослідження".
Поява в національному освітньому просторі таких університетів є справою надзвичайно відповідальною, в якій ми не повинні йти на жодні компроміси. Лише тверде і непохитне дотримання критеріїв діяльності, регулярна верифікація відповідності їм дозволять поставити цю провідну групу університетів на належне їм місце незаперечних лідерів в українській вищій школі.
Саме високий науковий потенціал університетів та результативність досліджень, відповідність усім без будь-якого винятку затвердженим критеріям мають зумовлювати розширення кола дослідницьких закладів, статус яких потрібно регулярно підтверджувати. Особливо підкреслимо: це за жодних умов не має залежати від лобістських можливостей керівників університетів, їхньої близькості до тих чи інших гілок влади або якоїсь політичної доцільності, інших політичних обставин.
Дослідницький університет для нас сьогодні - це, з одного боку, показник вразливості академічного середовища до здобування незаслужених звань і нагород, а з іншого - показник рівня поваги влади до наукових досліджень та її відповідальності до розвитку науки в Україні.
VII. Підкреслимо: головним пріоритетом діяльності міністерства є і буде якість надання освітніх послуг.
Взято під особливий контроль і якість оцінювання знань студентів, яка повинна відповідати європейським стандартам та рекомендаціям Болонського простору. Надано нових імпульсів розвитку академічної мобільності, індивідуалізації навчання, зокрема з вересня цього року запроваджено "вільну траєкторію" у вивченні студентом гуманітарних та соціально-економічних дисциплін. Таким чином ми радикально змінили підхід до професійної складової вищої освіти, збільшивши її частку, і разом з тим надали можливість студенту вперше в історії нашої вищої освіти значною мірою самостійно формувати світоглядну частину змісту свого навчання.
За результатами ряду Всеукраїнських нарад з різних питань освітньої діяльності розроблена низка програмних заходів щодо підвищення якості фізико-математичної, хіміко-біологічної освіти, викладання історії та української мови у вищих навчальних закладах. Окрема увага приділена підготовці вчителів, зокрема в класичних університетах, та післядипломному навчанню, розробленню нових стандартів вищої освіти.
Радикально припинено спотворену практику ліцензування та акредитації, яка вже досягала страхітливого рівня безвідповідальності, розмитості критеріїв та неправдивої інформації про навчальні заклади. Встановлено більш високі та чіткі вимоги до результатів діяльності вищих навчальних закладів і водночас запроваджено прозорі та зрозумілі процедури акредитації, внесено зміни до відповідного Положення. Це важливий черговий крок у приведенні української системи забезпечення якості освітніх послуг до європейських рекомендацій та стандартів.
VIII. Одним із головних показників рівня кваліфікації випускників вищого навчального закладу за європейськими нормами є рівень володіння ними державною мовою, тому забезпечення виконання вимоги Конституції щодо навчання державною мовою є одним із головних пріоритетів діяльності міністерства.
Результати зовнішнього незалежного оцінювання знань школярів засвідчили, що хоча рівень володіння українською мовою у випускників шкіл не в кожному регіоні достатній, однак потенціал для поліпшення ситуації є надзвичайним.
IX. Для забезпечення високої кваліфікації науково-педагогічних кадрів вищої школи нами значно підвищено якісні вимоги до надання вчених звань професора і доцента, зокрема щодо обов'язкової підготовки та видання підручників та посібників українською мовою.
Відтепер у контракті, який ректор укладає з міністерством, як обов'язок передбачено організацію підготовки та видання підручників або за рахунок спецкоштів університету, або як комерційні проекти.
Крім того, запроваджено нові процедури надання грифа Міністерства освіти і науки підручникам та посібникам для студентів з обов'язковим незалежним закритим рецензуванням рукописів. У результаті це різко, у декілька разів, збільшило кількість підручників з усіх дисциплін і особливо з технічних. Тільки за останні 9 місяців до міністерства надійшло понад 1300 рукописів.
X. Глобалізаційні процеси поставили також на порядок денний питання про нову філософію освіти, яка б ґрунтувалася на збереженні національної самоідентичності в оптимальному поєднанні з інтеграцією в європейський освітній простір.
Болонський форум, що пройшов наприкінці квітня цього року в рамках Міністерської конференції в Лувені (Бельгія), показав, який інтерес викликає системна трансформація вищої освіти європейського регіону в Азії, Америці, Африці, Австралії. Тому основними викликами, що очікують вищу освіту України при запровадженні стандартів і рекомендацій Європейського простору вищої освіти та наукового дослідження, є розроблення та запровадження його основних інструментів, а саме:
- створення та впровадження національної рамки кваліфікацій;
- запровадження трициклової системи (бакалавр, магістр, інтегрований магістр (професійна підготовка), доктор філософії Ph. D.);
- запровадження з 2009/2010 навчального року Додатку до диплома європейського зразка;
- трансформація освітніх стандартів та розвиток університетських програм навчання відповідно до найкращої європейської практики з обов'язковим збереженням національного компонента змісту цих стандартів;
- широке уведення в національну освітню практику спільних ступенів та спільних (спеціальних) програм для українських і іноземних студентів
- запровадження іспиту з іноземної мови при вступі на магістерську програму.
XI. На тлі загальної фінансово-економічної кризи загрозливо виглядає загальна тенденція зменшення видатків на фінансування науки, в тому числі і університетської.
Міністерство розробляє порядок моніторингу впровадження створеної науково-технічної продукції та методику науково-технологічного аудиту університетів; готує пропозиції до проекту Податкового кодексу України щодо запровадження дослідницького кредиту та надання можливості університетам відкривати депозитні рахунки в банківських установах.
Урядовою постановою внесено відповідні зміни до Державної цільової науково-технічної та соціальної програми "Наука в університетах на 2008 - 2012 роки" і введено інструментарій для об'єктивної диференціації між тими вищими навчальними закладами, які покликані бути якісними ретрансляторами уже набутої суспільством суми знань, і тими, які цю суму знань примножують під час власної науково-навчальної діяльності.
Академічна мобільність (насамперед молодих дослідників) є однією з основних вимог Болонського процесу. Цьому сприятиме розроблена міністерством і нещодавно прийнята Кабінетом Міністрів України постанова.
Шановні Пані та Панове!
ХIІ. Всі наші плани і програми, наші реформи мають бути врегульовані і закріплені на законодавчому рівні. Тому актуальним питанням є прийняття змін до Закону України "Про вищу освіту", що забезпечить міцний ґрунт для всіх новацій та реального входження української вищої школи до світового та європейського освітньо-наукового простору.
Законопроект розроблений з участю провідних вищих навчальних закладів України і пройшов широке громадське обговорення. І нам треба вжити всіх заходів цивілізованого лобіювання, аби цей закон був прийнятий у найкоротші терміни - без цих змін, як би ми не підбадьорювали себе гаслами, ми не увійдемо до освітнього простору Європи.
Для України радикальні реформи, які ми проводимо, означають встановлення високої планки освітніх стандартів і досягнення нової якості вищої освіти.
Дякую за увагу!



Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024