Новини

Поїздка делегації Київського національного університету імені Тараса Шевченка до Республіки Корея була ініційована ректором. Головна її мета – налагодження тісніших стосунків у науковій, освітянській, культурній сферах з університетами, що з ними у нас підписані Угоди про співпрацю,а також і з тими, де подібні угоди ще не укладено.
Відомо, що Південна Корея має 48 млн. населення. При цьому Республіка, займає 4 місце в світі за кількістю патентів, які щорічно реєструються. Цьому сприяє сучасна форма організації наукових досліджень, що ефективно впроваджена і розвивається в науково-технічних центрах.
Науково-технічні центри,що діють в університетах, мають сучасне обладнання, а відтак є можливість залучати до виконання робіт ( а їх замовляє уряд, промисловість, приватні підприємства) тих провідних фахівців, які перспективно працюють в потрібній тематиці. Ми ставили за мету ознайомитися з усіма засадами роботи таких центрів. Як нам здається, подібна мета досягнута. Наша делегація , в складі проректорів Беха П.О. і Гругорука В.І. протягом 5-ти робочих днів в Кореї провели зустрічі в 5-ти провідних університетах. Три з них знаходяться в Сеулі. Це – Сеульський національний університет – 1-й з державних університетів за рейтингом в Республіці Корея; університет Корея, а також перший приватний університет за значущістю,-- лінгвістичний університет Ханкук. Він також знаходиться в столиці Кореї.
Відвідали ми і університет в місті Іксан. Він має великий викладацький і студентський колектив, значну територію, багато будівель, сучасне обладнання. Побували в інститут в м.Кванджу– це інститут науки та технологій. На мій погляд, характерна особливість всіх університетів та інститутів у Республіці Корея, – це високий рівень оснащеності сучасним науково – технічним обладнанням навчальних і наукових лабораторій. Причому, виникають такі специфічні моменти. Наприклад, відомо, що у корейців з японцями є проблеми у стосунках, тому що значний період Республіка Корея була окупована японцями, потім здобула самостійність. Проте, якщо мова йде про купівлю наукового обладнання, то корейці все одно купують, не розмірковуючи, у японців. Тому що проводити вимірювання треба на сучасному рівні дослідження, а японська апаратура є в багатьох галузях найкращою, зокрема, славиться фірма «Токіо Боекі».
Інша особливість - ніякої економії коштів ні на освіту, ні на науку не спостерігається. Корейці розуміють, що це сфери, в які потрібно вкладати фінанси і, відповідно, мають від цього високу віддачу.
Ще одна особливість – всі дослідження в будь-якій галузі чи напрямі в Кореї, однозначно, спрямовані на впровадження в практику і ця схема повноцінно спрацьовує.
У Кореї вражає чистота не тільки в навчальних корпусах та лабораторіях, офіційних і приватних приміщеннях, в магазинах, на вулицях, а і чистота в людських стосунках. Корею можна наводити як модельний приклад чесності. Можна залишити гаманець, сумочку, дорогий мобільний телефон на столі та піти собі у справах і немає жодного сумніву, що все залишиться на місці. Автомобілі також залишають з ключами в замку, відкритими. Це все для нас незвично.
Держава ставиться до університетів з високою повагою. Кошти, що їм виділяють, не оподатковуються. Гроші надходять в університет, в наукову лабораторію і всі вони йдуть на виконання наукових досліджень чи на потреби освіти.
Університети не шкодують виділення площ та території для наукових лабораторій, навчальних аудиторій, тощо. Це величезні просторі приміщення, в яких приємно просто знаходитися, навчатися і працювати.
З організаційної точки зору набір в університети молоді відбувається з урахуванням загальнокорейського тестування і оцінок, отриманих у школі. Тож виникає необхідність корейським дітям вчитись не просто надпотужно, а вчитись так, щоб бути в своєму класі в числі лідерів. Якщо корейський учень закінчує школу з низькими балами, фактично, йому закрита дорога в університети з високим рейтингом. Якщо кореєць закінчує університет з низьким рейтингом, йому, фактично, закрита дорога до високих адміністративних та інших посад, які можна обійняти. Це чудово розуміють не тільки батьки дітей, але й самі корейці-діти. Малий кореєць вчиться з моменту, коли прокинувся ,до моменту, коли лягає спати. Специфічність середньої освіти полягає в тому, що вчитель не має права поставити всім учням найвищий бал, навіть, якщо всі будуть генії. Він може поставити, наприклад, найвищий бал 10% учнів, трошки нижчий бал іншому відсотку аудиторії, ще нижчий бал – іншій нижчій категорії. Тому учні вчаться не тільки, щоб вивчити шкільну програму і пройти тест, а так, щоб ще й вразити вчителя додатковими знаннями, для отримання високого балу.
Багато університетів мають чіткі програмні завдання викладати низку дисциплін англійською мовою. Першим, хто 100% перейшов на викладання всіх дисциплін англійською,- Інститут науки та технології в м. Кванджу. Всі університети Кореї, без винятку, свідчать про те, що вони хочуть досягнути рівня наявності іноземних студентів 30% від загальної кількості тих ,хто в них навчається. Чому саме 30%, а не 40% чи 25%? Відповіді не було. Ніхто пояснити не може. Але це дуже високий показник.
В університетах Кореї є багато різних програм, за якими запрошуються на навчання чи наукову роботи студенти і науковці з інших країн. Є програми, які забезпечують студентів повністю (навчання, проживання, стипендії, оплата дороги в один кінець). Навчатися треба надпотужно. У напів-сили навчання там не проходить. Специфіка студентського життя полягає ще і у тому, що в гуртожитках відокремлені місця і будівлі для хлопців та дівчат..
З точки зору організації наукової роботи сподобалося наступне. Є професор, є в нього наукова група. Цей професор виграє грант і цими грішми розпоряджається без зайвих бюрократичних перепон. Наприклад, сам відправляє науковця на конференцію в іншу країну чи місто.
Дуже слідкують за наявністю якісних наукових публікацій. Вони мають бути розміщені в журналах з високим індексом цитування. Маючи таке обладнання, корейці мають змогу отримувати експериментальні результати світового рівня. Наукові центри виконують замовлення на рівні світових стандартів.
Ще одна особливість. Корейці вміють чітко показати те, що хочуть, і не показати те, чого не хочуть. Якщо не хочуть показати, то запрошують у кімнату для переговорів, що є на будь-якій кафедрі.
Доброзичливість, усміхненість та бажання співпрацювати вражає. Корейці, відкриті для спілкування.
В університеті Ханкук відкрита кафедра українознавста, де корейські студенти вивчають українську мову і нашу країну. У минулому році відбувся набір корейських студентів на цю кафедру. Всього на навчання зараховано 22 особи. Конкурс був аж 8 осіб на місце. З цими студентами ми поспілкувались і на природні запитання типу: «А що ж вас спонукало йти саме на цю спеціальність?» відповідь була дуже приємна для нас. Вони відповіли, що бачать великі перспективи розвитку України як держави. Відтак, вони будуть першими серед корейців, хто знатиме українську мову, а значить і можливість першими співпрацювати з нами у різних напрямах.
Секрет успіху корейців простий. Вони багато працюють. І самовіддано вчаться. Можливо, і нам усім так спробувати?

Керівник університетської делегації до Республіки Корея, проректор з наукової роботи В.І.Григорук